Після обстрілів — 7000 звільнених: як удари РФ по бізнесу змінюють ринок праці в Україні

Станом на початок вересня українська економіка зазнає значних втрат через систематичні удари Росії по виробничих та логістичних потужностях, про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його оцінками, на початок вересня близько 70 млрд грн податкових надходжень можуть не надійти до бюджету. А удари тривають щодня, і ця цифра може зрости.

Але удари по бізнесу — це насамперед удари по робочих місцях українців. Так, співзасновниця "Епіцентру" Галина Герега повідомила, що лише за останній місяць, коли бізнес зазнає особливо жорстоких ударів, 7000 співробітників залишилися без роботи. А загальні втрати бізнесу — понад мільярд доларів.

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомило, що призупиняє роботу через чергові обстріли підприємства, надзвичайно дороге відновлення пошкоджених цехів та обладнання, а також кризу в енергетиці. А там станом на середину 2026 року працювало близько 17 тисяч осіб (разом із дочірніми підприємствами). Хоча до початку повномасштабної війни штат налічував близько 26–29 тисяч співробітників. Однак через складну ситуацію, скорочення та закриття деяких підрозділів (зокрема ливарно-механічного заводу) чисельність персоналу зменшилася. Загалом працівники металургійного гіганта ось-ось опиняться на вулиці.

За два місяці російські удари знищили понад 20 об’єктів Fozzy Group — розподільчі центри, супермаркети, виробничі потужності. Fozzy Group втратила частину інфраструктури та товарних запасів, а забезпечити безперебійну роботу стало набагато складніше й дорожче.

"За цих умов нам доводиться переглядати, на що зосереджувати сили та ресурси. Частину проєктів і завдань ми призупиняємо, від частини відмовляємося, для інших шукаємо нові рішення", — заявили у прес-службі Fozzy Group.

Це вплинуло на рішення холдингу про скорочення частини працівників з 1 листопада. Fozzy Group скорочує частину колег з офісних команд: холдингу, мережі "Сільпо", логістики. Ще раніше подібні зміни відбулися в MAUDAU та IT-командах TemaBit Fozzy Group і E-commerce&Ecosystem.

До того ж є підприємства, які постраждали найбільше: "Нова пошта" ще раніше дещо скоротила штат, а "Розетка" провела скорочення. Це досить великі оператори на нашому ринку праці, якщо оцінювати їх з точки зору ринку праці. Тому їхні скорочення мають істотний вплив.

Офісні працівники швидше знаходять роботу

І ці компанії — не єдині, які оголосили про скорочення або ж повне закриття. Якщо додати сюди ще й малий бізнес, який закривається через постійні обстріли, то ситуація на ринку праці вимальовується не надто райдужною. Але, найімовірніше, проблеми будуть залежати від територіального розташування — тих регіонів, де працює підприємство. Наприклад, у Кривому Розі це може стати досить суттєвим ударом по ринку праці. Адже це одне з містоутворюючих підприємств, де працює багато людей, зазначають експерти ринку праці. Тому, наприклад, для цього міста це може стати дуже серйозною проблемою.

Крім того, скорочуються такі спеціальності, представники яких можуть залишитися без роботи в майбутньому. Тобто ті, хто не може швидко переадаптуватися або переорієнтуватися на іншу професію, оскільки присвятили цій роботі досить значний період свого життя. Тому для них потрібна якась програма перенавчання на інші спеціальності, інші професії, де вони зможуть себе реалізувати, зазначає у коментарі Фокусу директор консалтингової компанії TalentMatch, HR-експерт Наталія Слінько.

"Якщо взяти Київ, то скорочення співробітників — це крапля в морі. Адже інші підприємства дуже швидко переманюють цих співробітників. І анонсоване скорочення здебільшого стосуватиметься саме офісних спеціальностей. А офісні працівники дуже швидко знаходять роботу, тому що їх інші підприємства просто розбирають", — зазначила HR-експертка.

А ось щодо заробітку ситуація тут двояка — співробітники, яких скоротили, можуть як втратити в зарплаті, так і виграти. Тут не можна аналізувати всіх, бо це значною мірою залежатиме від професій. Але вони можуть більше втратити в стабільності та можливостях.

"Якщо підприємство працювало офіційно й сплачувало всі податки за кожного працівника з його зарплати, то знайти роботу з такою самою зарплатою може виявитися складно. Адже, на жаль, не всі у нас сьогодні так працюють. І ця стабільність на майбутнє, і стабільність відрахувань до відповідних фондів — вона похитнеться. Це більше впливатиме не на сам ринок праці, а на економіку в цілому. Адже це спричинить десь у деяких місцях зниження податкових відрахувань на ті категорії, на які вони йшли", — підкреслює експерт.

Однак, на думку Наталії Слінько, коли закривається одне велике підприємство, це спричиняє проблеми — скорочення та звільнення персоналу на інших, пов’язаних з ним підприємствах. Тобто ті, хто тісно співпрацював з ними, також можуть залишитися без роботи.

"Тут це впливає не стільки на сам ринок праці, скільки на цей ланцюжок взаємозв’язків між підприємствами. Коли є додаткові бізнеси, особливо сервісні, які співпрацюють з іншими бізнесами", — підкреслює експерт.

Як зазначила експертка, компанії, що займаються складськими технологіями та логістикою, навпаки, активно розвиваються. Потреба в цьому нікуди не зникла, незважаючи на те, що згоріло багато складів та інших об’єктів.

