Чотири вигоди Кремля від теракту в Підмосков'ї: як Путін використовує трагедію в "Крокусі"
У Росії всіляко намагаються грати на струнах емпатії, які оживають у людях у разі будь-якої трагедії.
Після трагічного інциденту в "Крокус Сіті Холі" російські офіційні особи прив’язують офіційний Вашингтон і Захід загалом до "терористичних атак" задля більшої внутрішньої підтримки війни проти України. Про це йдеться у свіжому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). Чи означає це, що подібними кроками офіційна Москва намагається звести нанівець і без того складний процес підтримки союзниками України, з’ясовував Фокус.
"Слідчий комітет і Генпрокуратура Росії 27 березня заявили, що розглянуть звернення Держдуми РФ щодо розслідування американського та західного фінансування й організації терактів проти Росії", — йдеться у звіті західних аналітиків. У ISW принагідно нагадують, що російська влада регулярно описує українські удари по військових цілях в окупованій Україні та Росії саме як тероризм.
Про що свідчить дипломатична відлига між РФ і Заходом
Водночас на Заході після теракту в "Крокус Сіті Холі" розпочалася дискусія стосовно доцільності співпраці з Росією щодо боротьби з тероризмом. Як днями заявила прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр, США не лише "рішуче засуджують жахливий теракт у Москві", а також висловлюють "найглибші співчуття" і вважають "Ісламську державу" "спільним ворогом, який має бути переможений усюди".
Враховуючи, що боротьба з тероризмом останні два з половиною десятиліття була одним із ключових напрямів співпраці Москви зі США та НАТО, російська пропаганда наразі ставить питання про потенційне відновлення тіснішої взаємодії з Вашингтоном, яка після повномасштабного вторгнення РФ в Україну була фактично зведена до мінімуму.
Водночас першим із ініціативою щільніше співпрацювати з Росією щодо протидії тероризму виступив не Вашингтон, а Париж.
Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон, який останніми тижнями відкрито говорив про можливість відправлення західних військ на допомогу ЗСУ, заявив, що Франція пропонує Росії зміцнити співпрацю в боротьбі з тероризмом.
Ба більше, чинний господар Єлисейського палацу зазначив, що "ІДІЛ-Хорасан" — афганське відгалуження "Ісламської держави", яке взяло на себе відповідальність за атаку на "Крокус", — планувало теракти й у Франції.
Пропозиція Парижа була зроблена Москві "беручи до уваги інформацію, доступну французьким службам, і деталі, які можуть бути корисні для росіян", пояснив президент Макрон.
Вельми й вельми показово, що допустили співпрацю з Росією щодо боротьби з тероризмом також у Євросоюзі. Наприклад, представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано заявив: "Якби Росія виступила з пропозицією, яка заслуговує на довіру, яка має раціональні підстави, відповідає міжнародному праву, тоді ЄС, напевно, не відмовив би в посиленні співробітництва".
Утім, на відміну від Франції, виявляти ініціативу ЄС не буде, оскільки Брюсселю зараз "важко уявити, як взаємодіяти з Москвою з огляду на конфлікт в Україні".
Водночас посол РФ у США Анатолій Антонов, як передають офіційні росЗМІ, зазначивши, що вирішувати проблему тероризму "необхідно спільно", анонсував свою зустріч із представниками Адміністрації президента США вже наступного тижня.
За його словами, відповідної домовленості було досягнено, коли днями представники Держдепу та Білого дому відвідали посольство, аби вшанувати пам’ять загиблих у "Крокус Сіті Холі".
Трагедія в "Крокусі" як прикриття для російських НПЗ
Ризик того, що Росія намагатиметься максимально використовувати інцидент у Підмосков’ї проти України, безсумнівно, є. І відповідні сигнали вже проглядаються. Про це в розмові з Фокусом зазначив політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка Петро Олещук.
"Із урахуванням того, що теракт начебто здійснив ІДІЛ, останніми днями лунають голоси про певний антитерористичний альянс із РФ і перезавантаження стосунків із Росією. Водночас Росія, не відкидаючи цілком і повністю версію з ІДІЛом, максимально розкручує історію про те, що за цим усім, мовляв, стоять Україна та Захід", — каже пан Олещук.
