Спроба порахувати витрати українців спричинить опір, — голова Бюджетного комітету

Як Парламентський бюджетний офіс зніме конфлікт інтересів Мінфіну та Кабміну

— Ініціатива створити Бюджетний офіс виявилася несподіваною, начебто, у нас є всі структури для бюджетного процесу. Тому головне питання — навіщо?

— Парламентський бюджетний офіс — це незалежна та відсторонена від усіх політичних сил і процесів структура, яка має надавати якісну та глибоку фінансово-економічну експертизу для всього парламенту.

Комітет ВРУ з питань бюджету має функцію — аналіз усіх законодавчих ініціатив за 27 статтею Бюджетного кодексу. Через наш комітет проходять практично всі зареєстровані законопроєкти, і до кожного з них ми готуємо висновок — впливає чи не впливає його ухвалення на показники бюджету. До кожного засідання Комітету ми готуємо по 40-50 таких висновків.

На мою особисту думку, наша оцінка має бути більш ґрунтовною. Нам потрібен аналіз, який дає відповіді на запитання: на які показники бюджету вплине ухвалення цього законопроєкту? Якого характеру буде цей вплив, чи не призведе до погіршення ситуації через надмірне сукупне податкове навантаження, наприклад? У який час? І так далі.

— А як виникла власне ідея, звідки?

— Ми почали досліджувати досвід інших країн. І дійшли висновку, що нам потрібний Бюджетний офіс. Висновки експертів і прогнози, аналітика, здатні генерувати цей офіс, стануть для депутатів основою для більш виваженого ухвалення рішень, допоможуть голосувати у сесійній залі, чітко усвідомлюючи всі наслідки ухвалення законів — і позитивні, і негативні.

— Але ж ще є Мінфін?

— Так, сьогодні висновки щодо фінансово-економічних розрахунків дає Мінфін. Проте ініціатор певних рішень не може оцінювати свої ж ініціативи, оскільки з'являється конфлікт інтересів. А у нас Мінфін часто оцінює ініціативи Кабміну. Тому Верховна Рада потребує незалежної експертної думки. Це перша вагома причина створення ПБО в Україні.

Другий момент. Комітет також має обов'язок відстежувати виконання Держбюджету. Ми щорічно ухвалюємо закон про Держбюджет, а потім протягом року розглядаємо пропозиції щодо зміни тих чи інших статей. Для того, щоб ухвалити виважене рішення щодо цих пропозицій, потрібно мати можливість отримати поточний аналіз стану виконання програм. Зокрема — з довідкою, як виконувалася ця програма у минулому, чому виникають відтермінування тих чи інших кроків щодо її реалізації, які фактори впливали та можуть вплинути на її реалізацію у заданий проміжок часу. Для оперативного отримання таких даних із необхідною глибиною аналізу потрібне відповідне програмне забезпечення. Це система, в яку завантажуватиметься величезний масив даних. Наприклад, сьогодні інформація з Казначейської служби надходить до нас у паперовому вигляді, і її складно швидко проаналізувати, щоб ухвалити рішення в режимі сьогодні. А таких джерел і масивів багато.

Софт для Бюджетного офісу сплатить Європейський інвестиційний банк

— Де плануєте взяти цю систему?

— Ми плануємо купити відповідний софт для Парламентського бюджетного офісу. Це програмне забезпечення повинне допомагати нам аналізувати з різних сторін ту чи іншу програму. Як розпорядники використали кошти? Де похибки? Наскільки програма є ефективною? Це допоможе Верховній Раді висловлювати побажання Кабміну щодо змін у реалізації важливих програм. Це дві основні причини, що зумовлюють важливість і необхідність створення Парламентського бюджетного офісу при Верховній Раді. І силами Комітету з бюджету це питання не вирішити.

— Коли цей офіс запрацює?

— На сьогоднішній день усі підготовчі етапи пройдено. Проаналізовано міжнародний досвід створення та роботи таких ПБО у США, Канаді, країнах Євросоюзу. Ми визначилися з моделлю — вважаємо австрійську найприйнятнішою та в перспективі найбільш ефективною для України. Далі нам потрібно зібрати пул експертів, професійність та об'єктивність яких не повинна викликати сумнівів у суспільства. Для створення системи аналізу потрібно створити софт. Наразі проведено переговори з трьома найбільшими у світі розробниками такого софту. Проєкт ПБО представлений Європейському інвестиційному банку, який попередньо схвалив інвестування. Наразі питання щодо Міністерства фінансів — необхідно ратифікувати угоду з ЄІБ.

— Тобто цей процес триватиме цього року?

— Так, під головуванням першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка буде проведено ще кілька робочих груп із головами комітетів. Важливо, щоб не лише Бюджетний комітет взяв участь у формуванні остаточного рішення щодо формату, кількісного складу ПБО й обсягу необхідної експертизи. Простіше кажучи — щоб ми розуміли, які дані будуть потрібні тим чи іншим комітетам парламенту. Усе це необхідно зібрати докупи цю узагальнену логіку і розширене завдання вкласти в остаточне ТЗ для розробників софту. Далі — сформуємо дорожню карту з фінансування. Для цього нам потрібна ще одна зустріч з Європейським інвестиційним банком. І ще одне питання — щодо організаційно-правової форми ПБО. Це питання у зоні рішень керівництва парламенту.

З досвіду розробки таких великих проєктів випливає, що запуск триває майже два роки. Нам, наприклад, потрібні ще зміни в законодавстві у Бюджетному кодексі. Потрібен час для тестової роботи офісу, сформувати аналітичні таблиці за показниками, які сьогодні є найбільш важливими для управління державою.

