Чхати я хотів. Чи можна вакцинуватися від коронавірусу алергікам
"У мене алергія на [що-небудь], мені можна робити щеплення?" Враховуючи, що якусь алергію чи алергійне захворювання можна знайти практично в 30% людей – то й задається цим питанням чи не кожен третій, який задумався про вакцинацію від коронавірусу.
Про вакцинацію людей з алергією. Текст буде довгий, тому на початку – надкоротке резюме для тих, хто зовсім не має часу читати: людей з алергією у світі дуже багато, але у вакцинах від ковіду немає того, на що зазвичай у цих людей алергія.
Резюме трохи довше:
Абсолютній більшості людей з алергією вакцинуватися від ковіду можна і потрібно, і це буде безпечно. Алергія на пил, пилок, їжу, котів, собак, роботу та складне життя не є протипоказанням. "Червоними прапорцями" є лише такі речі, як важкі алергічні реакції типу анафілаксії на вакцини в минулому або неодноразові анафілактичні реакції на кілька різних класів медикаментів у минулому. З можливістю вакцинації таких людей має розбиратися лікар.
Людям з алергічним ринітом можна вакцинуватися прямо на фоні шмарклів. Людям з астмою вакцинуватися можна, якщо вони прямо зараз не перебувають у лікарні через загострення. В останньому випадку потрібно спочатку повернути контроль над процесом, а потім одразу вакцинуватися. Людям з хронічною кропив'янкою або атопічним дерматитом вакцинуватися також можна і потрібно.
Перед вакцинацією можна приймати свою звичайну терапію свого алергічного захворювання (тільки гормони в таблетках, якщо приймаєте, потрібно перед щепленням обговорити з лікарем – у певних дозах вони можуть перешкодити спрацювати вакцині). Або нічого не приймати, якщо зараз алергія не турбує.
Та й докладний текст із усіма обґрунтуваннями.
"У мене алергія на [що-небудь], мені можна робити щеплення?"
Враховуючи, що якусь алергію або алергійне захворювання можна знайти практично в 30% людей – то й задається цим питанням чи не кожен третій, який задумався про вакцинацію.
На жаль, частина таких людей, керуючись якимись невиразними загальними міркуваннями, побоюється і відкладає вакцинацію. Необґрунтовано, насправді. І таким чином наражається на зайвий ризик захворіти на ковід. Який можна було б зменшити.
Тому що природна інфекція, крім того, що не дуже приємна в цілому, так ще й навряд чи добре позначиться на перебігу алергії. Тому що той факт, що на тлі респіраторних вірусних інфекцій алергічне запалення найчастіше посилюється, а перебіг алергічних захворювань погіршується, був відомий задовго до пандемії. І ковід як респіраторна інфекція в цьому плані не став винятком.
А якщо таки розібратися в питанні?
Щоб розібратися, добре розуміти, на що у вакцині може бути реакція – раз. І хто може видати цю реакцію — два.
Всесвітня організація алергії (WAO) має окремий гайд з вакцинації від ковіду людей з алергією, який непогано висвітлює ці два пункти.
Спершу дивимося на склад вакцин. З гайда (або з інструкцій до вакцин, якщо в них заглянути) видно, що туди може входити купа різних компонентів. Але з них як значні потенційні причини алергії виділяють поліетиленгліколь (макрогол), що є в мРНК-вакцинах (Файзер, Модерна), та полісорбат 80, який входить до складу векторних вакцин (АстраЗенека, Супутник). Решта особливої ролі не грає.
І поліетиленгліколь (ПЕГ), і полісорбати досить поширені в нашому побуті. Ми їх час від часу їмо, іноді мажемо на себе або полощемо в них штани.
Тобто, ПЕГ трапляється у вигляді харчових добавок у їжі промислового виробництва, у побутовій хімії, косметиці та парфумерії – від фарб для волосся до зубної пасти, а також входить до складу багатьох медикаментів – як у вигляді дійної речовини (у деяких проносних), так і допоміжної (у вигляді компонента оболонки таблеток та капсул або стабілізатора розчину для ін'єкцій).
Алергія на ПЕГ трапляється не часто. Ви точно знаєте купу людей з алергією на домашній пил або на якісь квіточки, але навряд чи багато тих, хто вам розповів про алергію на ПЕГ. Причому в людей, у яких дійсно є така алергія, вона здебільшого проявляється на медикаментах, а не на їжі чи шампунях – через те, що в їжу та таблетки додають трохи різні форми ПЕГ.
