Розділи
Матеріали

Бранці Кремля. Кого з викрадених українців тримають в СІЗО "Лефортово"

Тетяна Катриченко
Фото: Колаж: Фокус | В слідчих ізоляторах на території Росії знаходиться багато громадян України, яким інкримінують важкі злочини

Від початку повномасштабного вторгнення на окупованих територіях Росія затримала тисячі цивільних громадян та тисячі військовослужбовців взяла у полон. Деяких з них вона помістила у найвідоміший слідчий ізолятор Росії — "Лефортово". Фокус дізнавався, кого та чому Кремль ховає у Москві.

В слідчому ізоляторі "Лефортово" свого часу перебували командири полку "Азов", звільнені під час обміну. Також там тримають мешканців Херсона, Бердянська та Мелітополя, яких обвинувачують у тероризмі. Суди над ними відбуваються у закритому режимі.

"Йому — 60 років, він не у тому віці, аби щось підривати"

Костянтин Резнік — приватний підприємець з Херсона. До повномасштабного вторгнення займався будівництвом, не був пов'язаний з армією, служив лише за радянських часів.

Резнік, як і його родина, опинився в окупації з перших днів повномасштабного вторгнення.

"Було багато військових та техніки. Росіяни встановили блокпости. На них перевіряли телефони, шукали якусь інформацію. Зупиняли всіх, кому менше п'ятдесяти років, інших — вибірково. Когось затримували на день, когось на тиждень, а хтось взагалі зникав. Логіки ніякої не було. Був просто терор. Ми уникали росіян, переходили на інший бік вулиці, намагались не дивитись їм у вічі. Мені здається, росіяни нас, цивільних, боялися більше за військових", — говорить Фокусу дружина Костянтина Тетяна Резнік.

Її чоловіка росіяни викрали десь на вулиці Херсона 21 липня 2022 року.

60-літньому Костянтину Резніку інкримінують в Росії статтю 361 карного кодексу РФ — міжнародний тероризм
Фото: Соціальні мережі

"Згодом його привезли додому на мікроавтобусі. Жодного маркування на автівці не було. Зайшли у дім, завели Костянтина. Без кайданок. Я попросила їх представитись, а вони запитали, як мене звати, але самі не назвались".

У кімнатах почався обшук. Шукали, як зрозуміла дружина, телефони та записники, а в них — номер когось з підконтрольних Україні територій. Але безрезультатно, тож вирішили вилучити техніку.

"Спустились в гараж. Там у Кості лежали щоденники, які він вів. Вони їх теж погортали і подивились. Не знаю, чи щось знайшли. Їм був потрібен якийсь телефон. Потім забрали чоловіка, більше його ми не бачили", — додає Тетяна.

Рідні чекали тиждень, потім звернулися до окупаційної влади, самостійно шукали у підвалах, адже на той момент вже знали, що у них утримують цивільних.

Згодом Тетяна побачила новину, що Костянтина та ще двох херсонців росіяни затримали. На оприлюдненому відео зафіксовано, як чоловіків затримують десь на природі, біля річки, кладуть обличчям у землю. Стверджували, що вони хотіли підірвати якусь машину, ймовірно, з окупантами.

"Чоловіку 60 років, він не у тому віці, аби щось підривати", — говорить Резнік.

Чоловіка Тетяни, справді, спочатку тримали у підвалах — у СІЗО та будівлі МВС. Як рідні дізналися вже після деокупації Херсона, у цих приміщеннях були катівні.

У жовтні 2022 року Тетяні Резнік подзвонив адвокат із Сімферополя. Жіночий голос російською повідомив, що дев'ять херсонців проходять по одній справі, їм всім інкримінують статтю 361 карного кодексу РФ — міжнародний тероризм, та вже відбулося судове засідання, у результаті якого їх залишили у СІЗО. Далі їх можуть епатувати до Москви.

"Наступного дня я хотіла передати передачу чоловіку, бо затримали його влітку, без теплих речей та ліків, зателефонувала, але, виявилось, Костю вже повезли до Москви", — каже дружина.

Так, за даними родини, Костянтин Резнік 12 жовтня 2022 року опинився у московському слідчому ізоляторі "Лефортово".

"Було ще одне відео вже в Москві, на ньому було багато людей. Показували паспорти, як їх садять в мікроавтобус і вивозять. Чесно кажучи, на тому відео я чоловіка не впізнала, діти теж його не впізнали. Це абсолютно не та людина. Він — худий, страшний та замучений. Вони всі там такі", — каже Тетяна.

