Далекобійна зброя та гарантії безпеки: програма-мінімум візиту Зеленського до США

Ця поїздка до США для Володимира Зеленського друга за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Перший візит відбувся наприкінці грудня 2022 року, і був доволі успішним — тоді було оголошено про передавання систем ППО Patriot. Напередодні цього ж візиту всі очікували рішення про постачання ракетних систем ATACMS. А ще узгодження стратегічного бачення довготривалої підтримки США навіть за умов частково зміни настроїв у країні напередодні американських президентських виборів.

Зустрічі на полях ООН

Президент Зеленський прилетів до Нью-Йорка 18 вересня та анонсував участь у Генеральній Асамблеї ООН, Саміті цілей сталого розвитку, Раді Безпеки та проведення двосторонніх зустрічей.

"Те, що Зеленський виступатиме в ООН — важливо, зважаючи на достатньо непрості відносини України та керівництва організації та останні дані про перемовини, які Антоніу Гутерреш веде окремо з представниками Російської Федерації, зокрема, міністром Лавровим. Тому, політично президент має використати цю можливість якнайкраще", — говорить Фокусу політичний експерт Максим Джигун.

Він переконаний, що у відносинах із ООН на рівні керівництва, Україні вже немає чого втрачати.

"Вони й не були на якихось високих позиціях, аби ними дорожити, — додає експерт. — Ми дорожимо відносинами з країнами-членами ООН, але точно не з ООН як інституцією, яка неодноразово демонструвала безхребетність у питанні війни в Україні. Не здивуюсь, якщо Володимир Зеленський в унісон із президентом Байденом агітуватиме інші країни за зміну взагалі процедур ООН, складу постійних членів Ради безпеки ООН, говоритиме про те, що настав той час, коли Росію потрібно усунути від ухвалення рішень, бо вона опинилась у складі Радбезу незаконно. Але для усунення потрібна політична воля".

Постійний представник України при ООН у 1997-2001 та 2015-2019 роках Володимир Єльченко раніше говорив Фокусу, що Росія не є правомірним членом не лише Радбезу, а й ООН. Вона посідає місце країни, якої немає — СРСР, як правонаступниця.

Йдеться про те, що у Статуті ООН досі серед постійних членів Ради безпеки вказано не Росія, а СРСР. Росія там постала після звернення президента Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки Бориса Єльцина. У 1991-му РФ мала пройти формальну процедуру перевступу до ООН, як Чехія та Словаччина, країни колишньої Югославії, але цього не сталося. І жодна з держав-членів не спробувала уточнити цей момент.

Нині є підстави говорити, що серед членів ООН є країни, які так вважають, тому й можуть підтримати України, зокрема США. Проте на цьому майданчику США має однакове значення з голосом країни третього світу чи глобального півдня, який не дуже підтримує Україну. Саме тому Зеленський анонсував низку розмов з представниками таких. Це необхідно для того, аби тиснути на Росію, ізолювати її більше на міжнародній арені.

Зеленський уже заявляв, що має для ООН "чітку пропозицію", головним принципом, який буде обговорюватися, є територіальна цілісність країни: ООН повинна мати інструменти, які дадуть змогу зупиняти агресії та запобігати їм.

Також, ймовірно, йтиметься про зернову ініціативу. Проте результатів щодо цього поки експерти не прогнозують.

Яка зброя необхідна для перемоги

Володимир Зеленський у США для того, аби вирішити питання постачання далекобійної зброї, про яку йдеться тривалий час.

"Як свідчить президент у нещодавньому інтерв’ю для іноземних медіа, від настання сезону дощів, Україна не планує зменшувати темпи наступу на фронті, і зима точно не стане періодом відпочинку для Росії, тому що Україні потрібно виграти. А зробити це можна високоточною, далекобійною зброєю", — зазначає Джигун.

Отже, йтиметься про надання Україні армійських тактичних ракетних систем MGM-140 (ATACMS). Вона дозволить Україні завдавати ударів по ключових російських матеріально-технічних та логістичних цілях, а також місцях запуску крилатих ракет і БпЛА на тимчасово окупованих Росією українських територіях. Саме про це говорять американські сенатори, які напередодні надіслали листа до президента США Джо Байдена із закликом відправити ракети. "Додаткова затримка лише ще більше підірве інтереси національної безпеки США та розширить цей конфлікт", — написали політики Роджер Вікер, Том Коттон, Сюзанна Коллінз та Ліндсі Грем.

Раніше повідомлялось, що президент США Джо Байден обдумує рекомендації Держдепу й Пентагону щодо постачань Україні далекобійних ракет ATACMS та незабаром має прийняти остаточне рішення. Білий дім вже заявив, що Байден хоче особисто почути від Зеленського про ситуацію на фронті.

Ще один запит — надання літаків F16. Незважаючи на те, що США надали згоду Нідерландам і Данії на передавання їх Україні, сам Вашингтон про поставки мовчить.

Ще у травні пролунало історичне рішення про передавання F-16. Тоді йшлося, що літаки будуть передаватися підрозділами. Авіаційні підрозділи — це щонайменше ескадрилья. В українському варіанті — це 12+ літаків. У західних партнерів ескадрилья має більше — до 18 літаків. За словами речника Командування повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, раніше загалом йшлося про запит на 200 одиниць винищувачів F-16, аби закрити небо. Нині йдеться поки про приблизно 50 погоджених. Тому доведеться набирати, насамперед за рахунок США.