Полісорбати також можуть бути в їжі та ліках, а ще вони є компонентами багатьох звичних вакцин – проти грипу, пневмокока, гепатиту В, наприклад. Алергія на полісорбат трапляється набагато рідше, ніж на поліетиленгліколь.
При цьому в складі тих вакцин від ковіду, які зараз використовують у світі, немає харчових продуктів, желатину та латексу – на відміну від деяких звичних вакцин допандемічного часу. Жодних яєць, курячих ембріонів тощо.
І ось прояснивши таким чином пункт "раз", можна вже припустити і пункт "два". Тобто, на підставі складу вже можна передбачити, від яких людей можна чекати каверзи у вигляді алергічної реакції в пункті вакцинації, а від яких – не особливо. Що й продемонстровано в "кольорових" рекомендаціях гайда.
Якщо в людини алергія на те, що вдихається (пил і пилок рослин, на алергени тварин) — тобто вона чхає і очі сверблять. Або на конкретну відому їй їжу (яйця там, шоколад, горіхи, рибу-креветки тощо). Тобто з'їв мандаринку – обсипало. Або на одну-дві окремі групи препаратів (наприклад, протизапальні препарати чи якийсь антибіотик). То це "зелена зона"! Таких людей вакцинують як завжди, без додаткових пересторог. Їхня історія говорить про те, що вони, швидше за все, нормально переносять ПЕГ та полісорбати, з якими практично не мали шансу в житті не зустрітися. Тому вважається, що вони не мають якихось особливих підвищених ризиків алергії на вакцину.
Якщо в людини в житті багато разів була дуже сильна алергія (зокрема анафілаксія) на зовсім різні групи ліків або анафілаксія на інші вакцини — це "жовта зона". Таким людям вакцинація проводиться, але з певними обережностями. У цьому випадку є ризик алергії на ПЕГ чи полісорбати. Тому перед тим, як вакцинувати таких людей мРНК або векторними вакцинами, рекомендують консультацію алерголога, щоб він оцінив ймовірність алергії саме на ці речовини. Ну і вакцинуватися краще в поліклініці, а не в торговому центрі, а після щеплення можна подовжити час перебування в пункті вакцинації для спостереження.
"Червона" зона — це люди із заздалегідь відомою алергією на окремі компоненти вакцини. Або ті люди, які вже мали алергійну реакцію саме на цю вакцину в минулому. Таким людям треба вибрати іншу вакцину, з іншим складом, та проконсультуватися з алергологом-імунологом.
Подібним чином дивляться на питання вакцинації людей з алергією також і Європейська академія алергії та клінічної імунології (EAACI) та Австралійське товариство клінічної імунології та алергії (ASCIA). В останніх свій "світлофор", але дуже схожий на "світлофор" WAO.
На описі "червоної" зони деякі боляче та тривожно реагують на фразу про те, що протипоказанням до вакцинації є алергія на компоненти вакцини. А як дізнатися, чи є алергія, якщо це щеплення ніколи до цього не робив? Може, треба якось заздалегідь перевірити, зробити тести?
Ніде у світі не рекомендують усім поспіль людям, нехай навіть вони і з алергією, робити якісь проби перед тим, як вони збираються прищепитися. Тільки в окремих, певних випадках. Тому що частота серйозних алергічних реакцій на вакцини дуже мала.
Подібне настільки рідко трапляється на практиці, що в лотерею з таким шансом на виграш ви б серйозно не стали грати. У вакцини Коронавак частота анафілаксії – 1-2 випадки на мільйон введених доз, у мРНК-вакцин – до 10 випадків на мільйон доз. Якщо уявити як умоглядний приклад, що прищепили поголовно мільйонне місто разом зі старими та немовлятами – то ці максимум 10 людей, у яких трапилася анафілактична реакція, помістяться на одній автобусній зупинці, а решта всіх людей навколо обійдеться без анафілаксії.
Для порівняння, у популярного в народі антибіотика амоксициліну частота анафілаксії – 1-5 на 10 тисяч. У сто разів вища, ніж у вакцин. Але при цьому люди його самі призначають з приводу і без приводу, і самі п'ють вдома, жодного разу не переймаючись.
