Мобілізація, анексія, оголошення війни Україні. Чого чекати від Путіна 9 травня

У Міноборони Великобританії кажуть: до 9 травня РФ хоче досягти якихось серйозних успіхів у війні проти України. В Держдепі США запевняють: у Москві зроблять усе можливе, щоби використати цей день у пропагандистських цілях. І навіть папа Римський Франциск припустив: "У росіян є план, що все закінчиться 9 травня". В Міноборони України знають, що 9 травня Росія може вдатися до провокацій чи посилення обстрілів, але плани Кремля обіцяють зіпсувати.

Сакральний день 9 травня

"Для росіян важливі шаблони про велич, особливу місію Росії, ненависть до ворогів. І щоб про них не забували, постійно треба нагадувати — роз'ятрувати рану. А для цього необхідні інформаційні приводи. І 9 травня — один з них. Тому не сказати і не зробити щось у цей день не можна. Краще — влаштувати парад. Тому що парад — це формування такого собі спрощеного колективу та відповідальності, — каже політтехнолог, експерт "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко. — Але парад цього року в них під питанням. Парад якої перемоги? Путін хотів би в Києві, але не вийшло. Війна триває, і Друга світова відходить на другий план. Не можна організувати пропагандистську ходу "Безсмертного полку". Навіряд чи хтось понесе портрети дідів, коли вже є 24 тисячі загиблих онуків. І якщо мами в жалобі нестимуть портрети не тільки дідів, а й синів, то може скластися погане враження. Тому картинка не виходить. Доведеться вигадати сильну промову".

Про що — питання відкрите. Можливо, у Кремлі й досі пишуть промову Володимира Путіна. В ній можуть бути слова про можливе застосування ядерної зброї.

"Щоб, як казав Кисельов, перетворити світ на радіоактивний попіл. Але це якось туманно. Всі сподіваються, зокрема й росіяни, що цього не станеться. Тому потрібна конкретика, наприклад, розширення територій", — продовжує Бобиренко.

Анексія українських територій

"Путін може оголосити про анексію Луганської та Донецької областей в адміністративних кордонах. Представить це як перемогу. Мовляв, продовжує рятувати "народ Донбасу". І для цього не обов'язково виходити на адміністративні кордони, а можна сказати, що територія всіх областей входить до складу РФ, але їхня частина, як би це не звучало парадоксально, "залишаються окупованими Україною". І це буде привід боротися з новою силою за Сєвєродонецьк, Краматорськ, Слов'янськ", — говорить експерт "Бюро аналізу політики".

І особливо за Маріуполь. Кремль хоче заявити про повний контроль над містом. Туди спочатку прибув пропагандист Володимир Соловйов, а згодом заступник голови адміністрації Путіна Сергій Кирієнко. Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко впевнений, попри публічну відмову від проведення в Маріуполі параду, там спостерігають підготовку до "святкування" 9 травня: місто розчищають від завалів, миють та встановлюють пам'ятники радянських часів, змінюють таблички, роздають георгіївські стрічки. Раніше радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк говорив, що росіяни планують влаштувати в Маріуполі парад військовополонених.

Що ж до Херсонської та Запорізької областей, про можливу анексію яких раніше заявляли в Міністерстві внутрішніх справ, то про них навряд чи йтиметься.

"Не було офіційного звернення від Херсона, мовляв, "великий російський народ, прийми нас під своє крило", — продовжує Бобиренко. — Щобільше, треба провести хоч якийсь "референдум" про "автономію". Кілька разів організувати такий не вдалося. "Попри те, що планували його на 27 квітня, нічого не сталося — навіть дільничні комісії зібрати не змогли, не те, що забезпечити явку".

Про що можуть сказати як про перемогу, так це про побудову сухопутного коридору в оккупований Крим та нібито запуск Північно-Кримського каналу.

Оголошення війни Україні

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що дані спецслужб союзників свідчать: 9 травня Росія має на меті оголосити повноцінну війну, оскільки зараз вона називає бойові дії "спецоперацією".

"У Путіна проблема, як вирівняти ситуацію щодо операції, а не як оголосити війну Україні. Річ у тім, що якщо Росія оголосить війну, то ми можемо одразу подати заяву до Генасамблеї ООН, щоб Росію визнали країною-агресором. Після цього, згідно статуту ООН, всі країни-члени повинні розірвати відносини з РФ. І щобільше, війна — це завжди форс-мажор, і Росія може позбутися всіх своїх бізнес-партнерів і не зможе висунути їм претензії", — каже військовий експерт Олег Жданов.

Він зауважує, що не бачить жодних сигналів, що Росія готується оголосити Україні війну: "На російських федеральних каналах "тиша та гладь і божа благодать". Вони готуються до свята, і все в них там добре. Про операцію в Україні згадують зведенням, водночас дають цифри нереальні, що вони тут розносять Збройні Сили України. І у всьому цьому побєдобєсіє Путін раптом виходить і каже: сьогодні сходіть на шашлики, а завтра в нас війна — всі у військкомат. Це буде соціальний вибух".

Наразі завдання Путіна — перепланувати операцію на території України. Він шукає того, хто зможе взяти на себе командування: наступ захлинувся, не вдався, тому якщо плани Путіна не змінюються, а вони не змінюються, то необхідно готувати третю хвилю та нові сили.