Як виявилося, разом з Резніковим в Лефортово опинилися волонтер Червоного Хреста Юрій Кайов, менеджер з продажу побутової техніки, сантехніки та меблів Сергій Офіцер, фермер, колишній військовослужбовець ЗСУ Сергій Ковальський, менеджер з продажу Сергій Кабаков, колишній військовослужбовець ЗСУ Денис Лялька, автомайстер Сергій Гейдт, колишній начальник відділу транспорту Херсонської міськради Олег Богданов та колишній працівник херсонської митниці Юрій Тавожнянський. Майже всі вони, а також їх родини до затримання не було знайомі між собою.

Жіноча камера: їх тримають там і приховують

35-річна Яніна Акулова жила разом із чоловіком та двома дітьми в Мелітополі Запорізької області. Як відомо, це місто також швидко опинилось в окупації в лютому 2022 року. Родина Акулової залишалась там доти, допоки дітей не почали змушувати піти до російської школи. Тоді Яніна взяла їх і вивезла до матері, а сама повернулась в окупацію. Навіщо — допоки невідомо.

Російські військові зупинили її на блокпосту в жовтні 2022 року. Тоді ж затримали. Довгий час рідні не знали, де саме перебуває жінка. Згодом з'ясувалося, у Москві, в "Лефортово".

За словами правозахисників, Акулова пише рідним листи, у яких розповідає про погіршення стану здоров'я через умови утримання та побиття.

Акулову, як і херсонців, росіяни також звинуватили у тероризмі.

Довгий час рідні Яніни Акулової не знали про місце її перебування, в РФ її підозрюють в тероризмі
Фото: Соціальні мережі

Разом з Акуловою у камері перебувають ще як мінімум три жінки — громадянки України.

Одна з них — кримська татарка Леніє Умерова, яка переїхала до Києва після окупації Криму, навчалась у політехнічному інституті та працювала маркетологом бренду жіночого одягу. Росіяни затримали її на російсько-грузинському кордоні, коли вона їхала до хворого батька через Грузію. Перевезли до Владикавказу, де п'ять місяців тримали за ґратами, а згодом до "Лефортово". Умерову обвинувачують у шпигунстві.

Прізвища двох інших жінок їх рідні не хочуть публічно розголошувати. Обидві також затримані на півдні України вже після початку окупації, обвинувачуються за терористичними статтями.

Під російським "захистом"

Анастасія Пантелєєва, керівниця напрямку документування ГО "Медійна ініціатива за права людини", говорить, що дев'ятьох херсонців перший місяць після переведення до "Лефортово" тримали в окремих камерах по одному. Згодом їх перевели у двомісні камери до інших ув’язнених — часто йдеться про громадян РФ, які були затримані за схожими статтями: тероризм, зберігання зброї.

Росія намагається приховати і кількість українських громадян, які перебувають в ув'язнені в Росії, і їх прізвища.

Українські юристи пояснюють, що Росія так діє свідомо. Цивільні під час збройної агресії та окупації — вразлива група. Росія від початку повномасштабного нападу стверджує, що затримує тих, хто протидіє так званій "спеціальній воєнній операції", яку президент РФ Володимир Путін оголосив напередодні вторгнення. Фактично російська влада називала та називає цивільних комбатантами, адже у відповідях на запити про цивільних підкреслювало, що вони "утримуються відповідно до вимог Женевської конвенції про поводження з військовополоненими". І це у той час, коли у Женевській конвенції про захист цивільного населення під час війни не йдеться про можливість взяти цивільних у полон. Навпаки це заборонено.

Леніє Умерову затримали на російсько-грузинському кордоні, наразі вона в "Лефортово" під підозрою в шпигунстві
Фото: Соцмережi

Тож не дивно, що загальна практика така, що у випадках неоголошення підозри українців Росія приховує, адвокатів до таких людей не допускає. Деякі без суда та слідства перебувають у підвалах, СІЗО та колоніях роками. Лише після того, як офіційно звинуватили у злочинах — здебільшого це терористичні статті, до них можуть допустити так званого захисника.

Дружина Костянтина Резнікова Тетяна підтверджує, що її, як і рідних інших затриманих, з якими вона спілкується, російська влада офіційно не повідомила про затримання, хоча вони всі численну кількість разів зверталися до її представників.

