"Горілиць, обіруч, шахівниця": які українські слова точно не перекладеш російською

У суботу, 21 лютого, відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Аби збагатити свій словниковий запас, а також перевірити знання, Фокус пропонує список слів, які неможливо перекласти буквально іншою мовою, зокрема російською.

"Лексика будь-якої мови — і українська не виняток — містить певну частину слів, які не мають точних відповідників в інших мовах. Таку лексику називають безеквівалентною. Зазвичай це стосується назв понять, специфічних для культури, побуту, способу життя народу, його національного менталітету, — пояснює кандидат філологічних наук, доцент кафедри мови медіа КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Данильчук.

Наприклад, це стосується лексем на позначення страв національної кухні (бануш, будз, мантули, тетеря, шпагатівка), предметів традиційного вбрання (жупан, очіпок, плахта, чемерка), елементів народної архітектури й повсякденного побуту (ґражда, кабиця, куманець, носатка), знарядь і атрибутів традиційних ремесел (ґабелок, ґнип, заполоч, карда) тощо. Сюди ж входять і історизми: ґолдувати, охочекомонний, шеляг і под. До безеквівавалентної лексики належать також і деякі зменшено-пестливі форми на кшталт школярик, ру́ці, спатоньки, отакечки, тутоньки.

"Водночас, перекладаючи українські тексти російською, можемо легко переконатися, що багато слів нашої мови з-поза названих вище груп так само не мають точних однослівних відповідників у російській мові. Одні українські за обсягом позначуваних понять ширші за семантично найближчі російські (наприклад, митець — це і художник, і мастер, і загалом деятель/мастер искусства; словом часопис позначаємо не лише журнал, а й газету чи будь-яке періодичне видання). Інші, навпаки, вужчі: так, українські дієслова любити й кохати загалом синонімічні, однак другим далеко не в усіх випадках можна перекласти російське любить. Наявність таких лексичних одиниць, так званих фальшивих друзів перекладача, у тексті дуже часто стає одним із джерел горезвісних "труднощів перекладу" і потенційних помилок чи смислових неточностей", — пояснює Дмитро Васильович.

За його словами, багато понять, які російською позначають через словосполучення, в нашій мові мають однослівні назви, що може пояснюватися і особливостями українського словотвору — державотворення (рос. образование/создание государства, государственное строительство), горілиць, долілиць (відповідно лицом вверх, лицом вниз).

"Проте найцікавішою тут видається можлива роль мовно-ментальних, світоглядних чинників, як-от у випадку лексеми шануватися — її неможливо точно перекласти російською одним словом чи навіть низкою слів. Це дієслово в українсько-російських словниках передають так: "вести себя хорошо/как следует; держать себя с достоинством; сохранять свое достоинство; (о детях) быть послушным, не шалить; заботиться о себе, о своем здоровье, беречь себя". Очевидно, що тут ідеться про певне цілісне поняття, специфічне для мовної картини світу українців і непритаманне — принаймні, у такому вигляді — російській ментальності (особливо це помітно на прикладі нашого традиційного вигуку-побажання Шануйтеся!, Шануймося!)", — додає мовознавець.

Ось іще кілька прикладів українських слів, які не мають точних однослівних відповідників у російській мові:

• ви́рій, и́рій (рос. теплые края)
• гу́цати (рос. подбрасывать на руках или на коленях (ребенка и т. п.); подбрасывать во время движения,заставляя подскакивать)
• загро́жений (рос. находящийся под угрозой)
• залізни́ця (рос. железная дорога)
• зарі́нок (рос. пологий берег реки, покрытый галькой; ровное место возле реки, поросшее травой)
• за́шпори (рос. острая боль от мороза/холода в пальцах рук или ног)
• зелепу́га (рос. недозрелый плод, зеленые вишни, черешни, сливы и т. п.)
• каганцюва́ти (рос. светить/освещать плошкой, свечой; сидеть при плохом освещении; перен. нести людям знания, быть учителем)
• книга́рня (рос. книжный магазин)
• кородли́вий (рос. чувствительный к боли)
• нівро́ку (рос. ничего себе, нечего сказать; не сглазить бы)
• оба́біч, о́біч (рос. по обе стороны)
• обі́руч (рос. обеими руками)
• осві́дчуватися (рос. признаваться в любви; делать предложение (женщине вступить в брак))
• па́люх (рос. большой палец руки)
• поставкува́ти (рос. стоять без дела; идти часто останавливаясь), зх.-укр.
• потебня́ (рос. крыло седла, кожаная лопасть по бокам седла)
• причі́лок (рос. боковая часть крыши или всего здания)
• ра́тиця (рос. парное копыто)
• середмі́стя (рос. центр города)
• чу́кати (рос. подбрасывать ребенка, забавляя его)
• шахівни́ця (рос. шахматная доска).

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Кандидат філологічних наук, доцент кафедри мови медіа КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Данильчук розповів, як замінити вислів "уйти в загул" набагато колоритнішими варіантами.
• Помиляються майже всі: як сказати українською "наволочка" і "підодіяльник".

До того ж популяризатор мови, зареєстрований у мережі під ніком Rami Bulvar, поділився в новому відео, як правильно перекласти українською слово "ширінка". Як з’ясувалося, навіть носії мови не знають правильної відповіді.