Російський Крим — небезпека для Європи. Які сценарії визволення існують
Як і коли можна повернути до складу України окупований у 2014 році РФ півострів Крим і яка зброя для цього потрібна. Фокус відстежив, які дискусії йдуть щодо цього на міжнародних закритих і публічних майданчиках.
"Ми можемо повернути український прапор на всю нашу територію. Ми можемо зробити це силою зброї, — сказав Президент України Володимир Зеленський, звертаючись до Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2022 року. У січні 2023 року у відеозверненні на щорічній зустрічі Всесвітнього економічного форуму уточнив: — Крим — це наша земля, наша територія. Це наше море та гори. Дайте нам свою зброю — ми повернемо наше".
Міжнародна воля та західна зброя — це два важливі, хоч і не вичерпні чинники, від яких залежить деокупація півострова Крим. І, попри сумніви, суперечки та двозначні висловлювання окремих європейських і американських політиків, поступово Україна отримує таку підтримку. Хоча скептиків, які передбачають, що Крим може залишитися під контролем РФ, ще чимало.
Міфи про російський Крим
"Вам може здатися, що більшість громадян США навіть не знайдуть Крим на карті, — і цілком можливо, так і є, проте питання звільнення Криму розколює американську громадську думку", — зазначає керівниця офісу Кримської платформи при Представництві президента України в Автономній республіці Крим Марія Томак.
Експертка звертає увагу на результати опитування, опублікованого газетою Newsweek. Згідно з ним, третина опитаних американців вважає, що українцям слід наполягати на повному відновленні територіальної цілісності, стільки ж не визначилися, а 46% вважає, що варто повернутися до статус-кво на 23 лютого 2022 року. Опитування проводили 19 лютого 2023 року, і воно охопило 1500 виборців США.
"Але динаміка для нас позитивна, адже ще в жовтні 2022 року лише кожен п'ятий підтримував повне відновлення територіальної цілісності України, а сьогодні вже кожен третій. Щось подібне відбувається в експертному середовищі. Нині в англомовному друку досить багато матеріалів, де намагаються заглянути в коріння російських міфів про Крим, і це виявляється ключем до зміни уявлення про необхідність його деокупації. Західна публіка вже зізнається, що Росії вдалося навернути їх у віру про Крим як півострів російської військової слави, і тепер вони змогли побачити, наскільки ця призма насправді колоніальна, імперська, ретроградна та не відповідає західній ліберальній думці", — додає Томак.
І основна складова російської пропаганди, що Росія історично має якесь право на Крим — "перлину Росії".
Без довгих екскурсів в історію варто згадати лише кілька фактів.
- По-перше, до Другої світової війни Крим не був російськомовним — він став таким у результаті етнічних чисток і переселення великої кількості людей із території Росії (1944-го було депортовано майже все місцеве населення — і не лише кримські татари, а й вірмени, греки, болгари, чехи, а на їхнє місце були спрямовані жителі з територій Росії — це було продовження політики кінця XVIII століття, проведеної Катериною II).
- По-друге, навіть після цього Крим, не маючи сухопутного коридору з Росією, був достатньо відірваний, тому півострів "довелося передати Україні", після чого й почався його розвиток. 1954-го було чітко прописано аргументи "за" передачу: "З огляду на територіальне тяжіння Кримської області до Української РСР, спільність економіки й тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю й Українською РСР".
- І основне — жителі Криму 1991 року проголосували за незалежність України, і потім там ніколи не було більшості в питанні про приєднання до РФ. Соціологічні опитування за місяць до вторгнення 2014 року доводили, що близько 40% кримчан хотіли приєднатися до Росії, навіть не більшість і, тим більше, не 90-100%. Тому так званий референдум 2014 року не можна вважати виявом громадської думки.
Та й твердження, що Крим є унікальним випадком "повернення територій", майже винятком, спростував особисто президент РФ Володимир Путін восени 2022 року, коли оголосив про анексію ще чотирьох областей України. Після цього Крим в очах світової спільноти вже не може нічим відрізнятися від Запорізької чи Херсонської областей, частково захоплених Росією. Тобто звільнення Криму, про яке ще недавно говорили як про якусь умовну "червону лінію", стає виправданим, і головне — можливим, як і звільнення всіх інших окупованих областей України.
Чому Росія в Криму небезпечна для всіх
Однак, попри логічні пояснення напередодні повномасштабного вторгнення та навіть у перші пів року після нього, більшість західних лідерів і політиків фактично змирилися з думкою, що російський контроль над Кримом, який РФ окупувала 2014 року, буде тривалим. Звичайно, на всіх майданчиках найвпливовіші люди заявляли, що Крим — це Україна, та засуджували окупацію, але насправді погоджувалися з ідеєю, нав'язаною російською міфологією, мовляв, Крим — історична частина Росії.
