Президент Франції заявляє про те, що колективній Європі наразі вкрай потрібне серйозне "перезавантаження" задля уникнення не просто плачевних — летальних наслідків вже у ближчому майбутньому. Про що свідчать такі песимістичні сигнали Емманюеля Макрона в глобальному сенсі, а також в контексті російсько-української війни, з’ясовував Фокус.
Президент Франції Емманюель Макрон у четвер, 25 квітня виступив у Сорбонському університеті з програмною промовою про європейське майбутнє.
Серед іншого, він закликав серйозно замислитися над тим, що "Європа смертна і може померти". Головні його тези звелися до того, що Європі сьогодні вкрай потрібна стратегічна та технологічна незалежність від США.
На думку Макрона, європейці мають показати, що "ніколи не були васалами Сполучених Штатів" та готові самостійно вести рівноправний діалог з іншими регіонами світу.
Песимістично оцінюючи неготовність Європи до "зміни парадигми", з якою стикається світ, пан Макрон заявив, що ворожість з боку Росії, відсутність зацікавленості з боку США та конкуренція з боку Китаю можуть перетворити ЄС на "маргіналізовану" спільноту з вкрай низьким рейтингом.
"Ми маємо наповнити змістом поняття надійної оборони Європи, яка є умовою відновлення загальної системи безпеки. Найближчим часом я запрошу всіх наших партнерів до створення цієї європейської оборонної ініціативи, яка має бути насамперед стратегічною концепцією, з якої ми потім виведемо відповідні можливості", — підкреслив також президент Франції.
Також Емманюель Макрон підкреслив, що для безпеки Європи критично важливою є поразка Росії в "агресивній війні, яку вона веде проти України".
Крім того, французький лідер додав, що він свідомо відмовився виключити відправлення сухопутних військ в Україну, наголосивши, що "стратегічна двозначність" є важливою частиною нового геополітичного порядку.
Експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що Емманюель Макрон, в досить жорсткій формі апелюючи до Європи, переслідує одразу кілька глобальних цілей.
Макрон прагне зробити Париж безпековою столицею Євросоюзу
Політолог Олег Саакян у розмові з Фокусом зазначає, що чинний французький президент у своїй промові у Сорбонському університеті, "яка виглядає візіонерською", висловив одразу кілька важливих аспектів.
"По-перше, Макрон підкреслив, що Європа має більше спиратися на гарантування власної безпеки і не може її делегувати Сполученим Штатам, знаходячись в залежності від політичної погоди у США. По-друге, президент Франції зробив акцент, який стосується військово-промислового комплексу. А оскільки більша безпека дорівнює більшому озброєнню, Макрон заявив, що Європі потрібно сконцентруватися насамперед на закупівлі власної зброї. Ну, звісно, тут він заграє ще й з лобі французького ВПК, адже Франція — один з лідерів по виробництву зброї", — зазначає експерт.
Ще одним важливим моментом у свіжих заявах Макрона Олег Саакян вбачає сигнал про співпрацю в питаннях безпеки з Лондоном, "що є симптоматичним" на тлі того, що Франція займає достатньо рішучу позицію, зокрема в російсько-українській війні, озброєнні разом з Індією Вірменії, витісненням РФ з її традиційних зон військово-промислової присутності як-то Сербія та Казахстан, а також заходом з безпековими контрактами в Україну та Молдову.
"Амбіції Макрона наразі полягають в тому, щоб перетворити Париж в безпекову столицю Європейського Союзу. Він хоче скористатися тим, що Франція є єдиною ядерною державою ЄС і єдиним від Євросоюзу постійним членом Радбезу ООН. Ці фактори створюють додаткові можливості для того, аби поруч з фінансовою столицею ЄС — Берліном, з’явилася безпекова столиця — Париж", — каже Олег Саакян.
На його переконання, найближчі десятиліття характеризуватимуться подальшим зростанням курсу конвертації безпеки в політику і падінням цього ж курсу конвертації фінансів в політику.
Зазначивши, що Німеччина після економічної кризи 2008 року і перетворення Євросоюзу в союз донорів і реципієнтів допомоги, суттєво наростила свої політичні впливи, ставши по суті столицею Євросоюзу, експерт констатував: "Але на сьогодні ключовим політичним гравцем і могутньою державою є не той, хто готовий дати кредит під низький відсоток, а той, хто здатен гарантувати власну безпеку і безпеку іншій державі".
