Гарантія похмурого майбутнього: чим загрожує світові поразка України та перемога Трампа
Якщо до влади приходить поганий лідер, значить, він гарантовано стане гіршим, запевняє професорка політології Барбара Келлерман у колонці для The Hill. А зараз один такий уже при владі — це Путін, а другий — на шляху до неї, це Трамп.
У лютому 2024 року російські військові нарешті захопили Авдіївку, одне з найукріпленіших міст України. Президент Росії Володимир Путін жадав Авдіївки відтоді, як два роки тому розпочав напад на Україну, і якщо для цього йому довелося втратити вбитими або пораненими 47 000 російських солдатів — ну що ж, нехай буде так, його це не бентежить.
Смерть Олексія Навального в сибірській в'язниці не була настільки ж несподіваною. Путін зневажав і боявся свого найпомітнішого та найнебезпечнішого в політичному плані супротивника і вже понад десять років затягував зашморг на шиї Навального.
Дональд Трамп нещодавно підтвердив, що, якщо він виграє другий президентський термін, він або виведе США з НАТО, або зведе його до рівня відносно незначного альянсу. І тут немає нічого дивного. Колишній радник президента Трампа з національної безпеки Джон Болтон процитував слова свого колишнього боса: "Мені плювати на НАТО". А сам Трамп уже давно дав зрозуміти, що якими б не були конфлікти в Європі, вони "не варті життів американців".
Останніми місяцями прихильники Трампа — помічники, які роблять усе, що повинні, аби залишатися в прихильності республіканського "творця королів", — стали поступливішими, ніж будь-коли. Це також було повністю передбачувано, виходячи з минулих моделей. Починаючи з президентства Трампа, республіканські члени Конгресу, майже всі інші республіканські виборні посадові особи, а також республіканські адміністратори, радники та призначенці ставали дедалі покірнішими.
Якщо Трамп програє вибори в листопаді, ми можемо майже впевнено передбачити, що станеться. Із огляду на те, що колишній президент намагався зробити востаннє — із кінця листопада 2020 року до 6 січня 2021 року — він активізував свої зусилля зі скасування президентських виборів, попросивши губернатора Джорджії скликати спеціальну законодавчу сесію, щиро благаючи державних чиновників "знайти" голоси та безсоромно чинячи тиск на віцепрезидента Майка Пенса, щоб той відхилив вибірників, — ми можемо розраховувати на те, що він зробить те ж саме чи навіть більше, щоб зруйнувати несприятливі результати виборів.
Як експертка Центру суспільного лідерства Гарвардської школи Кеннеді, яка тривалий час вивчала поганих лідерів, я знаю, що нещодавні дії Путіна та Трампа відповідають звичайній схемі: погані лідери майже завжди стають ще гіршими.
Вони погіршуються в чотири етапи, кожен із яких зловісніший і складніший, ніж попередній. Прогресування зазвичай починається повільно — можливо, помітно, але нічим не примітно. Потім воно набирає обертів. Нарешті, якщо лідери надані самі собі, їхня погана поведінка перетворюється з незначної на суттєву та зрештою на зловмисну й згубну.
Виникає питання: чи можна зупинити найгірше керівництво?
Відповідь: так, можна. Але тут є головне правило: що раніше зупинити, то краще й легше.
Після закінчення понад двох років війни Путіна з Україною важливо згадати послідовність подій, які характеризували більш ніж два десятиліття його правління. Майже протягом усього свого перебування на посаді президента він демонстрував ненаситну жагу до багатства та влади. Але це довго залишалося непоміченим як усередині Росії, так і за її межами.
Захід, наприклад, нічого не зробив, коли Путін розбомбив ущент столицю Чечні Грозний 2000 року, і нічого, коли він нав'язав свою військову волю незалежній державі Грузія 2008 року. У 2014-му Захід знову нічого не зробив.
Відтоді, як Путін розв'язав війну в Україні, він не був бездіяльним. Зміцнивши російську економіку та російську армію, він розширив свої відносини в усьому світі, зблизивши Росію, наприклад, із країною, особливо антипатичною до Сполучених Штатів, — Іраном.
Вінстон Черчилль знав, що, якщо його не зупинити, найгірше керівництво майже напевно піде за поганим. У 1938 році він попередив, що "апетит Гітлера може зростати під час їжі".
Якщо Сполученим Штатам не вдасться надати рішучу підтримку Україні протягом третього року її війни проти Росії та якщо американський народ не проголосує рішуче проти перемоги Трампа на другому президентському терміні, це практично гарантує досить похмуре майбутнє.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.