Мобілізація в Росії

Якщо перемоги до 9 травня не вийшло, Путін шукатиме, як перейти до нового етапу операції — тому в Росії оголосять загальну мобілізацію. Про це нещодавно говорили і в британській, і в українській розвідці.

"Почали звіряти резервістів, підраховують. Це абсолютно необхідний крок перед початком справжньої мобілізації", — заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.

На користь мобілізації каже військова доцільність. Без додаткових ресурсів будь-які політичні та військові цілі досягти буде важко. Росії треба кимось воювати. Прихід "добровольців", яких, за оцінками експертів, вже знайшлося близько 20 тисяч, кардинально ситуацію не вирішив. Цих сил явно недостатньо, щоб доукомплектувати свої війська і думати не про наступ, а утримання території.

Але аргументів проти — значно більше.

Мобілізація — це визнання, що армія, яку Росія формувала протягом десяти років, на модернізацію якої йшов великий бюджет — десятки мільярдів доларів — не може впоратися з поставленими завданнями. Завданнями, які підтримують більшість росіян.

"Парадокс — усі хочуть війни і вірять у перемогу, але кожен хоче воювати з пультом у руці, біля телевізора. Офіційних даних немає, скільки людей готові йти на війну. Але відсоток мізерно малий. І це стримувальний для Путіна фактор. Не хочуть, щоб виникла картина, коли люди уникатимуть мобілізації, ховатимуться від повісток, і це може збити патріотичні настрої", — каже Віктор Бобиренко.

Тим часом, за оцінками експертів, мобілізаційний резерв Росії становить 900 тисяч. Це ті люди, котрі служили в армії.

Продовження "спецоперації" в Україні

"Мобілізація буде, але прихованою, — впевнений Жданов. — Наприклад, у регіонах Росії з низьким рівнем життя, депресивних: Бурятії, Інгушетії, Дагестані".

Або ж у тих регіонах, де зараз вибухають склади та горять нафтобази, в чому звинувачують Україну: в Брянській, Курській, Бєлгородській, Воронезькій, Ростовській областях та Краснодарському краї. Там населення вже готують до думки, що від України треба захищатися.

У Москві чи Пітері точно нікого не мобілізуватимуть. Повістки приноситимуть адресно, процес не показуватимуть у медіа. Одержувач повістки та його родичі не мають права розголошувати інформацію.

І так, як кажуть аналітики, вже триває два місяці. "Ті, в кого був бойовий досвід, оперативний резерв, або вирушили на фронт, або відмовилися, — продовжує Жданов. — Залишаються тільки військовозобов'язані, які мають прийти з мобілізації — чоловік від 18 до 60 років. І вже без бойового досвіду. Якість призову падає. Наразі російська армія не здатна сформувати нові батальйонно-тактичні групи, поповнювати втрати наявних. Намагаються зберегти 100 тисячну армію в Україні. Тобто кількість військ не збільшується, вони поповнюють втрати. І це деморалізує особовий склад — люди, які вижили в першій м'ясорубці, розповідають, що чекає на новачків. І молоді вже їдуть не перемагати, не гроші заробляти, а щоб вижити".

У планах Путіна до кінця року призвати на службу за контрактом 400-450 тисяч людей. Але навряд чи російська економіка витримає утримання такої армії. Експерти кажуть, що максимум ще 100 тисяч людей. І їх треба одягати, годувати, платити зарплатню. Фактично перебудовувати економіку на військові рейки, як за часів Радянського Союзу, коли на армію йшло 20-40% ВВП. А це означає, що менше грошей йтиме на соціалку. Тобто рівень підтримки Путіна падатиме.

А ще мобілізованих треба забезпечити технікою. Її, радянських часів, можна дістати зі складів, розпакувати боєкомплект.

"За тридцять років у Росії жодного разу не ставили техніку на зберігання, а тільки знімали. Тобто тій техніці, що на складах, понад 40 років, — каже Олег Жданов. — Сумніваюся, що росіяни робили переконсервацію, як це треба за технологічною картою. І тому якість техніки буде поганою. Ми побачимо не танки Т-72 у варіанті Б3, а Т-80 радянських часів. Далі — мобілізованих треба навчити користуватися технікою, сформувати підрозділи і частини, згуртувати їх, і тільки потім відправляти на фронт. Інакше, якщо пропустять хоч один із етапів, буде гарматне м'ясо".

Тобто мобілізація ву Росії в короткостроковій перспективі нічого не дасть, а лише затягне конфлікт. Хоча якраз про продовження "спецоперації" Путін 9 травня може оголосити.

Ракетна загроза з боку РФ збережеться

За словами експертів, мобілізація в Росії триватиме повільно. Немає сенсу зібрати 100 тисяч, а потім два місяці комплектувати їх технікою. Це дозволить виграти час Україні: поки росіяни мобілізуватимуть і формуватимуть третю хвилю, Україна отримуватиме зброю від міжнародних партнерів і готуватиме сили до контрнаступу.

Поки ж Росія намагатиметься кинути всі резерви, щоб досягти успіхів на одному-двох напрямках, створити ілюзію наступальних дій.

"Думаю, що найближчими тижнями Україна страждатиме від ракетних ударів, тому що це єдина зброя, яка може дистанційно впливати на перебіг бойових дій і тримати всю країну в напрузі", — каже військовий експерт. Жданов прогнозує: це будуть спроби зруйнувати інфраструктуру на території всієї країни, щоби максимально загальмувати переозброєння Збройних Сил України.