Байден: "Я – українець". Як Україна зламала гру своїм ворогам і друзям
"У світі назріває сенсація. Усі чудово розуміли, що якщо Росія доведе свою перевагу над Україною, окупувавши її за кілька тижнів, а потім змусить НАТО забратися зі Східної Європи, то за нею Китай спробує повторити "успіх" Путіна і спробує захопити Тайвань. Але Україна зламала гру всім: і нашим ворогам, і нашим друзям". Думка.
Несподівано Україна виявила волю до свободи, стала затято чинити опір "всьому світові" — українська армія, народ і влада — і зуміла перетягнути на свій бік весь цивілізований, західний світ.
Але загроза окупації Тайваню нікуди не зникла, а навпаки, загострилася. Розчарований військовими талантами Путіна та розгніваний геополітичними провалами Кремля в Україні Пекін хоче показати всьому світу майстер-клас, як легко окупувати чужі країни.
Але й США навчаються на своїх українських помилках. Цього разу вони не стали чекати на напад Китаю, як у випадку з Україною, коли армада китайської армії хлине на Тайвань. Незважаючи на запеклі протести Пекіна, США інтенсивно зміцнюють військово-політичну оборону Тайваню.
США відверто показують Китаю і всьому світу, що вони не допустять повторення українського сценарію, коли російська армія, що озвіріла, почала вбивати і калічувати десятки тисяч українців і знищувати міста та села України. США не хоче такої страшної долі для Тайваню.
Ось чому спікерка палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі летить на Тайвань, незважаючи на відрите невдоволення та погрози китайців. Смілива американка Пелосі, якщо вона досягне Тайваню, робить те, що зробив у липні 1963 року харизматичний президент США Джон Кеннеді, приїхавши до Західного Берліна всупереч погрозам Радянського блоку. Адже він страшно ризикував, бо летів над НДР, територією, контрольованою зенітками, літаками та ракетами СРСР.
Але президент США Джон Кеннеді все одно прилетів до Західного Берліна, щоб підтримати берлінців, тим самим показавши, що Західний світ готовий захищати свої цінності. Саме там, у Західному Берліні, оточеному радянськими військами, він сказав свою знамениту фразу солідарності США з жителями Берліна: "Я берлінець".
Це те, що міг чи мав зробити президент США Байден чи спікерка Конгресу Пелосі за кілька місяців до віроломного вторгнення російської армії в Україну, а не розраховувати на компетенцію, свідомість та мужність Офісу президента Зеленського та його оточення.
Президент США Байден мав сказати: "Я теж українець і ми захищатимемо Україну всіма доступними засобами". Це налякало б і Київ, і Москву. І, можливо, ця заява солідарності США з Україною змусила б Путіна зупинитися, як Хрущова у 1963 році. Але цього не сталося.