"Українці впевнені в необхідності повернення Криму. Після 2014 року наші міжнародні партнери почали повторювати мантру: "Військового шляху звільнення Криму не існує, потрібно використовувати політико-дипломатичний шлях". Коли ж запитували, який саме, — відповіді не було. Що стосується військової операції, можна було почути пояснення, які зводяться до того, що війна в Європі зараз не потрібна", — згадує експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.
Але зрештою ця думка поступово почала змінюватися. Спочатку президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час саміту Кримської платформи заявив, що Крим має повернутися до складу України. Згодом низка високопосадовців США також сказали, що адміністрація Байдена допоможе виграти Україні війну, зокрема, звільнивши Крим. 1 березня цю тезу повторив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. "Україна сама вирішить, які умови звільнення для неї є прийнятними", — сказав він.
І більшість подібних заяв пролунала вже після двох успішних контрнаступів української армії в Харківській і Херсонській областях. Тоді ж експерти заговорили, що лише відновлення українського контролю над Кримом може стати ключовою складовою перемоги та гарантуватиме стабільність не лише в Україні, а й у регіоні.
"Ми бачимо, як тема Криму займає все більше простору, і звільнення півострова перетворюється на важливу мету. Українські експерти — аналітики й дипломати — дуже довго, останні п'ять років, насаджували ідею про те, що Крим точно потрібно повертати Україні за будь-яку ціну, бо Крим — це величезна військова база, на якій, імовірно, розміщена російська ядерна зброя, — каже Фокусу експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. — Як мінімум, там до 24 лютого базувалися основні запаси ракет "Калібр", які здатні нести ядерний боєзаряд. Ракети "Калібр", які розміщені в Криму, — це ризик ядерного удару по Будапешту, Бухаресту, базах НАТО в Румунії, по всіх чорноморських державах Альянсу. Це ризик для турецьких військових баз, які тримають Босфор і Дарданелли. Це ризик знищення Стамбула ядерним ударом. Російський Крим — це небезпека для всього НАТО, максимальна небезпека початку третьої світової війни".
Фактично повномасштабне вторгнення й успіхи України на фронті спричинили те, що думка про звільнення Криму стала реальною.
"Крим є визначальним майданчиком на цій війні", — так каже колишній командувач військ США в Європі генерал Бен Годжес. І наголошує: — Уряд України розуміє, що не може погодитися зі збереженням російського контролю над Кримом. Україна не буде в безпеці та не зможе відбудувати свою економіку, доки Росія зберігає за собою Крим". Саме Годжес активно виступає за надання Україні необхідних потужностей зі звільнення півострова.
Звісно, на будь-яку з таких заяв Росія відповідає погрозою ескалації.
Можливі сценарії повернення Криму
Сьогодні експерти говорять про декілька можливих варіантів розвитку подій.
Наприклад, австралійський генерал у відставці Мік Раян припускає: щоб звільнити Крим, необхідно виконати кілька умов. Серед них: мати об'єднану позицію міжнародних партнерів щодо відновлення контролю над Кримом — для отримання не тільки політичної підтримки, а й військової, та стратегічного терпіння — для проведення кримської операції може знадобитися весь 2023 рік. Крім того, потрібно провести операцію зі звільнення південних регіонів України.
"Це єдиний спосіб дійти до Криму сушею, і південні області будуть украй важливими для логістики, вогневої підтримки артилерії та базування літаків", — зазначає Раян.
Хоча тоді, каже генерал, можливо, не буде необхідності переходити до силового сценарію. Крим буде відрізаний від сухопутних каналів постачань і опиниться під вогневим контролем української армії, зокрема, і так званий Кримський міст. Або буде можливо розпочати широкомасштабну повітряну, морську та наземну операцію з наступу на кількох напрямках проти ключових сухопутних об'єктів у Криму.
Про строки визволення Кримського півострова експерти говорити не беруться. Зате про варіанти — так.
- Перший — контрнаступальна операція зі звільнення Кримського півострова.
- Другий — добровільне визволення Криму від російської окупації після підписання РФ акта капітуляції.
- Третій — щось на зразок морської блокади Кримського півострова.
"Останній — найменш імовірний, — додає експерт Центру глобалістики "Стратегія XXI". — Швидше за все, Крим буде звільнений або військовим шляхом, або комбінацією військово-дипломатичних кроків".
Чим довше Крим буде окупованим, тим довше зберігатиметься небезпека для українських позицій із півдня та контроль РФ у Чорному морі. Крім того, Крим росіяни можуть використовувати як базу для відпочинку та перегрупування військ для подальших наступів, як це було 24 лютого 2022 року. Тоді сили РФ, які зайшли з півострова, окупували частини Херсонської, Запорізької, Донецької областей.
