Туреччина без all inclusive. Як провести відпочинок дикуном в країні, де "все включено"

— Смачного! — Адем, ввічливо-усміхнений, але ненавʼязливий господар кафе "Саліх", підходячи до нашого столика, щоразу вимовляє одну і ту ж фразу російською. Навіть коли ми йдемо із закладу, він навздогін бажає приємного апетиту. Російську мову Адем розуміє трохи, англійською, як і багато в селищі, не говорить зовсім, але це не заважає нам мило спілкуватися. Та й взагалі затишне турецьке селище Чірали на березі Середземного моря просякнуте душевністю і відкритістю. Гостинність місцевих жителів відчувається всюди: в ресторанах, де до основного замовлення незмінно приносять безкоштовні частування і чай в стаканчиках-тюльпанах, в кіоску зі свіжими овочами та фруктами, куди ми ходимо за цукровими кавунами, і навіть на прогулянковому кораблі "Алі-Баба", де сміхотливий капітан зачаровує всіх туристів на борту.

Бажання зануритися в таке ось просте турецьке життя змусило нас відмовитися від пакетного туру і самостійно організувати свій відпочинок. З локацією ми визначилися відразу.

По-перше, Чірали знаходиться всього за 80 км від Анталії, так що доїхати сюди від аеропорту не так вже й складно.

По-друге, цьому курорту переважно надають перевагу турецькі сімʼї з дітьми, тому замість галасливих дискотек і натовпів відпочивальників ми отримали спокій, крик півнів вранці і заклики муедзина до молитви, що доносяться з красивої мечеті.

Черепашаче місце

Чотирикілометровий пісочно-гальковий пляж Чірали входить до списку кращих в Туреччині. Не дивно, що саме таке місце черепахи каретта-каретта (вони ж логгерхед — головаті морські черепахи) вибрали для відкладання яєць. Щороку у травні-червні самки припливають сюди ночами для розмноження.

Ще у 1994 році Європейське агентство з навколишнього середовища включило прибережну смугу села до списку особливо охоронюваних територій, а у 1997-2000 роках Європейський союз фінансував турецьку програму захисту черепах. Це мотивувало місцевих жителів обʼєднатися в локальну природозахисну асоціацію та оберігати карети. У сезон активісти щодня обходять пляж і захищають знайдені кладки металевими пірамідами, на яких вказані номер гнізда і дата. Вилуплюються черепашенята у серпні-вересні, волонтери уважно стежать за цим процесом, допомагаючи малюкам безперешкодно дістатися до моря.

Саме каретта врятували Чірали від великої туристичної забудови: тут немає масштабних готельних комплексів. Замість цього по всьому селищу розкидані невеликі готелі по два поверхи максимум, пансіони, вілли і кемпінги. На пляжі ви теж не знайдете жодної спеціальної інфраструктури — ні туалетів, ні душу, ні роздягалень, тільки шезлонги, і ті стоять на відстані від моря.

З черепахами, які гніздяться, ми розминулися на тиждень, але нам пощастило зустріти їх у відкритому морі. Під час прогулянки на кораблі в одній з бухт каретта припливла під самий борт, так що туристи змогли влаштувати фотосесію з черепахою. Як виявилося, капітани яхт та катерів кожен день підгодовують її свіжою рибою, так що вона звикла обідати тут під захоплені крики людей.

Черепахи стали одним з головних символів Чірали. Зображення каретти можна побачити на вивісках пансіонів і кафе, а на пляжі встановлені численні стенди з інформацією про тутешніх мешканців. Розводити багаття на прибережній смузі і ставити намети суворо заборонено.

Лікійці і палаюча гора

У Чірали крім черепах існують лише дві памʼятки — античне місто Олімпос, до якого можна пройти по пляжу, і гора Химера, на схилах якої цілий рік горить газ, який виходить на поверхню.

Лікійський Олімпос знаходиться в ущелині на березі річки, що була у колишні часи судноплавною, так що кораблі могли заходити безпосередньо в місто. Сьогодні річка обміліла, і ті туристи, хто не хоче платити за вхід, переходять по ній вбрід до руїн. Квиток в археологічний комплекс коштує 40 лір (125 грн), всю територію у спокійному режимі і з зупинкою на каву можна обійти за годину. З цікавого — масивні саркофаги, по-варварськи розбиті грабіжниками, і великий некрополь. Щоправда, відпочивальників у спекотну літню погоду більше цікавить місцева "ванна молодості" — невелика водойма з крижаною прісною водою.

На Химеру, або Янарташ, краще підніматися ближче до вечора: по-перше, не так жарко, по-друге, в сутінках палаючі вогні виглядають набагато ефектніше. Вхід сюди коштує 12 лір (38 грн), підйом займає близько 20 хвилин, і зверху відкривається мальовничий вид на бухту. На схилі — кілька десятків "пальників" різної інтенсивності. Туристи розважаються тим, що смажать на підземному "вічному вогні" сосиски і маршмеллоу. Під ногами крутяться худі голодні коти, які випрошують свою частку смачненького.

Таке специфічне місце в стародавні часи не могло не породити колоритні легенди. Античні греки вважали, що герой Беллерофонт звільнив жителів Лікії від страшного чудовиська Химери і замкнув її тут в скелях. Ось від її дихання і горять вогні на поверхні.

Чорба і пахлава

— Знайди кафе Arikanda, підійди до господаря Ніхата, скажи, що ти від мене, він тебе нагодує найсмачнішою чорбою на світі! — пише мені друг, дізнавшись, що я відпочиваю в Чірали. У докарантині часи він теж тут був з сімʼєю і подружився c Ніхатом. Мерджімек чорба, густий ароматний суп з сочевиці, — це обовʼязковий пункт у гастрономічному чек-листі в Туреччині, так що на один з ланчів ми йдемо в розрекламований заклад. Ніхат, сивочолий привабливий чоловік, жодного слова не розуміє ні російською, ні англійською, щиро радіє вісточці з України від старих знайомих. Відразу ж пропонує нам користуватися всією інфраструктурою кафе, зокрема душем і лежаками на пляжі, а в якості презенту приносить кавун, диню і кави. Чорба тут і справді чудова.

Незважаючи на те, що їжа в Туреччині максимально проста і невигадлива (за винятком солодощів, мабуть), вона смачна і ситна. Тонкі коржі гезлеме з різними начинками, великі сніданки кахвалти (перекладається як "до кави") з десятком маленьких піал з оливками, сиром та іншими смаколиками, сигара берек, рулети з сиром, гостра закуска езме — тижня ледь вистачає на те, щоб все перепробувати. У Чірали до того ж у всіх кафе подають відмінну рибу — сібас, дорадо або форель, яку вирощують на фермах в сусідньому Улупінаре. Ну і яка подорож до Туреччини може обійтися без пахлави — тут її обовʼязково варто брати поза магазинами, а в кафе або на базарі, тоді вона буде свіжою і танутиме в роті.

Відпочинок в Чірали немає сенсу вибирати тим, хто хоче звичний all inclusive. Але якщо є бажання подивитися на традиційнішу, нетуристичну Туреччину, то маленький курорт для цього підійде відмінно.