Розділи
Матеріали

"Московський" Бандера. Націоналісти вимагають закрити суд, який повернув проспекту в Києві стару назву

Руслан Зерницький
Фото: Факти ICTV | Проспект Бандери в Києві

Суд повернув проспекту імені Степана Бандери в Києві його колишню назву, Московський проспект. Фокус розбирався чому так сталося, як на це відреагували користувачі соцмереж і чого варто очікувати далі.

Проспект Бандери знову став Московським — поки що на папері

11 лютого 2021 року стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) за позовом громадської спілки "Громадський контроль та порядок" скасував рішення Київради про перейменування Московського проспекту, а також трьох вулиць і одного провулка, датоване 7 липня 2016 року. Суддею у справі виступала Любов Маруліна.

Скасоване ОАСК рішення стосувалося перейменування наступних об'єктів:

  1. Проспекту Московського — у проспект Степана Бандери;
  2. Вулиці Баумана — на вулицю Януша Корчака;
  3. Вулиці Кутузова — на вулицю Генерала Алмазова;
  4. Вулиці Суворова — на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка;
  5. Провулка Кутузова — у провулок Євгена Гуцала.

Позов союз "Громадський контроль та порядок" подав ще 2 листопада 2016 року, проте рішення ОАСК прийняв тільки через кілька років, 28 січня 2021 року.

"Громадський контроль та порядок" (чиїм керівником є В'ячеслав Овчаренко, голова Конституційного суду з липня 2013 року до лютого 2014 року, який став суддею КСУ за квотою "Партії Регіонів"), у своєму позові попросив суд скасувати рішення Київради з наступних причин:

  1. Київрада прийняла рішення з порушенням термінів, встановлених законодавством про декомунізацію;
  2. У позивача виникли сумніви щодо правомірності процедури підрахунку голосів при проведенні голосування;
  3. Назви вулиць Кутузова, Суворова, провулка Кутузова і проспекту Московського не підпадають під підстави для перейменування згідно із законодавством про декомунізацію;
  4. Київрада не провела громадські слухання щодо цього питання, як того вимагає законодавство, а проект рішення про перейменування не був оприлюднений до його прийняття.

У відповідь на це Київрада заявила, що з березня по травень 2016 року громадські слухання проводилися в онлайн-форматі. З огляду на їх результати, топонімічна комісія Київради і рекомендувала меру Києва винести відповідне рішення на розгляд депутатського корпусу.

Також Київрада зазначила, що вулиці Кутузова, Суворова, провулок Кутузова і проспект Московський перейменували не на догоду "декомунізаційному законодавству", а у межах закону про вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті.

Після цього ОАСК почав тривалі експертизи, зокрема — і громадських слухань, які проводилися на сайті КМДА щодо цього питання. Втім, мерія так і не надала суду і експертам внутрішніх даних сайту. За це Київраду оштрафували на 9 205 грн.

Проте, ОАСК розгляд позову продовжив, зазначивши, що міськрада Києва в проекті рішення не пояснила, яким чином Бандера, Омелянович-Павленко, генерал Алмазов, Корчак і Гуцало відносяться до "борців за незалежність", що, в підсумку, і стало підставою для скасування рішення Київради.

У рішенні ОАСК сказано, що воно вступає в силу лише після закінчення строку подання апеляційної скарги — якщо її не подадуть. Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційна скарга подається протягом 30-ти днів з моменту прийняття рішення судом. Тобто, це рішення можна оскаржити до 28 лютого 2021 року.

У КМДА вже заявили, що готують апеляцію, тому вступ у силу рішення суду може затягнутися. З огляду на прецедент 2019 року, не виключено, що воно так і не вступить в силу, тому жителям та підприємствам, зареєстрованим на проспекті Бандери, не доведеться займатися переоформленням документів.

Акція на честь дня народження Степана Бандери у 2021 році
Фото: nationalcorps.org

"Спроба номер два": проспекту Бандери не вперше намагаються повернути стару назву

Спроба повернути стару назву київським проспекту ім. Степана Бандери — не перша.

Той же ОАСК влітку 2019 роки вже приймав рішення, яким повернув проспекту Бандери назву "Московський проспект", а проспекту Шухевича — "проспект генерала Ватутіна". Тоді з позовом до суду звернулися громадські організації "Єврейська правозахисна група" та "Антифашистська правозахисна ліга".

Керівником "Антифашистської правозахисної ліги" була екс-депутат від "Партії регіонів" Ірина Бережна, а серед керівників "Єврейської правозахисної групи" — та ж Бережна з дочкою Оленою.

Суддя Олеся Чудак, яка прийняла рішення, подумала, що проспекти перейменували "з порушенням процедури".

