"Система не така тупа, як здається". Що криється за рішенням про блокування Telegram-каналів

Національна комісія з питань держрегулювання у сфері звʼязку та інформатизації опублікувала текст рішення Київського районного суду Харкова, згідно з яким інтернет-провайдери та оператори звʼязку в Україні зобовʼязані заблокувати доступ до Telegram-каналів "Резидент", "Легітимний", "Картель" і "Пліткарка", які в СБУ назвали "пропагандистськими" і "кремлівськими".

"Накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні Telegram-каналів "Резидент", "Легітимний", "Картель" і "Пліткарка", шляхом розпорядження інтернет-провайдерам, операторам, провайдерам телекомунікацій, які здійснюють діяльність на території України… закрити до них доступ до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку", — процитували в Нацкомісії рішення суду.

Рішення було прийнято 23 лютого, вступає в силу воно з моменту його оголошення, а оскаржити його можна протягом 5 днів.

1 лютого в СБУ заявили, що ряд Telegram-каналів, у тому числі і ці чотири, нібито контролюються спецслужбами Росії. За даними правоохоронців, спецслужби країни-агресора залучили українських громадян до створення та адміністрування політичних Telegram-каналів.

У той же день, 1 лютого, силовики затримали в Харкові двох дівчат, підозрюваних у цій справі. Поки що відомо імʼя тільки однієї з них — Вікторія Даскаліца. Рішенням суду Даскаліцу помістили під варту з можливістю вийти на свободу після внесення застави розміром 1,58 млн грн. Другу підозрювану відправили під цілодобовий домашній арешт.

Заставу за Вікторію Даскаліцу, яка перебувала в СІЗО, уже внесли. Дівчина вдома, але повинна прибути до слідчого за викликом.

Агентурну мережу для адміністрування Telegram-каналів, за інформацією СБУ, створив "85-й Головний центр спеціальної служби Головного управління Генерального штабу Збройних Сил РФ". Членами цієї мережі, як стверджує спецслужба, були жителі Харкова й Одеси, активісти так званої "Російської весни". "Головним менеджером" агентурної мережі силовики назвали одесита, одного з організаторів масових заворушень під час одеського "антимайдану". Його розшукують правоохоронні органи за кількома статтями Кримінального кодексу України.

Чи можливо заблокувати окремі Telegram-канали в Україні?

Медіаюрист громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Віта Володовська в коментарі Фокусу розповіла, що рішення "накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсів" є юридичною нісенітницею.

"Ніяких майнових прав інтелектуальної власності в користувачів інтернету, які переглядають контент того чи іншого веб-ресурсу, немає. Навіть якщо ви залишаєте повідомлення на сайті, майнові авторські права у вас можуть виникнути тільки щодо цього повідомлення, а не до сайту як такого", — розповіла Володовська.

Також Володовська підкреслила, що Кримінально-процесуальний кодекс чітко визначає, що арешт майна застосовується, якщо воно є доказом кримінального правопорушення або може підлягати конфіскації.

"При цьому майнові права користувачів ні в якому разі не можуть вважатися речовими доказами, оскільки ними, за визначенням, є винятково матеріальні обʼєкти", — вважає медіаюрист.

З цим твердженням погодився в коментарі Фокусу і медіаюрист громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Максим Дворовий.

"Такого формулювання, яке використовували суди для блокування каналів, немає в законодавстві України, а тому таке блокування неправомірне. Справи про блокування з подібним формулюванням про арешт майнових прав уже були в наших судах, одна з них уже в Європейському суді з прав людини ( справа Enigma ). Крім того, деякі апеляційні суди вже скасовували її як неправомірну — але практика залишається дуже непослідовною", — пояснює Дворовий.

Зазначимо, "справа Enigma" стосується рішення Печерського райсуду Києва від 23 липня 2019 року, яким операторів і провайдерів зобовʼязали обмежити доступ до ресурсу Еnigma.ua, розділу "блоги" порталу "Кореспондент" і ще 15 сайтів.

Також Дворовий висловив сумнів щодо того, що доступ до окремих Telegram-каналів узагалі можна заблокувати з технічної точки зору.

"Провайдери повинні виконувати рішення, тому що це рішення суду — його невиконання тягне за собою кримінальну відповідальність. Але з точки зору стандартів захисту прав людини воно є неправомірним, і якщо його не скасують в апеляції, то у власників каналів (наскільки я розумію, там фігурує Вікторія Даскаліца) є шанс отримати в ЄСПЛ рішення про порушення їхніх прав за статтею 10 Конвенції, яка захищає свободу вираження поглядів", — зазначив Дворовий.

Медіаюрист Володовська в коментарі Фокусу також підкреслила, що їй незрозуміло, яким чином провайдери можуть заблокувати доступ до окремих Telegram-каналів.

