Зайдіть до відділу кадрів. Чи будуть зміни в Офісі президента

В очікуванні звільнення

"Оооо, кажуть, у нас скоро будуть новини про кадрові рішення в ОП. Я б сказав, великі новини", — написав напередодні у своєму телеграм-каналі народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.

"І це не Єрмак", — відреагував у фейсбуці політтехнолог Олексій Голобуцький. У розмові з Фокусом він пояснює: "Його пост — жарт. Взагалі не можна сприймати всерйоз такі новини. Все просто: джерело політичних новин у нашій країні одне — Офіс президента. Хоча є парламент, уряд, але політичне життя вирує лише на Банковій. Ось журналісти і шукають там теми".

Водночас Голобуцький зізнається, міняти є кого — до деяких представників Офісу є зауваження. Це як сам голова Офісу Андрій Єрмак, так і деякі його заступники.

Наприклад, серед тих, кого можуть "попросити", журналісти та політики називають Кирила Тимошенка.

На своїй посаді Кирило Тимошенко від травня 2019 року. До приходу в політику був продюсером та засновником агентства Goodmedia, що надає широкий спектр послуг у теле- та кіновиробництві, PR, консалтингу й організації заходів. Після початку роботи Тимошенко в ОП агентство організовувало івенти та державного рівня. В Офісі президента Тимошенко спочатку відповідав за інформаційну політику, потім йому доручили займатися регіонами, зокрема, "Великим будівництвом" — масштабною ініціативою президента Володимира Зеленського.

За час великої війни Кирило Тимошенко потрапляв до кількох скандалів. Наприклад, журналісти проєкту Bihus.info викрили його у користуванні автомобілем Chevrolet Tahoe. Машину компанія General Motors передала Україні з гуманітарною метою. Після розголосу Кирило Тимошенко пояснив: використав авто як службове для поїздок на деокуповані території, а незабаром сказав, що відмовився від нього.

Розслідувачі "Української правди" помітили заступника Андрія Єрмака за кермом незадекларованого Porsche Taycan останньої моделі та заявили, що він живе у розкішному заміському будинку на 1200 квадратних метрів із власним виходом до водойми. Після цього Тимошенко сказав, що орендує це житло з міркувань безпеки, оскільки його власне розташоване в небезпечному з огляду на регулярні ракетні обстріли місці.

Нині ж про звільнення Кирило Тимошенко говорити не налаштований. Новини про своє можливе звільнення він називає чутками та відмовляється їх коментувати.

Ще під одним заступником глави Офісу президента давно хитається крісло. Йдеться про Олега Татарова. Він — заступник з питань формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності, експертно-аналітичного забезпечення роботи ОПУ та відповідає за боротьбу з корупцією. Чутки про звільнення Татарова ходять, мабуть, від дня його призначення — у серпні 2020 року. І навіть відповідна петиція на сайті президента набрала необхідну кількість голосів.

Критикують Татарова за те, що він служив у МВС за часів міністра Віталія Захарченка (в уряді Миколи Азарова). Після загибелі протестувальників у центрі Києва в січні-лютому 2014 року Татаров на зустрічі з послами країн ЄС, "Великої вісімки", Норвегії, Швейцарії та Китаю заявив, що силовики нібито не використали вогнепальну зброю проти протестувальників, а характер ран деяких убитих може свідчити, що стріляли самі протестувальники. Відомий цей представник Банкової й тісними зв'язками з підсанкційним політиком Андрієм Портновим.

У зв'язку з цими фактами на необхідність звільнення Татарова неодноразово натякали міжнародні партнери України.

"Його звільнення може бути продиктоване вимогою міжнародних партнерів, репутаційними ризиками. Але Офісу президента Татаров був необхідний, тому що він не просто представник старої системи і знає її, а й уміє нею керувати. Зараз, думаю, ці знання та вміння стають менш актуальними для Володимира Зеленського", — вважає політолог Олег Саакян.

Крім того, Татаров може бути серед тих, хто не сприймає євроінтеграцію як єдиний шлях України. Антикорупційний активіст Віталій Шабунін раніше заявляв, що високопосадовці Офісу президента зривали набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС за три дні до цього історичного рішення Євросоюзу, вказуючи на Татарова.

Не час змін

"З погляду виконавчої влади Офіс президента — це просто канцелярія президента. Але за фактом він впливає на всі процеси в країні. І йдеться про неофіційний вплив представників Офісу на ухвалення рішень у головному органі виконавчої влади. Хоча це й не конституційно", — продовжує Голобуцький.

Він каже, що в Офісі президента кожен має свою чітку роль: Татаров відповідає за правоохоронні органи, Тимошенко — за регіони. Згадує Голобуцький і про ще одного заступника — Ростислава Шурма, який займається питаннями економіки. Окрім того, що його батько був соратником Віктора Медведчука, сам Ростислав балотувався до парламенту від "Опозиційного блоку" у 2019 році.

"Розумієте, Зеленський зараз має всю владу, щоб приймати одноосібні кадрові рішення, не звертаючи уваги на якісь офіційні деталі. Якщо Зеленський когось зі своєї команди захоче звільнити, він це зробить без проблем. Не захоче — ніякий тиск, навіть, на цьому етапі тиск Заходу не особливо для нього важливий", — продовжує політтехнолог.

Голобуцький вважає, що звільнення будь-кого в Офісі президента, хто відповідає за основні напрямки, не на часі. Тому, що Зеленський хоче розраховувати на свою сформовану команду, а будь-які нові люди — це додаткові проблеми.

Водночас експерти не заперечують, що на Банковій можуть бути якісь внутрішні проблеми. І їх розв'язують "під ковдрою".

"І слово за Зеленським, — запевняє політтехнолог. — Він зараз — політичний лідер світового масштабу, про нього всі говорять, він скрізь виступає. Якщо вони побачать реальну небезпеку, що якась ситуація впливає на західну допомогу, то тоді діятимуть щодо ситуації. Формально у нас є парламент, уряд і президент, всі функціонують. Збоку виглядає як функціональна держава, яка навіть під час війни працює. А все інше — внутрішня політика України, яка повністю зав'язана на Зеленському".

Тому експерти сумніваються, що президент наважиться щось міняти.

Поки триває війна, жодних екстрених кроків не буде. Після загибелі міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського та його першого заступника Євгена Єніна, змушені шукати їм заміну — будуть політичні призначення. Але це стрес для держави.

Крім того, важливо зазначити, що в суспільстві хоч і є запит на зміну якихось представників влади, але він не є основним. У суспільства є запит на перемогу, і на це воно чекає від влади.

А от коли війна закінчиться, розпочнеться політична боротьба. І тоді прогнозувати щось буде складно. Багато залежить від різних факторів: яку допомогу і на яких умовах надаватимуть європейці та американці.

"Наприклад, республіканці в США можуть сказати: "Скільки ми підтримуватимемо Україну, вона — не зразок боротьби з корупцією, це країна зі слабкою демократією". "Але поки такі розмови не на часі, — зазначає Голобуцький. — Не можна з одного боку давати танки — і то не достатньо, а з іншого — критикувати за відсутність реформ. Це виглядатиме, м'яко сказати, негарно. Коли нам все дадуть і ми переможемо, тоді й виникнуть такі питання".