На переконання експерта, це свідчить про те, що російська влада наразі не налаштована на зміну відносин із Заходом. Утім, додає політолог, "тут є один дуже важливий штрих".
Говорячи про цей самий штрих, Петро Олещук зауважив: "Очевидно, що Росія наразі дуже сильно занепокоєна атаками на власні НПЗ. Тобто успішні операції СБУ значною мірою підірвали виробництво палива в РФ, і росіяни цим дуже стурбовані. Я думаю, що вони прагнуть прив’язати Україну до нещодавнього теракту в Московській області, щоб показати це світу і спробувати так зупинити подальші атаки на свої нафтопереробні заводи. Ми бачимо цілу серію відповідних тематичних публікацій у західних ЗМІ, які, ймовірно, проплачені РФ, тому що атаки на НПЗ — надзвичайно болючі для Росії".
Чотири вигоди Кремля від теракту в Підмосков’ї
Колишній народний депутат ВР, політолог Олесь Доній у розмові з Фокусом називає чотири фактори вигоди, які, на його переконання, спонукають Кремль розігрувати карту трагедії в "Крокусі" проти України.
"Перша вигода російської влади полягає в тому, що після теракту в "Крокусі" значно посилиться й так уже достатньо потужний вплив російських спецслужб, що є основою для монопольної влади Путіна. Тобто можна передбачати, що російські спецслужби отримають додаткове фінансування, додаткові впливи, можливості, зокрема й дозвіл на садистську діяльність. Суть другої вигоди полягає в мобілізації російського суспільства та єднанні навколо тамтешньої влади за схемою "нас скрізь оточують вороги, а тому необхідно єднатися, аби чинити опір", — відзначає Олесь Доній.
Третя вигода, на його думку, — це посилення зовнішньої російської пропаганди і в країнах так званого Глобального Півдня, і в державах євроатлантичної цивілізації: "Одним із елементів суттєвого посилення російської пропаганди є використання трагедії в "Крокусі" проти України, завдяки чому РФ шукає ландшафти впливу та майданчики задля доступу до світового співтовариства".
Ну, і, врешті-решт, четверта вигода РФ, за версією пана Донія, полягає в тому, щоб домогтися появи емпатії до Росії, зокрема й у тих державах, які раніше були зосереджені на тому, аби активно допомагати Україні чинити відсіч російській агресії.
"І ми вже бачимо це, бо на Заході вже є маса публікацій саме з таким проемпатійним ухилом. Також там почалися хвилини мовчання, траурні дзвони й таке інше. Тобто РФ усіляко намагається грати на струнах емпатії, котрі оживають у людей у разі будь-якої трагедії. Але в цьому випадку йдеться про емпатію до трагедії в країні, яка фактично має неонацистський режим", — резюмує Олесь Доній.
Принагідно слід зауважити, що саме на емпатійний кейс нещодавнього теракту в "Крокусі" звертають увагу чимало експертів, стверджуючи, що Москва активно розігрує цей фактор. Водночас вітчизняні політологи звертають особливу увагу на вибіркову емпатійність Заходу.
Зокрема, політолог Кирило Сазонов у себе у Facebook, констатуючи, що в ніч на четвер, 28 березня, росіяни атакували "шахедами" Харків, Запоріжжя та Дніпро, робить такий акцент: "Знову удари по житлових будинках. Не вперше. Хтось може мені пояснити простою та зрозумілою мовою, чим вони принципово відрізняються від терористів у тому ж "Крокусі"? Тим, що особисто не беруть цивільного на приціл, а запускають ракету чи дрон? Але результат той самий. Отже, якщо вони терористи, то виникає логічне запитання про те, чи почуємо ми співчуття від західних лідерів схожі на ті, які ми почули після теракту в "Крокусі"? Чи не всі терористи однаково дратують? "Ісламська держава" вбиває цивільних, і це жахливо. Російська держава теж убиває, і до цього звикли. Так виходить чи як?".