Експерт з кібербезпеки і співзасновник "Українського кіберальянсу" Андрій Баранович написав на своїй сторінці у Facebook, що правоохоронців "завжди турбував інтернет", проте, за його словами, "ніяких важелів впливу" на веб-ресурси в них не було.

"Влаштовувалися, звичайно, облави під приводом поширення порнографії, першим був pornolab, що вбило хостинг в Україні, але ніяких зачіпок крім "блокування дитячої порнографії" (ст. 39 ЗУ про телекомунікації) не було. Провайдери традиційно відповідали, що таких технічних можливостей немає, і що подібне законом не передбачено. І так було до 2017 року, поки РНБО не ввела санкції проти ВКонтакте. Зʼясувалося, що якщо дуже хочеться, то можна і поблокувати трохи, з тією ж приблизно ефективністю і побічними втратами, що і в Роскомнагляду", — написав Баранович.

Баранович зазначив, що в січні 2018 року поліцейські вирішили заблокувати онлайн-магазин, який торгував побутовою технікою. Однак, за його словами, замість того, щоб "спробувати врегулювати суперечку в досудовому порядку або спробувати "віджати" український же домен магазинчика, правоохоронці спробували його "вилучити на час слідства"".

""У тимчасове користування". Звідси взялася дурниця про права. Звісно, що ніякі права ні в кого просто так не виникають. Формулювання зажило своїм окремим життям і кочує з рішення в рішення. Потім з таким же формулюванням почали блокувати новинні ресурси, включаючи Кореспондент і Еnigma, і політична цензура нарешті зміцніла і набула знайомого всім потворного вигляду", — написав Баранович.

Баранович зазначає, що оператори і правозахисники неодноразово зверталися до судів з приводу подібних "блокувань", проте їм відповідали, що вони "не є сторонами в провадженні".

"З якої радості провайдер, який спочатку "не сторона", повинен ці рішення виконувати, і чи можна це зробити фізично, суди не хвилює", — задається питанням Баранович.

"Система не така тупа, як здається"

Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун на своїй сторінці у Facebook каже, що формулювання про "накладення арешту на права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсів" "суперечить здоровому глузду, принципам права й елементарним знанням про комунікаційні технології". Він зазначив, що таким чином заблокувати ресурси можна тільки на папері.

"Але система не така тупа, як здається, і вона продовжує точити скелю цивільних прав і свобод. Наприклад, у Законі 3014 про електронні комунікації вже закріплено (ст. 121) право товариша майора стежити за користувачами інтернету "на умовах автономного доступу до інформації". Тобто ці дурні суддівські "накласти арешт" — це тільки сьогодні неможливо виконати технічно. А завтра товариш майор з допомогою своїх спільників-бізнесменів здогадається, як це змусити працювати, і знову нас "нагне"", — написав Корсун.

Деякі провайдери також зазначають, що не знають, як виконати таке рішення суду.

Так, власник провайдера "Павутиння" Олександр Арутюнян написав у себе у Facebook про те, що не знає, яким чином з технічної точки зору можна зробити подібне.

"Шановні "судді", напишіть також, яким чином це зробити? Або тепер треба заблокувати весь Telegram в Україні? Якщо навіть у сусідньої "великої держави" не вийшло подібне навіть близько", — пише Арутюнян.

Представники каналів "Резидент", "Легітимний", "Картель" і "Пліткарка" вже "проінсайдили", що не подаватимуть апеляцію на рішення суду.

Навіщо знадобилося блокувати Telegram-канали?

Telegram-канали "Резидент", "Легітимний", "Картель" і "Пліткарка" пишуть про політичні події в Україні. Часто там можна побачити інформацію, яку подають як "інсайдерську" — з Офісу президента, Кабміну і різних держструктур. Причому публікації стосуються різних політсил і груп впливу.

Блогер і журналіст Юрій Ткачов вважає, що рішенням про блокування цих Telegram-каналів "СБУ відпрацьовує механізм гранично простого і легкого блокування будь-якого інтернет-ресурсу в Україні".

"Послідовність така: відкриваємо справу про те, що, мовляв, такий-то і такий-то канал або сайт — сепар і зрада. Доказів для відкриття справи як таких не потрібно, достатньо підозри. І більше того, можна на повній підставі ніякі докази не розкривати взагалі, пославшись на таємницю слідства. Далі в рамках розслідування цієї справи "накладаємо арешт на інтелектуальну власність" — і все, привіт, ЗМІ закрито до закінчення розслідування", — зазначає Ткачов.

Ткачов пояснює: у справі може навіть не бути підозрюваних, оскільки з моменту їхньої появи вступають у силу терміни розслідування щодо КПК. За його словами, завдяки відсутності "підозрюваних" провадження розслідування може займати необмежену кількість часу. Також він зазначив, що рішення в подібних справах можна виносити без заслуховування іншої сторони, оскільки "підозрюваних" немає.

