Декомунізація? Не чув! Чому, відбираючи українське громадянство, Зеленський схожий на генсека ЦК КПРС

Вітчизняні ЗМІ вчергове повідомили про те, що президент Володимир Зеленський позбавив громадянства раніше підданих санкціям за рішенням РНБО трьох українських бізнесменів зі списку так званих "топ-контрабандистів" — Вадима Альперіна, Араїка Амірханяна і Олександра Ерімічука. Про це раніше вже повідомлялося з посиланням на анонімні джерела в РНБО, однак цього разу інформагентство публікує скан документа про позбавлення громадянства.

І хоча текст самого указу досі не викладений на офіційному сайті президента, подібна інформація, якщо вона відповідає дійсності, є досить суспільно важливою. Про те, наскільки юридично коректні такі дії голови держави та РНБО і які історичні паралелі вони викликають — у колонці українського юриста Геннадія Друзенко.

Який ЄС, який НАТО мариться українцям, коли очільник держави поводиться, як типовий генеральний секретар ЦК КПРС, а РНБОУ – як Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу?!

Конституція України чітко і недвозначно забороняє позбавлення українського громадянства: "Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство".

Західна цивілізація, до якої ми так показово-галасливо рвемося останніми роками, ґрунтується на ідеї невідчужуваних прав, які кожна людина отримує від народження і яких особу не може позбавити будь-який посадовець чи державна інституція.

Майже 250 років тому Джефферсон у другому абзаці Декларації незалежності США написав: "Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всіх людей створено рівними; що Творець обдарував їх певними невідчужуваними (unalienable мовою оригіналу) правами…".

Французька Декларація прав людини та громадянина – інший засадничий документ сучасної західної цивілізації – підтверджує цю віру в права людини, "природні, невідчужувані і священні" (les droits naturels, inaliénables et sacrés de l"Homme).

Вітчизняна Конституція у ст. 22 наче повторює це фундаментальне положення західного символу віри: "Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані".

Але, на жаль, ця урочиста декларація радше нагадує сталінську конституцію, а не засадничі акти США чи Французької Республіки.

Бо позбавлення громадянства – це практика пізнього СРСР, коли сталінська мʼясорубка налякала самих різників, а нормалізація взаємин із Заходом вимагала дотримання певних правил пристойності.

Ось лише деякі з тих, кого СРСР позбавив громадянства:

• Лев Троцький (діяч міжнародного комуністичного руху). Був позбавлений громадянства в 1932 році.
• Валерій Тарсіс (письменник). Позбавлений громадянства в 1966 році.
• Валерій Чалідзе (учений, правозахисник). Позбавлений громадянства в 1973 році.
• Олександр Солженіцин (письменник). Позбавлений громадянства в 1974 році.
• Михайло Восленський (історик, соціолог). Позбавлений громадянства в 1976 році.
• Подружжя Галина Вишневська (співачка) та Мстислав Ростропович (віолончеліст, диригент). Позбавлені громадянства в 1978 році.
• Віктор Корчной (шахіст). Позбавлений громадянства в 1978 році.
• Олександр Зиновʼєв (письменник, філософ). Позбавлений громадянства в 1978 році.
• Оскар Рабин (художник). Позбавлений громадянства в 1978 році.
• Василь Аксьонов (письменник). Позбавлений громадянства в 1980 році.
• Володимир Войнович (письменник). Позбавлений громадянства в 1981 році.
• Подружжя Лев Копелєв (літературознавець, германіст) і Раїса Орлова (письменниця). Позбавлені громадянства в 1981 році.
• Георгій Владимов (письменник). Позбавлений громадянства в 1983 році.
• Юрій Любимов (актор, режисер). Позбавлений громадянства в 1984 році. Поновлено в громадянстві в 1989 році.
• Юрій Орлов (учений, правозахисник). Позбавлений громадянства в 1986 році.
• Ірина Ратушинська (поетеса). Позбавлена громадянства в 1987 році.

Здавалося б, зі смертю СРСР ця ганебна практика повинна піти в минуле. Але ж ні — Зеленський (як і його попередник на посаді) вирішив прикинутися українським генсеком, а РНБОУ перетворити на ЦК КПРС (напевно, зла карма будівлі на Банковій, де за радянських часів розміщувався ЦК КПУ).

До речі, в РФ "відкликають громадянство" тільки за звинуваченнями в тероризмі. Хоча "відкликання громадянства" таке ж фарисейське намагання обійти пряму й однозначну конституційну заборону "позбавлення громадянства", як і примусова "втрата" громадянства України, прописана в ст. 19 Закону України "Про громадянство України".

Використання неконституційного інституту позбавлення громадянства як різновиду репресій проти ворогів чи то режиму чи то держави (в автократіях ці речі, на жаль, стають сіамськими близнюками) – сумне свідчення того, що попри радикально прозахідну риторику ми досі живемо в ментальних координатах "русского мира".

Бо декомунізувати треба насамперед мізки, а вже потім – топоніми. А не навпаки…

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.