Український інститут національної пам'яті подав апеляційну скаргу, і вже в грудні Апеляційний суд міста Києва скасував рішення ОАСК, залишивши проспектам назви Бандери і Шухевича.

З огляду на прецедент, нове спірне рішення ОАСК теж, найімовірніше, буде скасовано.

Як відреагували соцмережі на чергове перейменування проспекту Бандери?

Голоси проти: "Це псевдоюридичні рішення"

У соцмережах думки з приводу новини про повернення проспекту Бандери старої назви розділилися. Зокрема, колишній голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович (нині — нардеп фракції "Європейська солідарність") назвав рішення ОАСК "виключно політичною провокацією".

На думку В'ятровича, рішення суду є "псевдоюридичним", оскільки у 2019 році цей же суд ухвалив стосовно проспекту Бандери аналогічне рішення, тому він не повинен був його повторно розглядати.

В'ятрович вважає, що крапку в цьому питанні необхідно поставити Верховному суду, а сам ОАСК "варто ліквідувати", оскільки той "може затвердити рішення і про скасування незалежності України".

Володимир В'ятрович про перейменування проспекту Бандери

Одеський націоналіст Сергій Стерненко написав, що рішення ОАСК його не дивує, і звинуватив президента Володимира Зеленського у тому, що він не ліквідував цей суд, а генпрокурора Ірину Венедіктову — у тому, що вона не притягнула до відповідальності його голову, Павла Вовка.

Стерненко про перейменування проспекту Бандери

Колишній нардеп і член партії "Свобода" Олег Тягнибок анонсував 12 лютого проведення під під будівлею ОАСК акції, учасники якої вимагатимуть від Зеленського ліквідувати цей суд.

Тягнибок про перейменування проспекту Бандери

Юрист "Харківського антикорупційного центру" Володимир Рисенко теж поскаржився на рішення ОАСК, зазначаючи, що в Україні "не те, що судову реформу не можуть дотиснути, а не можуть домогтися ліквідації одного-єдиного суду".

Рисенко про перейменування проспекту Бандери

Голоси "за": "Назвіть хоч сотню бульварів..."

Журналіст телеканалу "НАШ" Максим Назаров написав у своєму каналі в Telegram, що "героєм для українців Бандера не стане".

Назаров про перейменування проспекту Бандери

Голова "Українського єврейського комітету" Едуард Долінський пригадав такі слова Омеляновича-Павленка, на честь якого перейменували одну з вулиць столиці: "Звістка про створення дивізії СС Галичина наповнює нас неймовірною радістю. Хайль Гітлер!".

Долінський про перейменування проспекту Бандери

Політолог Валентин Гайдай нагадав, що Московський проспект — це і без того вже декомунізована назву автомагістралі, яка до початку 2000-х мала назву Проспект червоних козаків.

Гайдай про перейменування проспекту Бандери

Голова організації "Громадський контроль" Василь Волга, зі свого боку, подякував ОАСК за скасування "бандерівського рішення міськради Києва".

Волга про перейменування проспекту Бандери
Політолог Андрій Мішин про перейменування проспекту Бандери

Перейменували — тепер заживемо!

Деякі ж користувачі соцмереж сприйняли новину про повернення проспекту Бандери старої назви з іронією.

Сьогодні в різних регіонах України постать Степана Бандери сприймають по-різному. Якщо частина жителів в центральній і східній частині України його критикують, називаючи "ультраправим" і "прибічником нацистів", то, наприклад, у Львові до нього ставляться зі значною повагою. І після того, як у ніч на 5 лютого невідомі облили фарбою пам'ятник Степану Бандері на площі Кропивницького, мер міста Андрій Садовий заявив, що "хуліганам не вдасться зафарбувати місце і значення Бандери в історії України".

Польські історики називають Степана Бандеру відповідальним за етнічні чистки поляків на Волині та Східній Галичині під час Другої світової війни. За їх підрахунками, українські націоналісти тоді вбили близько 100 тисяч польських громадян. А ізраїльські дипломати називають Бандеру "колаборантом", зазначаючи, що Україні необхідно "примиритися зі своїм минулим". Вкрай критикують особистість Бандери і в Росії.

Для довідки. Степан Бандера — один з головних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів у 1939 році очолив ОУН-Б. Народився 1 січня 1909 року в Старому Угринові (на території нинішньої Івано-Франківської області). 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Бандеру застрелив радянський агент Богдан Сташинський. Вже посмертно — у 2010 році — третій президент України Віктор Ющенко нагородив його званням "Героя України". Однак уже в 2011 році рішенням суду це звання у Степана Бандери знову відібрали.