"Ось цю схему і обкатують таким рішенням. Мовляв, як, що буде? Зайде? Тоді будемо й інших таким шляхом закривати", — написав Ткачов.

Роскомнагляд протягом двох років намагався боротися із соцмережею Telegram через те, що нею "можуть користуватися терористи", проте блокування легко обходилася завдяки VPN і внутрішньому Proxy додатку. У результаті влітку 2020 року Роскомнагляд вирішив офіційно розблокувати Telegram на території Росії.

Позиція Дурова: через що взагалі можуть заблокувати канал в Telegram?

До адміністрації Telegram неодноразово зверталися представники різних країн і компаній з проханням заблокувати ті чи інші канали. Однак представники компанії і, зокрема, її засновник Павло Дуров відповідали на це відмовою, якщо не бачили на те вагомих підстав.

У жовтні 2020 року Дуров повідомив, що до них звернулася корпорація Apple з вимогою заблокувати три канали про протести в Білорусі, у яких деанонімізували (розкривали особисті дані) співробітників силових відомств. Тоді засновник Telegram зазначив, що в тій ситуації не було "чорного і білого", тому він вважав за краще не чіпати канали.

Блокування каналів у Telegram здійснюється згідно з внутрішньою політикою соцмережі. Так, на початку лютого 2021 року адміністрація заблокувала кілька каналів (у тому числі "Карателі Тут"), на яких викладалися особисті номери й адреси учасників протестів у Росії, прокурорів, суддів, правоохоронців та журналістів. Приводом для цього стало те, що в коментарях до записів закликали "мочити", "різати на шматки", "валити" тих, чиї дані зливалися.

"Подібне використання Telegram прямо суперечить нашим правилам, які забороняють публічні заклики до насильства", — написав тоді Дуров.

Згідно з політикою Telegram, крім "закликів до насильства", приводом для блокування каналу в Telegram можуть стати "трансляція насильства", "демонстрація порнографії" і "скарги від користувачів".

Влітку 2018 року адміністрація Telegram внесла зміни в політику конфіденційності для того, щоб відповідати європейським законам про охорону особистих даних. Так, представники соцмережі можуть передавати спецслужбам IP-адреси і номер телефону осіб, які підозрюються в тероризмі. Дуров тоді зазначив, що така зміна має зробити їхній майданчик "менш привабливим для терористів".

Втім, про блокування каналів осіб, підозрюваних у тероризмі, у політиці конфіденційності Telegram не йдеться.

У коментарі Фокусу медіаюрист Максим Дворовий зазначив, що рішення суду щодо блокування Telegram-каналів в Україні, ймовірно, і зовсім не потрапить до Дурова.

"Щодо Дурова. По ідеї, для виконання рішення суду про закриття каналів постанова мала б спрямовуватися в Telegram. Втім, судове рішення зобовʼязує в цьому випадку до дії провайдерів, а не Telegram, тому взагалі не факт, що до Дурова ця інформація хоч якось дійде", — говорить Дворовий.

Інші блокування: суд зобовʼязав заборонити доступ до 426 сайтів

25 лютого стало відомо про те, що Голосіївський райсуд Києва ухвалив рішення, згідно з яким провайдери повинні заборонити доступ до 426 сайтів. У список потрапили, у тому числі, російський "РБК", вінницький портал 20minut.ua, IT-портал GitHub та інші.

Формулювання заборони аналогічне тому, що і в рішенні щодо Telegram-каналів: "накладення арешту на права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсів".

У той же день, 25 лютого, віце-премʼєр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що він не допустить блокування IT-порталу GitHub.

Ще через деякий час у цей же день, 25 лютого, в МВС повідомили, що поліція закрила провадження і скасувала блокування всіх 426 сайтів. У відомстві вважають, що Голосіївський райсуд виніс неправомірне рішення.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко розповів, що позов до суду подав якийсь Олександр Пан, якому не подобалося те, що про нього писали різні сайти. Геращенко заявив, що відносно судді потрібно внести скаргу до Вищої ради правосуддя.

"Необхідно врегулювати законодавство про інформацію, щоб врегулювати відносини між пресою, правом на свободу слова і можливість фігурантам журналістських розслідувань цивілізовано відстоювати свою честь і гідність, якщо їхні права були порушені", — зазначив Геращенко.

Деякі блокування інтернет-сайтів в Україні все ж працюють. Так, ще з 2017 року указом президента провайдерів на території України зобовʼязали на три роки обмежити доступ до соцмереж "ВКонтакте", "Однокласники", сервісів Mail.ru і ряду інших російських ресурсів. Рішенням РНБО та указом президента від 14 травня 2020 року ці санкції продовжили ще на три роки.