"Стара" Європа побоюється вступу України в ЄС, оскільки бачить у ній конкурента, — ЗМІ

Київ планує завершити вступ у ЄС до кінця 2024 року, однак у Брюсселі й деяких інших європейських столицях вважають, що поспішати не варто, пише німецьке видання Welt. Справа в тому, що Україна, ставши членом ЄС, змінить баланс сил у Європі — за рахунок більших держав-членів.

У Києві та Брюсселі говорять про різні терміни

Після швидкого надання Україні статусу кандидата в члени ЄС у Єврокомісії висунули умови: провести реформи в семи областях. Окрім іншого, Київ має показати прогрес у боротьбі з корупцією та відмиванням грошей, реформувати судову систему й адаптувати роботу ЗМІ та права меншин до європейських стандартів.

Віцепрем'єрка України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина хоче домогтися цього до кінця наступного року.

"Скорий початок переговорів украй важливий для морального духу українців, тому що ми роками боролися за приналежність до Європи — і нині ризикуємо своїм життям", — сказала вона, зазначивши, що вже проведено значну кількість реформ, наприклад, у галузі боротьби з корупцією та судовій системі.

Водночас комісар ЄС із питань розширення Олівер Варгеї, хоч і відзначає позитивні зрушення, упевнений, що всі сім реформ неможливо швидко завершити. Тому графік початку переговорів про вступ у ЄС поки що не може бути погоджений. Навіть якщо Києву вдасться розпочати переговори до кінця 2023 року, Брюссель відмовився від мети завершити їх протягом року. Варгеї вважає, що підготовка до вступу, швидше за все, займе рік або два.

Стефанішина впевнена, що процес може пройти за прискореною процедурою, оскільки Україна вже не перший рік проводить реформи під наглядом ЄС. Однак Варгеї наголошує, що щодо України застосовуються ті ж самі критерії, що й щодо всіх інших заявників.

"Не майте хибних надій"

Єврокомісія не єдина, хто тримає Київ. У жовтні канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що впевнений у європейському майбутньому України. Проте німецька міністерка в справах Європи Анна Люрманн зазначила, що "не хоче загадувати про тимчасовий обрій переговорів про приєднання". Вона закликає українців не плекати хибних надій, оскільки має бути велика законодавча робота.

Аналогічну заяву в травні зробив президент Франції Еманнюель Макрон.

"Усі ми знаємо, що процес вступу триватиме кілька років, якщо не десятиліть. Якщо тільки ми не знизимо наші стандарти й не переглянемо наші принципи", — сказав він.

Проте Київ отримав інші сигнали.

"Наші сусідні країни та країни Балтії, країни, які входять до числа наших найбільших прихильників, уже дали зрозуміти, що можливе швидке приєднання, — сказала Стефанішина. — Після того, як членство буде досягнуто, ми хочемо поговорити про наші довгострокові цілі, такі як приєднання до Шенгенської зони".

Чим пояснюється протидія "старої" Європи?

Небажання більших держав-членів Євросоюзу бачити швидкий вступ до спільноти України видання пояснює острахом ослаблення влади. Після інтеграції до ЄС Київ отримав би в Раді Євросоюзу, де рішення ухвалюються більшістю, 9% голосів.

Експерт берлінського аналітичного центру SWP Ніколай фон Ондарза підрахував, що в цьому випадку вага Німеччини під час голосування впаде з 18,6% до 16,9%. Стільки ж голосів Україна могла б одержати разом із Польщею. Також Київ може отримати в Європарламенті від 52 до 59 місць, скоротивши частки більших держав. Отже, Україна стане новим центром влади і зрушить баланс сил на схід.

У Києві про це знають. Стефанішина впевнена, що стратегічне розташування України на Чорному морі також підвищує безпеку Європи й тому розраховує на лідерство.

"Ми прагнемо бути впевненим членом ЄС, який бере на себе роль лідера в Східній Європі", — сказала вона.

Нагадаємо, у серпні віцепрем'єрка Ольга Стефанішина заявила, що Україна на 70% виконала вимоги щодо Угоди про асоціацію з ЄС. Вона наголосила, що українська сторона очікує якнайшвидшого вирішення питання членства в ЄС, оскільки країна щодня доводить своє бажання бути в європейській родині.

Раніше Фокус писав про те, які умови має виконати Київ, щоб претендувати на членство в Євросоюзі.