Інвестиції для бізнесу в умовах війни. Як вижити і бути сталими

Звісно, найцінніше, що ми втрачаємо зараз — люди.

Найстрашніше, що ми втратимо завтра, після війни — економіка. Продовольча криза та голод — це те, чого необхідно уникнути шляхом ухвалення правильних рішень.

Формування і трансформація бізнес-рішень має здійснюватися відповідно до нових реалій, а окрема увага має зосереджуватися на реалізації критеріїв сталості, тобто ESG критеріїв (environmental, social and governance). Адже показники сталості відображають, наскільки ті чи інші компанії спрямовані на стратегічний розвиток.

Від початку війни росії проти України сотні компаній з кожної індустрії розірвали або значно скоротили свої ділові стосунки з країною-агресором.

Незалежно від того, чи вимагають це санкції, чи це просто справа вибору, бізнес виходить з усіх галузей російської економіки, починаючи від її величезного енергетичного сектору та закінчуючи автомобілями, фінансами, роздрібною торгівлею, розвагами, культурою і ресторанами швидкого харчування. Міжнародні інвестори припиняють інвестиції та виходять з поточних проєктів, незважаючи на фазу реалізації.

Проте є й ті, хто залишаються працювати в країні-агресорі, наштовхуючись на світовий тиск і бан, а, як наслідок, отримують коливання бездоганної репутації та своїх рейтингів ESG, і ризикують вартістю своїх компаній.

Сьогодні Україна стала центром спрямування світової фінансової підтримки, метою якої є протидія російській федерації та відновлення країни після нищівної діяльності окупанта. Проте, ці інвестиції мають відповідати принципам стійкості та критеріям ESG, адже зосереджені на розвиток і підтримку країни.

Важливим напрямом інвестицій не лише в Україні, а й у Європі та США є енергетична незалежність від росії. Наразі адміністрація Байдена наполягає на тому, що найкращий шлях для зменшення залежності від російської енергетики — це прискорення переходу на відновлювані джерела енергії, одночасно з пошуком короткострокових варіантів виведення на ринок нової нафти та газу.

Нинішня ескалація призвела до подібного радикального переосмислення всередині Європи.

Інші ключові напрями, що потребують негайного втручання — це продовольча та сільськогосподарська сфери. Уже зараз потрібно формувати як урядові, так і громадські проєктні пропозиції підтримки до фондів та інвесторів із метою відновлення та сталого функціонування цих сфер бізнесу в Україні, адже саме від аграрної продукції України залежать інші країни. Якщо фінансування на ці галузі не буде отримано, продовольча криза й, відповідно, економічна не матиме меж.

Ситуація в Україні показала, що світ є крихким і потребує єдності та партнерства, щоб протистояти глобальним викликам і забезпечувати цілі сталого розвитку, зокрема, ціль сталого розвитку номер 16 — "за мир і справедливість".

Якщо йдеться про малий і середній бізнес, який зараз страждає найбільше, то перш за все, необхідно адаптувати стратегію розвитку компанії відповідно до зовнішнього контексту. А також враховувати вплив на бізнес-процеси, зміни в ланцюгах постачання і клієнтського ряду. Після цього потрібно оцінити можливості диверсифікації бізнесу, створення нових продуктів/послуг, що є необхідними під час воєнного та післявоєнного періоду. Далі уже можна формувати партнерські відносини із суміжними індустріями задля збільшення ціннісної пропозиції для кінцевого споживача.

Що можна робити в умовах війни вже зараз і після неї, так це формувати екосистему партнерства та взаємодії. Це дозволить використовують спільні ресурси й оптимізувати затрати, при цьому збільшувати колективні можливості та потенціал. Наприклад, використання одного складу двома компаніями, що зменшить затрати обох підприємств. Або щодо можливостей: якщо, наприклад, у компанії "А" є контакти у Німеччині, а в компанії "Б" — у Польщі, то, працюючи в партнерстві, вони доповнять одне одного та розширять свої можливості. Крім того, екосистема – це завжди про доповнення ціннісної пропозиції кінцевому споживачу.

Сталий розвиток може підтримати звичайний громадянин

Українське суспільство потребує підтримки і підбадьорення. Як би не було тяжко і сумно, але війни були і, напевно, як показує історія, будуть. Треба швидко адаптуватися і жити. Далі продовжувати ходити в улюблений магазин, дбати про себе, рідних, працювати.

Це ключове. Знаходити креативні рішення та шукати роботу, якщо залишилися без неї. Не боятися змінювати кваліфікацію та експериментувати. Війна змусила нас переглянути цінності, і те, що раніше не мало значення, сьогодні відіграє найважливішу роль.

Сьогодні ми замислюємось над тим, хто ми є і що ми можемо. Російський агресор нагадав нам про ідентичність УКРАЇНЦЯ та УКРАЇНКИ. Попереду багато роботи для кожного з нас, країні потрібні розумні, вільні, сильні громадяни задля відновлення та становлення економіки й подальшого стійкого розвитку.