І важливо розуміти ще ось що. Ці рідкісні анафілактичні реакції, навіть якщо трапляються, за наявності вчасно вколотого адреналіну проходять сприятливо. Тобто, анафілаксія – це не те саме, що "всі померли"! Було дуже неприємно, але здебільшого всі вижили. Персонал вакцинальних пунктів спеціально тренують надавати допомогу в таких ситуаціях, але більшість з цих навичок, на щастя, так ніколи і не знадобляться. Але якщо вам так буде спокійніше, можете зайвий раз перепитати, чи є адреналін, і всі знають, що робити, якщо раптом що.
Тому замість поголовних тестів для скринінгу застосовується просте опитування. Європейська академія алергії та клінічної імунології пропонує поцікавитись у людини, чи були в неї колись у житті серйозні алергічні реакції із утрудненням дихання та непритомністю на ліки, вакцини, укуси комах та їжу; на що в людини відома їй алергія; чи рекомендували їй коли-небудь носити із собою шприц-ручку з адреналіном тощо. І на підставі відповідей уже можна виділити групу людей із "жовтої" зони і тоді вже відправити їх до алерголога або на тест, якщо потрібно.
Багато людей ще пориваються щось прийняти наперед для профілактики можливої алергії. Дуже люблять щось з'їсти для заспокоєння. Так ось, спеціально цього робити не потрібно. Немає сенсу.
Антигістамінні не запобігають анафілактичному шоку, вони надто "слабкі" для цього і взагалі працюють через інші механізми. А якщо трапиться кропив'янка, антигістамінні з нею чудово впораються і за фактом виникнення.
Адреналін заздалегідь не колють, очі вилізуть, і діє він небагато за часом. А гормони типу дексаметазону можуть перешкодити формуванню хорошої імунної відповіді на вакцину.
Але якщо ви вже приймаєте ті ж таки антигістамінні постійно через своє алергічне захворювання – кидати теж не потрібно. А ось прийом кортикостероїдів (гормонів) у таблетках чи уколах (в інгаляціях – ні), які іноді призначаються при деяких алергічних захворюваннях, на імунну відповідь на щеплення може вплинути. Якщо ви приймаєте таке – порадьтеся з лікарем. Доза має значення, що при високих дозах системних кортикостероїдів вакцина може "не спрацювати". Але шкідливою від цього вона все одно не стане. Також може знадобитися зрушення графіка для деяких біологічних препаратів, але в нас їх мало хто приймає через їхню ціну.
Ну і насамкінець, два приклади – великі дані з реального світу та один особистий досвід.
В одному ізраїльському дослідженні відстежили 8102 особи з алергією, які планують вакцинацію (в Ізраїлі застосовують вакцину Файзер). Усі заповнили анкети та опитувальники.
Для 5 осіб вакцинація виявилася протипоказаною (у них була алергія на ПЕГ).
З тих, які залишилися, виділили 429 "алергіків високого левелу" на підставі того, що в них були раніше анафілактичні реакції, зокрема на вакцини, множинна лікарська алергія, поєднання алергічних захворювань тощо. Цим людям порекомендували вакцинуватися в лікувальному закладі під наглядом і сидіти після щеплення поряд із медиком 2 години. Усі решта 7668 людей з алергією пішли вакцинуватися на паркування (як у них там заведено) і сиділи після щеплення звичайні 30 хвилин.
У підсумку. З паркування жодних повідомлень про алергічні реакції не надійшло.
З тих 429 осіб "високого ризику", які вакцинувалися під наглядом, у 6 (1,4%) розвинулися легкі алергічні реакції (кашель, висип), від яких допомогло банальне антигістамінне. У трьох (0,7%) виникла анафілактична реакція, яка вимагала адреналіну та іншої біганини. У результаті всі симптоми вирішилися за 2-6 годин, пацієнти пішли додому, ніхто не помер. Інші 420 "людей з високим ризиком алергії" після щеплення навіть не почухалися.
І особистий приклад. У мене алергія на пилок (у вигляді полінозу), пил і деяку їжу, були багато разів у житті епізоди кропив'янки та набряки Квінке. Вакцинувалася навесні вакциною АстраЗенека без якоїсь попередньої підготовки та без алергічних реакцій після.