Економіка України-2021: біг на місці

За підсумками 2021 року, прогнозується зростання ВВП на рівні 3-3,2%. Однак, порівняно з падінням ВВП у 2020 році на 4%, нинішнє зростання – це, по суті, стагнація.

Скажімо чесно, економічні підсумки року, що минає, – так собі успіх. З одного боку, можемо порадіти відсутності явного провалу та падіння, адже країна потроху відновлюється після ковідної кризи у 2020 році, що призвела до падіння ВВП на 4%. І є хороші новини – банківський сектор стабільний і працює, як годинник, а Нацбанк проводить виважену та зрозумілу монетарну політику. Мінфін справно платить за старими боргами новими, а МВФ у листопаді підписав з Україною новий Меморандум і навіть видав транш – 2,2 млрд дол.

Верховна Рада регулярно дивує законодавчими ініціативами, серед яких – як приємні та потрібні (для роботи того ж ринку землі, наприклад), так і дуже спірні (як скандально відомий проєкт №5600, який має посилити податкову політику). У країни є міжнародні партнери, готові видавати нові позики і навіть безвідсоткову допомогу (як це зробив МВФ влітку 2021 року, видавши Україні 2,7 млрд дол.), і є бізнес, який так-сяк, але виживає і, звичайно ж, сплачує податки в державну скарбницю.

Але добрих новин – не дуже багато. Адже, по суті, прогнозоване за підсумками 2021 року зростання ВВП на 3-3,2% — це біг на місці, причому крок уперед і два назад. Адже у 2020 році ВВП просів на 4%. Шляхом нескладних обчислень стає зрозуміло, що плюс 3% — це зовсім не зростання. А в сусідів усе якось дуже весело. Туреччина "рванула" навіть за всіх своїх проблем з лірою та монетарною політикою Центробанку на 9% (зростання ВВП за підсумками 2021 року, прогноз), а в Молдові кажуть, що навіть якщо не досягнуть запланованих 6%, то й менше зростання в 5- 5,5% їх цілком влаштує. Світова економіка зросте набагато швидше за українську — на 5,9%, згідно з прогнозом МВФ на 2021 рік. Україні ж дуже складно підібратися навіть до швидкого темпу Литви, де прогнозують, що ВВП зросте у 2021 році на 4,2%.

Що ж сталося в економіці такого, що показує Україну однією з країн, що найменш розвиваються в Єврорегіоні? Насамперед, відсутність потрібних реформ. У той час як Мінфін ламає голову над проєктом "стеження" за доходами громадян (готується закон про непряме визначення доходів за видатками), а президент вступає в активне протистояння з Рінатом Ахметовим (у якого в руках рубильник, енергетика – один із головних бізнесів СКМ) і намагається наростити рейтинг за допомогою "тисячі" та економічного паспорта, економіка стагнує.

Міністрів економіки змінюють, як розхідники, радники приходять до Офісу президента і виходять з нього, так і не порадивши найголовнішого. Не в інвестиційних нянях і навіть не у "Великому будівництві" драйвер зростання. Він – у звичайних українцях, які можуть довіряти державі або, спостерігаючи чергові корупційні та олігархічні зашквари, дуже не довіряти і побоюватися. І якщо немає рівня довіри – до поліції, до судів, до податкової, до ЖЕКу, та до директора школи чи сімейного лікаря, зрештою, то яким чином ці громадяни можуть спрямовувати свої гроші в економіку?

Внутрішній попит – це те, що стимулює економіки розвинених країн, які швидко розвиваються. Це те, що підтримує металургів, виробників хімпродукції, харчовиків, аграріїв, коли на зовнішніх ринках ситуація різко погіршується. Але внутрішній попит неможливо стимулювати "на словах", не перейнявшись по-справжньому кроками в антикорупційній політиці, не створюючи щит юридичного захисту для всіх громадян, а не тільки для "своїх пацанів, які проштрафилися".

Економіка – тендітний механізм. Інвестори, як зовнішні, так і внутрішні, хочуть чесних правил гри. Згідно з опитуваннями Європейської бізнес-асоціації, три головні перешкоди для інвесторів в Україні – недовіра до судів, корупція, монополізація ринків та олігархат. А поки спливають усе нові історії "схематозу" там, нагорі, ні про які гроші інвесторів і швидке зростання ВВП мріяти не доводиться. І драйверів для ривка немає. Є потенціал, є земля, є люди, є, зрештою, такі улюблені в Африці та Азії пшениця і кукурудза. Але без реформування проблемних секторів та без "великого будівництва" у сфері захисту прав людини та інвестора потяг під назвою "українська економіка" швидко нікуди не поїде – рейок нормальних немає.