Все життя попереду — сподівайся і чекай. Що буде через 18 років із економічними паспортами українців
Ідея економічного паспорта українця сама по собі цілком нормальна. Але є одне "але" — через 18 років жоден сьогоднішній "обіцяч" не сидітиме в тому ж кріслі, з якого нині обіцяє. Хто гарантує, що нинішні обіцянки не спіткає доля радянських внесків?
Економічна паспортизація громадян як ідея — нормальна. Але є одне "але": через 18 років чи Ходжа… чи ішак… чи шах – копита відкинути можуть! Де гарантії? Фондового ринку немає, фахівців для держКУА – ні, активів – ні, планів з реіндустріалізації – ні. Куди вкладати гроші? І хто віддаватиме? Як звати прем'єр-міністра 2040? А президента того ж таки 2040 року?
В ОАЕ є емір та монархічна династія. Ще й не одна, а сім... І слово еміра дане народу міцне саме тому, що він монарх. Наплює на своє слово і ... у відповідь теж отримає від підданих. А що у нас? Тому ... нічого порівнювати тепле з м'яким за критерієм смаку. Не вийде. І аналогії тут ні до чого.
І потім. Я такий уже, виявляється, старий... що пам'ятаю горбачовську програму "Житло-2000", яка за фактом перетворилася на "Жульйо-2000". Мені було 10 років, коли в СРСР її було прийнято як держпрограму і тоді, 35 років тому, я був упевнений, що до своїх 24 років отримаю окрему квартиру.
Бабуся покійна, якраз за 18 років до планованого отримання грошей, робила в "Ощадбанку СРСР" внесок, який я мав зняти з рахунку до свого повноліття... І... настав 1994 рік.
Моє покоління, переконаний, дуже добре пам'ятає. Коли ввечері цінник на товар міг відрізнятися від ранкового, а розрахунок готівкою був у повсюдному побуті.
Це я до чого згадав… Через 18 років, жоден сьогоднішній "обіцяч" не сидітиме в тому ж кріслі, з якого нині обіцяє.
Навіть те, що нічого не варте в плані грошей, політику виконати дуже складно. Причому виконати саме так, як обіцяв. Так, із 30 програмних пунктів передвиборчих обіцянок чинного президента, згідно з висновками Комітету виборців України, Зеленський виконав повністю або частково лише 9.
При цьому ці 9 виконані так, що… та яка різниця, як вони будуть реалізовані! Тому що ні розпродаж землі — нітрохи не ринок, ні оквитковування лохів, які вирішили з якоїсь радості заплатити 5% з нажитого майна — анітрохи не амністія капіталів, ні спрощення притягнення нардепів до адміністративної та кримінальної відповідальності — анітрохи не зняття недоторканності, а лише інструмент впливу на парламентаріїв із боку правоохоронців. І т.д.
На завершення нагадаю найвеселіші та такі ж дурні обіцянки, яким вірили українці у різні роки:
Кравчук 1991 року: через 5 років ми житимемо, як у Франції.
Ющенко у 2004 році: за 10 років житимемо, як у Польщі.
Саакашвілі у 2015 році: через 20 років житимемо, як за Януковича.