Дороги, кредити, няньки. Наскільки результативними були президентські держпрограми у 2021 році.

Роботи ведуться під вивіскою президентської програми "Велике будівництво", яка стартувала у 2020 році. Тоді збудували понад 6,5 тис. км доріг, сотні мостів та шляхопроводів, шкіл, спортивних об'єктів. 2021-го програма не зменшує обертів.

"Велике будівництво": освоїти мільярди

На інфраструктурному будівництві компанії-підрядники освоюють колосальні за українськими масштабами фінансові ресурси. Як зазначає Володимир Ахундов, експерт "Ліги антитрасту", проєкт фінансується за рахунок держбюджету, фонду регіонального розвитку, кредитів держбанків та ін. На цей напрямок перекидаються будь-які вільні кошти. Наприклад, на початку грудня 2021 року Верховна Рада вкотре виділила на "Велике будівництво" 19 млрд грн за рахунок збільшених надходжень від ренти за газ. Нагадаємо, у держбюджеті на 2021 рік під цей проєкт спочатку заклали 89 млрд. грн.

Частково інфраструктуру будують у борг. Наприкінці серпня 2021 року Укравтодор підписав договір консорціумного кредиту на $376 млн із шістьма українськими банками. А завдяки внесеним у 2020 році змінам до Бюджетного кодексу кредити на ремонт доріг під держгарантії можуть брати й обласні ради.

"Останні два роки Укравтодор отримує більше держгарантій без забезпечення та плати за їх надання, — продовжує Богдан Прохоров, економіст ЦЕС. — Причому Укравтодор не має власних джерел фінансування, тому повертати борги доведеться з бюджету". Тобто, за все знову заплатять платники податків.

Ефективність використання фінансування викликає чимало запитань. За підрахунками "Ліги антитрасту", Україна переплачує за ремонт та будівництво 1 км дороги 20–40% від його вартості через дискримінаційні практики Укравтодору. Володимир Ахундов уточнює, що держагентство не допускає до тендерів значну кількість компаній і обмежує конкуренцію, а від цього залежить економія коштів.

Важливо

Дорогі дороги. Чому "Велике будівництво" в цьому році може забуксували

"З призначенням у травні 2021 року Олександра Кубракова на посаду міністра інфраструктури дискримінаційні практики почали поширюватися на інші сфери: закупівлю нових електровозів Укрзалізниці, будівництво та реконструкцію регіональних аеропортів", — продовжує Ахундов. Як приклад співрозмовник Фокусу наводить заміну підрядника на будівництві аеропорту "Дніпро" на турецьку компанію Onur та дозвіл Верховної Ради не проводити тендер у системі Prozorro для будівництва Київської окружної дороги (тендери по дорозі навколо Києва проводить самостійно Укравтодор). Орієнтовна вартість проєкту з будівництва окружної — 85 млрд грн.

"Доступні кредити". Щасливі цифри 5-7-9

У лютому 2020 року в Україні стартувала держпрограма "Доступні кредити 5-7-9%", призначена для підтримки представників малого та середнього бізнесу (МСБ). Різницю між пільговими ставками у розмірі 5, 7 або 9% та ринковим рівнем банкам — учасникам програми держава компенсує через Фонд розвитку підприємництва. Спочатку багато хто оцінив програму скептично. Проте ініціатива, як то кажуть, "вистрілила" — з моменту її старту МСБ отримав кредити на суму понад 75 млрд грн.

До впровадження цієї програми позикове фінансування для бізнесу, особливо малого та середнього, було важкодоступним. "Починаючи з 2016 року, Нацбанк перейшов у режим інфляційного таргетування, ключовою особливістю якого стала підтримка надвисоких ставок, — нагадує Віталій Ломакович, радник міністра фінансів, засновник Growford Institute. — Тоді ж ухвалили постанову НБУ №351, яка ввела для банків жорсткі вимоги оцінки кредитних ризиків. У комплексі це демотивувало банки кредитувати бізнес".

