Блокада портів змушує шукати нові рішення для експорту
Зупинення українських портів через агресію Росії торкнеться сотень мільйонів людей у всьому світі. Без розблокування морської торгівлі альтернативних шляхів, щоб покрити дефіцит експорту продовольства з України, немає.
До повномасштабного вторгнення російських військ вітчизняний агропродовольчий сектор економіки забезпечував понад 40% експорту України. За окремими продуктами Україна займала високі позиції у світовому рейтингу. Зокрема, за пшеницею наша держава — п’ятий експортер, який забезпечує 12% світового експорту, за кукурудзою — четвертий (16%), за ячменем і ріпаком — третій (по 20%), за олією — перший (50%), за медом — другий (12%), за горіхами — п’ятий (5%), за курятиною — сьомий (3%).
Таких результатів вдалося досягти тому, що вітчизняні аграрії виробляли сільськогосподарської продукції у кілька разів більше за потреби внутрішнього ринку за всіма видами, крім плодів ягід і винограду. Зокрема, обсяги внутрішнього споживання виробництво яєць перевищує на 25%, а в групі зернових — більш ніж утричі, що характеризує експортну спрямованість галузі.
На міжнародних ринках Україна зарекомендувала себе потужним і надійним експортером агропродукції, від постачання якої залежить продовольча безпека багатьох країн, особливо Північної Африки, Близького Сходу та Азії.
Основні поставки здійснювалися водним транспортом. З українських портів щомісяця експортувалося 5-6 млн тонн агропродовольчої продукції.
За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, наразі в країні для експорту є приблизно 20 млн тонн зерна з минулорічного врожаю. Але з початку воєнного вторгнення усі порти України у Чорному й Азовському морях були заблоковані, а комерційні судна атаковані. Тому наразі постачання товарів водним транспортом неможливе.
Альтернативним варіантом є переорієнтація експортних шляхів до західних кордонів та вивезення продукції залізницею та автомобільним транспортом. Проте можливості такого експорту є набагато меншими порівняно з морським транспортом і складають 0,6-1 млн тонн на місяць. При цьому вантажні перевезення є дорожчими, а транзит довшим, що збільшує кінцеву вартість харчових продуктів. Пошук нових логістичних рішень і шляхів експорту продукції триває. Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві.
Блокада українських портів торкнеться сотень мільйонів людей у всьому світі. Зменшення обсягів експорту агропродовольчої продукції з України вже призвело до потрясінь на ринках основних зернових культур та олії, сприяло підвищенню світових цін на продовольчі товари. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), у березні цього року вони різко зросли та досягли максимального історичного рівня.
Зважаючи на війну на території України, FAO прогнозує, що обсяг торгівлі зерновими у світі поточного сільськогосподарського року становитиме 469 млн тонн, що є нижчим за рівень минулого сезону 2020–2021 років.
Україна має всі можливості та готова поставити свою агропродовольчу продукцію у довоєнних обсягах задля покращення ситуації на продовольчих ринках світу. Але для цього необхідно розблокувати порти України в Чорному й Азовському морях і створити безпечні умови для суден з експортною продукцією. Іншої альтернативи покриття дефіциту експорту з України не існує. Відповідно, ціни на харчові продукти у світі зростатимуть надалі.
В умовах воєнного стану уряд прагне не лише активізувати експорт продовольства з України, але й забезпечити достатню кількість харчових продуктів на внутрішньому ринку. З цією метою Кабмін постановою №207 від 5 березня 2022 року заборонив експорт вівса, проса, гречки, цукру, солі, жита, великої рогатої худоби, а також м’яса та субпродуктів. Експорт інших товарів відбувається у правовому режимі мирного часу. На митниці бар’єри для експорту спрощені.
Постановою від 24 березня 2022 року №352 Кабмін скасував ліцензування експорту кукурудзи й соняшникової олії, тобто виключив їх із переліку товарів, експорт та імпорт яких у 2022 році підлягає ліцензуванню. Обов’язковим ліцензування залишається для пшениці та суміші пшениці й жита (меслин), м’яса курей і яєць.
Можна впевнено констатувати, що героїчна праця вітчизняних аграріїв і рішення уряду України дозволять забезпечити потреби внутрішнього ринку країни за всіма видами сільськогосподарської продукції. При цьому зберігаються й певні можливості для експорту її надлишків. Але з огляду на нинішні умови, особливого значення набуває формування ефективних логістичних схем для постачання агропродукції за кордон.