"Щоб ми були впевнені в деокупації, потрібна хороша робота Генерального штабу України та мужність наших Збройних сил. Тільки Збройні сили вирішують, якою буде Україна в майбутньому. Власне, і Європа також, — продовжує Павло Лакійчук. — І чи повернеться Крим до України. Я припускаю, що в разі значного успіху ЗСУ на іншому напрямку Путін змушений буде сісти за стіл для підписання капітуляції та скаже… він чи інша людина, яка замінить у цей момент Путіна — просто повідомить про виведення своїх сил із півострова. Таке можливо, хочав ймовірність незначна. Значно ймовірніше, що Крим доведеться звільнити військовим шляхом, звісно, нашим європейським партнерам і тим, хто за океаном, хочеться завершити війну якнайшвидше та з якомога меншими втратами, звільнення всіх територій України вони не вважають ключовим питанням. Грузини без 20% своєї держави живуть довше. Молдавани без Придністров'я. Є й інші держави, у яких Росія теж віджала щось. Тому паралельно існують дві думки: "Ми виступаємо за територіальну цілісність усіх держав" і "Російська присутність на цих територіях нікому не заважає". Тому ніхто, крім нас, не вирішить питання деокупації Криму чи інших територій України".
Деокупація Криму: суперечки за океаном
Нещодавно конгресмен Адам Сміт, один із провідних демократів у Комітеті Палати представників США, заявив, що існує консенсус щодо того, що Україна не збирається відвойовувати Крим військовим шляхом. А американські медіа, посилаючись на свої джерела, передали, що під час неофіційної телефонної розмови з експертами держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що "спроби України повернути окупований Крим стануть для президента РФ "червоною лінією", яка може призвести до ширшої реакції Москви". Водночас той же Блінкен пізніше сказав: "Якщо ми ратифікуємо захоплення землі іншою країною та скажемо: "Це нормально, ви можете зайти, забрати її силою та залишити її", — це відкриє скриньку Пандори в усьому світі для агресорів, які скажуть, що "ми зробимо те саме, і нам це зійде з рук". Такої ж думки заступниця Держдепу США Вікторія Нуланд. Вона нещодавно наголошувала, що США не чинитимуть опір рішенню Києва атакувати російські військові бази в окупованому Криму, який є територією України.
Ці та подібні заяви свідчать про те, що тема Криму існує в політичному дискурсі США. Американські журналісти зауважують, що чиновники в США прямо не говорять, чи допоможуть Україні відвоювати Крим. І така стратегія неоднозначності є способом для Сполучених Штатів застрахувати свої ставки на півострів, що може допомогти посадити Росію за стіл переговорів, щоб покласти край війні. Про це пише The Hill.
Принагідно можна згадати й слова радника з національної безпеки Джейка Саллівана. Наприкінці лютого він ухилився від відповіді на запитання, чи підтримає адміністрація Байдена українську мету — повернення Криму.
"Важливим зараз є те, що їм потрібно повернути території на півдні та сході, на яких українці зараз зосереджені, і ми маємо дати їм інструменти, щоб вони могли це зробити, — сказав Салліван в ефірі програми "Зустріч із пресою" на телеканалі NBC. — Питання Криму та питання, що буде далі, — це те, до чого ми прийдемо".
Проте експерти переконують: американці на всіх рівнях розуміють, що Україна має поновити контроль над Кримом. І на заяви американців, а також китайців щодо цього питання зараз рівняється світ.
"Нейтральні країни чекатимуть двох заяв — Вашингтона та Пекіна, — каже експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв. — Заява Пекіна буде про те, що він ніколи не відмовлявся від принципу територіальної цілісності держав, і відновлення територіальної цілісності Криму — це частина того, що мало статися. Якщо Україна програє, він скаже те саме, але уточнить, що Крим — російський. У Китаю позиція абсолютного нейтралітету, і він її чітко дотримується. Країни, які підтримують Росію, дивитимуться на її реакцію. Якщо Росія знову почне знову погрожувати ядерною зброєю, можливо, підніметься тема про якість міжнародних місій, контролю, гуманітарних, переговорних форматів, але бачимо, що російський шантаж і стримувальна система вже не працює. Поки що найімовірніший варіант — наше повне відновлення контролю над Кримом. Це не буде якийсь бліц-криг, адже військами в нас керують адекватні люди й не хочуть даремно втрачати багато людей. Це буде спланована операція з відповідною західною підтримкою. Результат — поновлення контролю над Кримом без додаткових форматів".