Корективи до програми "5-7-9%" внесла коронакриза, коли механізм пільгових кредитів задіяли для підтримки підприємств, що постраждали від карантинних обмежень. Протягом 2020 року переважно на рефінансування раніше отриманих позик видали 7,6 тис. грн. кредитів на суму 17,4 млрд. грн. За це програму неодноразово критикували, адже рефінансування минулих позик за рахунок вигіднішої пільгової програми не веде до нових інвестиційних проєктів та розвитку бізнесу, а лише дозволяє компаніям менше платити за боргами.

2021 року обсяги кредитування за держпрограмою збільшилися втричі. На думку Ломаковича, цьому сприяло поширення її дії на більшу кількість потенційних клієнтів за рахунок збільшення ліміту річного доходу з €10 млн. до €20 млн., а також пом'якшення умов на період карантину.

"У першій половині 2021 року в окремі місяці на програму "Доступні кредити 5-7-9%" припадало 70-80% нових кредитів бізнесу. Ближче до кінця року банки почали надавати більше ринкових позик, і тепер "кредити 5-7-9 % "становлять близько 30-35%", — говорить Євген Дубогриз, асоційований експерт Case Україна. На його думку, програма стала каталізатором кредитування, зараз банки стабільно кредитують уже без її допомоги.

Іпотека повертається

Результати держпрограми "Доступна іпотека 7%", яка стартувала в березні 2021 року, виглядають скромнішими за бізнес-кредитування. Обсяг виданих населенню позик трохи перевищив 1 млрд грн. Як і у випадку з програмою для МСБ, різницю між ринковою та пільговою ставками компенсує Фонд розвитку підприємництва. За даними НБУ, середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами у жовтні 2021 року становила 14,9% на первинному ринку та 13,5% — на вторинному. Тобто різниця між ринком та пільговою програмою — 6,5–7,9%.

"Невелика кількість кредитів обумовлена занадто жорсткими вимогами до предмета іпотеки (житло не старше трьох років), — каже Віталій Ломакович. — Проте наприкінці жовтня 2021 року уряд послабив обмеження, зберігши вимоги до віку житла (не старше 10 років) тільки для міст-мільйонників". Співрозмовник Фокусу сподівається, що завдяки цьому видача пільгових іпотечних кредитів піде вгору.

"Умови програми такі, що неповернення кредиту тягне за собою витрати для банку, а не для держави. Тому фінустанови ретельно контролюють боржників і не видають захмарних сум", — коментує Євген Дубогриз. Тож за максимального розміру кредиту 2,5 млн грн середня позика становить близько 800 тис. грн. Як зазначає співрозмовник Фокусу, завдяки доступній іпотеці, на ринок кредитування житла повернулися банки, що залишили його після кризи 2008-2009 років. Загальна довіра до іпотеки відновлюється як серед клієнтів, і у банківському секторі.

Няні та кластери — для залучення інвестицій

Одним із символів президентства Володимира Зеленського стали інвестиційні няні, яких він обіцяв надати тим, хто готовий вкласти в економіку України від $100 тис. Функцію супроводу інвесторів покладено на Офіс підтримки інвестицій UkraineInvest. Правову основу для його діяльності створив ухвалений у 2021 році закон "Про держпідтримку інвестпроєктів із значними інвестиціями".

"Сумніви в ефективності роботи інвестнянь є як у інвесторів, так і у юристів. Адже інвесторів цікавлять чітке нормативно-правове регулювання та прозорі правила гри, а не супровід працівників UkraineInvest", — каже Максим Андрєєв, керівний партнер АТ "АС Лігал". Експерт наголошує, що інвестняня — лише додаткова функція залучення інвестицій, а не реформування галузі.

"Це хороше нововведення, але є багато "але", — продовжує Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner. — Адже інвестори аналізують не лише умови, які створюються для них, а й стан країни загалом". Серед факторів, які відлякують інвесторів, Ясько називає економічну та законодавчу нестабільність, бюрократію, корупцію, геополітичні ризики — загрозу війни з Росією, про яку часто пишуть іноземні ЗМІ.