Франція, зазначає Олег Саакян, вочевидь, бачить в цьому "велику амбіцію і вікно можливостей", щоби наростити власну впливовість, конвертуючи безпекові позиції в своє лідерство у Європейському Союзі, "не маючи змоги потягатися в абсолютних фінансових об’ємах з Берліном".
Франція намагається об’єднати всю Європу
Під дещо іншим кутом розглядає свіжі заяви Емманюеля Макрона політолог Ігор Рейтерович.
"Наразі Франція і значна частина європейських країн, врешті-решт зрозуміли, що збирається робити Російська Федерація, і що війна проти України — це лише одна складова якогось глобального плану. Цей план у підсумку може закінчитися дійсно зіткненням з країнами НАТО і перерости, якщо не в Третю світову війну, то в регіональну війну дуже великого масштабу", — зазначає експерт у розмові з Фокусом.
На думку Ігоря Рейтеровича, для того, аби убезпечити себе від цього сценарію, Макрон зараз максимально намагається об’єднати всю Європу, особливо наголошуючи на тому, що діяти потрібно вже сьогодні і зараз, "а кращий спосіб діяти — це допомагати Україні".
"Судячи з того, що зараз помітно активізувалися перемовини євросоюзників з питань виділення допомоги Україні, певний ефект від заяв президента Франції є. Тут головне не зупинятися і більш детально розглядати ті дійсно важливі питання, які він піднімає. До речі, ми ще в кінці минулого року і подумати не могли, що будемо обговорювати, наприклад, дислокацію військ європейських країн в Україні. А наразі це питання з подачі Макрона жваво обговорюється. Так, це питання не близької перспективи, але тим не менше вікно Овертона він в цьому плані відкрив", — зазначає політолог, додаючи, що у чинного французького лідера є досить непогані шанси стати своєрідною об’єднавчою ланкою всередині ЄС.
"Зрозуміло, що доведеться йти на певні компроміси, оскільки Євросоюз є досить строкатим і неоднозначним. Є країни, які займають більш активну позицію, а є такі, які виступають в пасивній ролі. Так ось Макрон зараз і намагається знайти баланс і зробити Францію центром всіх об’єднавчих процесів. Поки що, принаймні інформаційно, в нього це досить непогано виходить. Будемо дивитися, як буде далі. До речі, це багато в чому залежатиме від візиту Сі Цзіньпіна і від того, чи зможе він йому ефективно представити свою позицію в контексті російсько-української війни", — наголошує Ігор Рейтерович.
Експерт також прогнозує, що Еммануель Макрон приїде до України невдовзі після своїх перемовин з Сі Цзіньпінем, "коли Франція виділить якийсь великий пакет допомоги або одна з його ідей стане на рейки реалізації".
До озвучених експертами оцінок можна додати ще одну компоненту — виборчу. 9 червня, як відомо, у Франції відбудуться вибори, за підсумками яких стануть відомі імена французьких депутатів Європарламенту. І в цьому сенсі, як зазначає спецкор BBC у Парижі Х’ю Скофільд, промова Макрона у Сорбонському університеті "є обнадійливою для його передвиборчого табору, який очолює маловідома Валері Хеєр, оскільки переміщує Францію до центру європейських дебатів і підкреслює перевагу Макрона над іншими лідерами Євросоюзу".
Небезпека ж, на думку Скофільда, полягає в тому, що це також викриває політсилу Макрона "Ренесанс", як шоу одного героя, що повністю залежне від втручання президента.
До речі, якщо говорити про елемент шоу, то й тут Емманюель Макрон не пасе задніх. Виголошуючи серйозні промови на геополітичну аудиторію, французький лідер паралельно активно грає й на внутрішньому полі. Причому — в прямому сенсі цього слова.
Так, у середу, 24 квітня пан Макрон взяв участь у благодійному футбольному матчі разом із французькими легендами — Дідьє Дрогба, Дідьє Дешамом, Лораном Бланом, Еденом Азаром та іншими. Відігравши всі 90 хвилин, президент Франції чітко реалізував пенальті, а його команда "Вар’єте" здобула переконливу перемогу з рахунком 5:3 над командою медичних працівників, тренером якої був Арсен Венгер — ще одна футбольна знаменитість.