— Чи є попередні оцінки — скільки державі коштуватиме його створення?

— Необхідний бюджет на запуск приблизно 20 млн доларів.

Держбюджет-2022: соціальні зобов'язання, місцеві бюджети та питна вода

— Держбюджет-2022. Які були складності у затвердженні проєкту та як вдалося домовитися з питання місцевих бюджетів? Це був один із найсуперечливіших моментів.

— Минулого року вже було безпрецедентне популістське затягування часу в процесі голосування проєкту Держбюджету в першому читанні. Я відстояв біля трибуни, доки не були поставлені всі питання щодо нерекомендованих Комітетом правок. Жодних змін не відбулося, проєкт закону був ухвалений у першому читанні в тому вигляді, який був запропонований з висновків та опрацювання Комітету разом із Мінфіном і Рахунковою палатою.

Під час презентації бюджету було питання — які покращення у частині місцевих бюджетів. Кабмін підписав Меморандум з Асоціацією, і його положення було враховано під час формування Держбюджету. Проте переговори продовжуються. Звісно, місцеві органи влади наполягають на тому, щоб до місцевих бюджетів надходили всі можливі платежі. Але в цьому процесі дуже важливо чітко визначитися з усіма відповідальними за соціальні зобов'язання, які держава бере на себе перед світом, здоров'ям нації та її безпекою.

— До Держбюджету цього року закладено 1 млрд грн на питну воду. Чи можете деталізувати?

— Закон про питну воду ще не був проголосований. У цьому законопроєкті таки викладено бачення, як треба витрачати ці кошти, з якою логікою. Тому поки що голосування не відбулося, щось говорити рано. Щодо 1 млрд грн на 2022 рік, то з порядком використання цих грошей визначатиметься Кабмін. Є логіка використовувати їх для добудови всіх об'єктів, що стосуються питної води — це очисні споруди, насосні станції тощо. На будівництво об'єктів із нуля потрібен час. Для того, щоб уже сьогодні отримати більший ефект, на мій погляд, варто спочатку доробити роботу, яку розпочали наші попередники. Тобто, точково забезпечити водою там, де це можна зробити сьогодні швидко.

Мінфін, податкова амністія та оцінка доходів громадян

— Наскільки конструктивна сьогодні у вас співпраця з Мінфіном?

— Ми маємо багато спільної роботи. У країні сталося багато змін. Держава потребує масштабного інвестування за багатьма напрямами. У цей період наш обов'язок — зберегти баланс між потребами держави та її фінансовими можливостями. Важливо не порушувати здатність держави розраховуватись з боргами, а також своєчасно здійснювати усі соціальні виплати. Отже, ми з Кабміном співпрацюємо в цьому напрямку.

— Як ви оцінюєте план Мінфіну подати законопроєкт про непряму оцінку доходів громадян?

— Ця ідея не нова. Вона обговорюється, якщо я не помиляюся ще з часів, коли Азаров очолював Податкову інспекцію. З погляду математики така система оцінювання дуже проста. Агентство боротьби з корупцією використовує цей метод, щоб перевіряти декларацію чиновника — скільки він витрачає, чи відповідають ці витрати його доходам. Йдеться про те, щоб транслювати цей метод усім громадянам. Не йдеться про щось космічне, це радше політичне рішення. Воно викликатиме опір у всіх. Так само, як бачимо опір запровадження обов'язкового використання касових апаратів.

— Що ви думаєте про податкову амністію, яка триває в Україні та що думаєте про її ефективність?

— Оцінити ефективність просто — порівнюємо плани та те, як вони втілюються у життя. Темпи дуже низькі. На мою думку, великий бізнес сьогодні вже адаптувався до наявних умов із погляду прозорості. Компанії, акції яких торгуються на міжнародних біржах, проходять ретельну перевірку власника та глибокий аудит компаній. Тобто, вони вже працюють відкрито, їм ця амністія не потрібна. Розрахунок був на інших — тих, хто продовжує працювати у чорній зоні. Але сьогодні в них, як бачимо, немає планів працювати в білу. На мій погляд, не потрапили з аудиторією та часом. Цільова аудиторія цього нововведення не готова сприймати зміни. Є думка, що потрібно було спочатку завершити всі задекларовані зміни в судовій системі, щоб бізнес не мав побоювань, що декларування призведе до прихованого тиску.

— Як ви оцінюєте рівень дотацій на шахти?

— Важке питання. Проблема постає перед нами з року в рік. Нас ставлять перед фактом, що людям треба платити зарплату. І ми бачимо гроші. Але було ухвалено рішення, що ми виділяємо кошти на закриття нерентабельних шахт. Минають роки, шахти не закриваються, вони в тому ж стані, в якому були, потребують фінансування. Тому я вважаю, що це насамперед проблема держави в площині ухвалення управлінських рішень у шахтобудуванні та закритті шахт.

— Минулого року було багато суперечок і дискусій довкола законопроєкту № 5600, який зрештою ухвалили. Яким буде його вплив на держбюджет 2022 року?

— Як впливатиме — покаже час. Прогноз щодо впливу цього законопроєкту ми отримали лише від Мінфіну. Навесні називалася цифра 70-90 млрд грн. Змінилася ситуація з цінами на руду, що знизилися, тобто, прогноз з отримання — 30-40 млрд надходжень. І тут ми повертаємося до питання щодо необхідності створення Парламентського бюджетного офісу, який би надавав нам альтернативну аналітику та прогнози.