"Мені особисто, як громадянину, дуже хотілося б почути, що в ньому з’являться ракети ATACMS, від яких ми дуже залежні на фронті, — продовжує Максим Джигун. ­— Як свідчать навколо політичні американські джерела та їх поважна преса, рішення таке може бути викликано небажанням президента Байдена затягувати війну і давати можливість росіянам відновити сили за зиму, нашкребти додаткові резерви. Тож ми можемо побачити невдовзі рішення. Буде зброя, призначена для того, щоб форсувати річки, Дніпро. Тому що ми зараз бачимо позитивні сигнали з Херсонщини, про які рано говорити. Але потреби української армії мають бути закриті".

Також йтиметься про надання артилерійських боєприпасів та боєприпасів для різних систем протиповітряної оборони.

"Питання протиповітряної оборони важливе, в умовах коли зернова ініціатива якщо не мертва, то знаходиться в смертельних конвульсіях. Нам потрібно забезпечувати постачання нашого зерна маршрутом-альтернативою. Але він потребує в наших портах систем ППО. Тому американці, знаючи наскільки наша країна в економічному плані була спроєктована під постачання Чорним морем, і наскільки від цього залежить наша економіка, мають нам допомогти закрити цей напрямок", — думає експерт.

Однак в американських ЗМІ не так оптимістично налаштовані на результати візиту Зеленського. Видання The Washington Post пише, що українські офіційні особи сподівалися приїхати до Нью-Йорка цього тижня, щоб заявити про значні успіхи в літньому контрнаступі, але укріплені російські війська перешкоджають спробам досягти значного прориву, й обидві сторони продовжують зазнавати великих втрат.

Вплив війни в Україні на ціни на продукти харчування та енергоносії прискорило заклики в країнах, що розвиваються, до врегулювання конфлікту шляхом переговорів. А підтримка серед американської громадськості зменшується, оскільки частина Республіканської партії критикує вартість воєнних дій, яка оцінюється в 73 мільярди доларів.

На думку оглядачів, вояж Зеленського варто будувати з урахуванням проблем країн, що розвиваються. Саме це може дати змогу зробити домінуючим питанням України та спонукати лідерів Латинської Америки та Глобального Півдня прислухатися.

Заручитися підтримкою України

Візит Зеленського відбувається на тлі президентської виборчої кампанії в США. Тож у цей період, з одного боку, є ризики, що внутрішньополітична ситуація в США може впливати на рівень допомоги України. З іншого — Україна в контексті американських виборів достатньо сильний аргумент. Відомо, що народ підтримує допомогу Україні, тож політикам не залишається нічого, як відповідати на цей запит суспільства. Ось і Байдену теж треба було б показати певну перемогу на українському фронті, історію успіху. А вона може бути у двох конфігураціях. Перша — американська зброє допомагає ЗСУ просуватися, звільняючи окуповані території. Тобто є результат, можна звітувати. Другий — просування нема, тож треба почати домовлятися про мирні переговори, які є за будь-яких обставин невигідними для України, зупинивши кровопролиття. Тож Україні потрібно продемонструвати, що план "В" неможливий.

Окрім того, Україні важливо розуміти, що рівень підтримки під час передвиборчої кампанії у США не зменшиться.

"У США розпочинається активний політичний сезон. Країна входить у виборчу кампанію. Якщо проаналізувати, які події відбуваються, помітно, що ставки підвищуються, кандидати мають велике бажання вже на цьому етапі вирватися вперед. Тож Україні треба запевнитись в тому, що наше питання не виходить з порядку денного США у той момент, коли ця країна погрузне в політичні чвари — хто найкращий кандидат і найбільше обіцянок виконає за час президентства", — зазначає Максим Джигун.

Експерт зазначає, Україні необхідно тиснути на питання гарантій безпеки: "Зараз ніхто абсолютно не гарантує, що після виборів у наступному році, Байден залишиться в кабінеті. Так, нині вся соціологія на його користь, але може бути і не так. Україні потрібно знати, що навіть в умовах зміни влади, ми матимемо гарантії безпеки, про які йшлося під час саміту НАТО, коли США погодилися бути одним з її гарантів. Нам важливо активізуватись в цьому напрямку, щоб підписати фінальні документи з переліком конкретних видів озброєння і фінансової допомоги, не залежно від того, як змінюватиметься політична ситуація в самій Америці".

Тобто якщо навіть наступного року до влади теоретично прийде інший кандидат, скажімо, з республіканської партії, не надто прихильний до України, то він не зможе згорнути підтримку України, яку раніше було затверджено підписами президента та парламенту, це буде обов’язково для виконання.

"Це ще одне підтвердження, що США залишаються нашими ключовими партнерами, жодна інша країна не зрівнялась і близько з нею, — підсумовує Джигун. — Нам дуже важливо вибудовувати з ними якісну і ефективну взаємодію. Нам треба не тільки просити, а й брати зобов’язання, ключовим напрямком яких є необхідність реалізувати реформи, про які нам будуть говорити Байден і його оточення. Говоритимуть про це і в Конгресі. Для того, аби отримувати великі гроші, відновлювати економіку та армію, ми маємо відповідати критеріям доброчесності, прозорості й підзвітності. Тут у нас, на жаль, немає супер великих результатів. Навпаки, ми бачимо відкат в антикорупційному законодавстві, зокрема голосування про введення електронних декларацій, яке ухвалили депутати та ветував президент".

Інакше кажучи — підтримка США не може йти в односторонньому форматі, Україні також необхідно брати на себе зобов’язання. І про це точно говоритимуть у Вашингтоні.