Так, компанії скоротили інвестиції та розвиток, їм доводиться підвищувати ціни — адже логістика поглинає більшу частину маржі. Але щоб утриматися на плаву, все одно доводиться проводити скорочення. І це потягнуло за собою суміжні сфери. Наприклад, компанія "Скло-сервіс" зараз розширюється. Ті, хто виробляє металоконструкції, теж активно зростають. У них є попит і є робота.

"Тобто деякий час триватиме перерозподіл: ресурси будуть спрямовані в ту сферу, яка зараз найбільше потребує кадрів. Так було з "Мелтехом": він почав розвиватися й переманив з ринку дуже багато людей. Але зараз він стабілізувався, і такої великої потреби вже немає — там шукають точково, класних експертів і професіоналів", — вважає експерт.

Кількість претендентів на одну вакансію зросла, а дистанційна робота — у дефіциті

Тому ринок праці сьогодні є нестабільним — до такого висновку приходить HR-експерт. Він також наголошує, що зараз існує дуже великий розрив між вакансіями та претендентами. Загалом кількість претендентів зросла. Сьогодні на одну вакансію претендує 3,4 претендента. Але це пов’язано не лише з останніми скороченнями співробітників, а й з тим, що один претендент може надсилати резюме на кілька вакансій.

Так само, як зазначає Наталія Слінько, ймовірність того, що частина безробітних покине своє постійне місце проживання або ж країну, теж дуже висока, особливо на тлі частіших обстрілів у прифронтових регіонах, Києві та області. І сьогодні люди шукають не тільки безпечне місце проживання, а й дистанційну роботу, яку роботодавці не пропонують. Це також створює додатковий тиск.

"Мені зараз стає ще складніше заповнити вакансію, незважаючи на те, що кандидатів стало більше. Адже люди або їдуть на зиму за кордон, або їдуть на зиму в інші регіони й планують працювати віддалено. А роботодавці цього не хочуть. Знайти роботу на відстані зараз дуже непросто", — зазначає експерт.

Замість трудових мігрантів слід працевлаштовувати своїх

А ось, на думку президента Всеукраїнської компанії з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, кількість відкритих вакансій набагато більша, ніж кількість доступної робочої сили. В Україні бракує працівників у всіх галузях української економіки — водіїв, логістів, бракує навіть звичайних менеджерів з продажу, нам бракує лікарів, медичних сестер тощо. Тому думати, що закриття якихось окремих підприємств призведе до того, що в Україні буде надлишок робочої сили, — помилково.

"Наприклад, закриття металургійних комбінатів призведе до безробіття тих, хто працював на доменних печах. Роботодавця, який надасть їм відповідну роботу, що відповідає їхній кваліфікації, не знайти. Але люди, які залишилися без роботи за своєю конкретною спеціальністю, можуть за допомогою, наприклад, Державного центру зайнятості, який видає відповідні сертифікати для навчання та перекваліфікації, отримати іншу кваліфікацію, освоїти певні навички, щоб опанувати якусь професію, за якою людина зможе працювати", — підкреслює експерт Фокусу.

За словами Воскобойника, дефіцит кадрів сьогодні відчувається практично в усіх галузях економіки, тому підстав для серйозних побоювань тут менше. Населення України щороку скорочується на 800 тисяч осіб. Близько 300–350 тисяч — це кількість людей, які фізично помирають.

"Я не знаю статистичних даних щодо війни, не коментую їх, але у нас смертність перевищує народжуваність. Крім того, щороку близько 400–500 тисяч людей виїжджають за кордон. В умовах, коли наше населення скорочується на 800 тисяч осіб щороку, говорити, що колись в Україні настане момент, коли нам не будуть потрібні додаткові робочі руки, — ну це просто не відповідає дійсності", — вважає Воскобойник.

Тому, за його словами, нам потрібна допомога мігрантів. Навіть сьогодні, у такій ситуації, вони є додатковою робочою силою.

Але, за словами Наталії Слінько, праця мігрантів уже не виглядає дешевшою на тлі всього, що відбувається. Вони й раніше не виглядали дешевше. Це були окремі експерименти, коли людей почали завозити в окремі регіони, на окремі підприємства. Їх небагато, не тисячі.

"Я не маю чіткого уявлення про ситуацію зараз, але хтось розповідав, що їх привезли або дві, або три тисячі всього, якщо судити з документів, за якими їх завозили. І це зовсім не так дешево, як могло б здаватися сьогодні. Сьогодні потрібно спрямувати всі сили на працевлаштування українців. Підприємства повинні переорієнтуватися на них, організувати умови проживання для людей з усіх регіонів, взяти на роботу без досвіду, навчити. Умовно, з "Арселор" заберуть якусь частину людей, які там на заводі працювали, і поставлять їх на лінію консервного заводу. Це буде швидше й простіше, ніж мати справу з іноземцем, який не знає мови. Бізнес від цього тільки виграє", — підкреслює експерт.

При цьому слід знати, що розмір допомоги по безробіттю у 2026 році розраховується індивідуально для кожного заявника з урахуванням страхового стажу, рівня доходу та обставин, за яких особа втратила роботу. Максимальна можлива сума виплати наразі становить 8647 гривень на місяць. Для більшості заявників мінімальна сума виплати становить 3900 гривень, однак для окремих категорій громадян передбачена значно нижча сума — всього 1650 гривень.

Трудові мігранти не погоджуються їхати працювати до Харківської області навіть за зарплату до 44 тисяч гривень, незважаючи на спроби підрядників залучити іноземну робочу силу. Основною причиною відмов є близькість регіону до зони бойових дій та небажання виконувати роботи в умовах підвищеного ризику.