Ще одна амбітна ініціатива президента — створення в Харкові "Кремнієвої долини". Як зазначає Ігор Ясько, сьогодні близько 15% усіх IT-фахівців країни базуються у Харкові, тому основною концепцією програми стала STEM-освіта, створення науково-дослідних центрів на базі ключових вишів та НДІ міста, стартап-центри, експериментальне виробництво на базі "Екополіс" ХТЗ" (бізнес-парк реалізується з ініціативи бізнесмена Олександра Ярославського), а також розробка та створення нових продуктів світових компаній на базі ІТ-кластера Харкова. Цей проєкт вважається частиною Стратегії розвитку Харкова до 2030 року.

Президент продовжує дивувати ідеями і в листопаді 2021 року оголосив про запуск національного авіаперевізника, на статутний капітал якого з бюджету виділили 500 млн грн. Згідно з твердженнями міністра інфраструктури Курбакова, UNA (так збираються назвати державну авіакомпанію) стане прибутковою вже через п'ять років. "Європейський досвід показує, що державні авіакомпанії збиткові. Деякі з них або збанкрутували, або перебувають на межі банкрутства. Шанс на розвиток може дати лише значна держпідтримка у вигляді десятків мільярдів бюджетних гривень", — коментує ініціативу Юлія Коробова, експерт "Ліги антитрасту". Поява нової держкомпанії виглядає ще дивнішою у світлі спроб уряду та Фонду держмайна позбутися сотень державних активів через приватизацію.

Нові проєкти. Не тільки "Велике будівництво"

2022-го влада має намір продовжити реалізацію президентських програм, насамперед "Великого будівництва". У держбюджеті наступного року одним із головних пріоритетів заявлено розвиток інфраструктури, залізниці, аеропортів та річкового транспорту, на що заклали рекордні 141,8 млрд грн. Зокрема, кошти підуть на довгобуди: Запорізький міст, лівобережні з'їзди з Дарницького мосту у Києві, капітальний ремонт траси Київ – Одеса у Миколаївській, Одеській, Кіровоградській та Черкаській областях, купівлю нових пасажирських вагонів для УЗ.

"Ми створюємо можливість для населення країни бути мобільними та залежно від необхідності швидко пересуватися між містами України. Ті кошти, які затверджені у держбюджеті на 2022 рік, є яскравим прикладом інвестицій держави у людей, у свою країну та наше майбутнє" — вважає Олександр Кава, заступник міністра фінансів

Проте витрати на "Велике будівництво", про які йшлося вище, затьмарюють світле майбутнє.

"Враховуючи майже повну байдужість правоохоронних органів, схеми [неефективного використання коштів] ставатимуть значнішими і нахабнішими, а збитки — більшими", — попереджає Ахундов. Втім, Діана Слюсарчук, юрист АТ "АС Лігал", звертає увагу на те, що президент підтримав петицію, в якій вимагали доносити інформацію про те, за чий рахунок та наскільки ефективно реалізується найбільший інфраструктурний проєкт.

Держпрограми кредитування також набиратимуть обороти. Фонд розвитку підприємництва на 2022 рік отримає 3 млрд. грн. фінансування, що на 1 млрд. грн. більше, ніж роком раніше. Євген Дубогриз вважає, що для економіки та банківського сектора було б корисно спрямувати дію програми "Доступні кредити 5-7-9%" лише на інвестиційні кредити, для чого цей механізм і створювався. При цьому такі інструменти, як рефінансування заборгованості, фінансування оборотних коштів під 0%, експерт рекомендує включати лише у разі загострення кризи.

"Уряд, швидше за все, розширить дію програми "5-7-9%", оскільки вона вважається однією з першочергових в Офісі президента, а уряд зацікавлений показувати позитивну динаміку. Тому програма все більше перетворюється з економічного питання на політичне", — говорить Дубогриз.