Також не з усіма рідними на контакт виходили призначені РФ так звані захисники.

"У мого довгий час не було адвоката, всі запити до органів України робимо ми самостійно. Ми намагались робити запити й до російської сторони, до СІЗО. Але жодних відповідей з його боку не маємо", — говорить й дочка Костянтина Резнікова Євгенія.

"Наш адвокат в Москві на нас спочатку не вийшов, ми шукали іншого. Є такі адвокати, які не надають жодних документів. Просто повідомляють, що запобіжний захід продовжено", — говорить Тетяна Резнік.

Родина Резніка на початку намагалась зв'язатися з адвокатом іншого "фігуранта" у справі, який пішов на контакт з рідними, але отримали відповідь, що ані номер справи, ані статті, за якими підозрюються, ані про стан людини говорити "захисникам" не дозволено. Такий підхід можна пояснити не лише небажанням співпрацювати, а й тим, що на адвокатів в Росії здійснюється серйозний тиск, деякі піддаються переслідуванням.

Чому росіяни бачать в особі українців терористів

Наразі всі судові засідання над усіма цивільними українцями відбуваються в закритому режимі — на них не пускають журналістів, представників моніторингових місій.

Деякі, тривають безпосередньо у Москві, інших, аби судити, перевозять до Ростова-на-Дону, де розташований південний окружний військовий суд, який розглядає справи про тероризм. Саме там у свій час розглядалась справа кінорежисера Олега Сенцова, обвинуваченого у тероризмі. Його також тримали згодом у "Лефортово".

"Дуже складно відслідкувати, кого саме вивезли з "Лефортово", а кого повернули, бо знову ж цей процес є достатньо закритим. Росіяни бачать в особі українців терористів та намагаються достатньо жорстко боротися", — говорить Анастасія.

Загалом, за підрахунками Пантелєєвої у московському "Лефортово" перебуває щонайменше 25 цивільних з Херсонської та Запорізької областей, а також з Криму. Всі, про кого йдеться, були затримані вже після початку повномасштабної війни.

Серед них, наприклад, так звана мелітопольська п'ятірка: Андрій Голубєв, Ігор Горлов, Олександр Жуков, Володимир Зуєв та Юрій Петров. Деякі з них нещодавно служили в ЗСУ або ж є спортивними тренерами. Росіяни також обвинувачують їх у підготовці "акту міжнародного тероризму". Йдеться про те, що вони начебто готувалися атакувати вантажівки з гуманітарною допомогою, для цього нібито начинили передній бампер легкового автомобіля вибухівкою, яка пізніше мала спрацювати, коли повз неї йтиме гуманітарний вантаж.

У московському СІЗО ФСБ "Лефортово" перебуває щонайменше 25 цивільних з Херсонської та Запорізької областей, а також з Криму
Фото: З відкритих джерел

"Також у "Лефортово" був знайдений Віктор Якушев, мешканець Донецька. Його звинуватили у тому, що він з Естонії до Росії, у Москву, віз нібито зброю, планував влаштувати терористичні акти", — додає правозахисниця.

Вона каже, що пояснень, чому росіяни когось перевозять аж в Москву немає. Спочатку думали, що через тяжкість інкримінованих злочинів та можливих високих прізвищ, з ким пов'язані вони. "Але це не так. Ми знаємо одного херсонця, якого підозрювали у замаху на Наталію Поклонську (колишню т.з. прокурорку Криму), і він зараз повернувся по обміну.

Наразі невідомо, аби з "Лефортово" когось з цивільних поміняли. На обмін змогли потрапити лише командири, які потрапили у полон під час оборони "Азовсталі" у Маріуполі.

"Родичі лише говорять, що для цивільних можна було б змінювати статус, визнавати їх військовополоненими, якщо вони раніше служили у ЗСУ, тоді б підвищувалися шанси потрапити на обмін. Але чи можлива так процедура — запитання. Як і не відомо, чи це не затягне процес, — припускає Пантелєєва. — Складна ситуація насправді родини цивільних не можуть зрозуміти, у кого просити допомоги щодо звільнення — мечуться між українськими правозахисниками та російськими адвокатами".

Нещодавно стало відомо, що Костянтина Резнікова та кількох інших херсонців перевезли з "Лефортово" в ростовське СІЗО. Розгляд справи має початися у Ростові-на-Дону вже 25 січня.