Французькі багнети біля берегів Дніпра. Чи відправить Макрон війська в Україну

Президент Емманюель Макрон на зустрічі з парламентаріями 7 березня заявив, що Франція може відправити свої війська в Україну в тому разі, якщо окупаційна армія РФ просунеться в бік Києва або Одеси. Через деякий час міністр оборони країни Себастьян Лекорню уточнив, що глава держави мав на увазі не потенційну участь французьких сил у бойових діях на фронті і йдеться не про "спільну війну", а лише про їхню фактичну присутність в Україні.

Фокус з'ясовував, як в інформаційному полі розвивалася тема присутності в Україні французьких військ, яка послідувала міжнародна реакція і наскільки реально розміщення на українській території контингенту країни — члена НАТО.

Війська НАТО в Україні — хронологія подій

Уперше про розміщення військ НАТО в Україні заговорив президент Польщі Анджей Дуда. Пропозиція прозвучала практично відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну — у березні 2022 року. Тоді польський лідер сформував пропозицію щодо організації миротворчої місії на території України, яку буде представлено на саміті НАТО.

Йшлося про відправлення 10 тисяч військовослужбовців Альянсу, які мали б охороняти гуманітарні коридори, створювати безпольотні зони над найбільшими українськими містами тощо. Однак цей план не отримав схвалення Сполучених Штатів, і ініціатива польського президента реалізована не була.

Майже через два роки, а саме 26 лютого 2024 року прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що союзники по Північноатлантичному альянсу розглядають можливість розміщення своїх військ в Україні на основі двосторонньої угоди. А вже 27 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що можливість відправлення військ країн Заходу в Україну виключати не можна, але консенсусу щодо цього питання серед союзників поки що немає.

При цьому слід зазначити, що тема розміщення західного контингенту в Україні спливла фактично одразу після того, як український президент Володимир Зеленський підписав низку угод щодо гарантій безпеки, зокрема з Великою Британією, Францією та Німеччиною.

Французькі війська в Україні? Як відреагували ЗМІ

Заява французького лідера викликала бурхливі обговорення в міжнародній спільноті. Передовиці західних авторитетних ЗМІ рясніли яскравими заголовками про те, що слова Макрона потрясли союзників по НАТО. Зокрема, оглядачі агентства Reuters зазначили, що президент Франції своєю заявою хотів створити "стратегічну двозначність", відкрито обговорюючи ідею відправки західних військ в Україну.

"Макрон був настільки двозначним, що викликав замішання і роздратування серед деяких союзників. Його коментарі відповідають його репутації дипломатичного руйнівника, який любить порушувати табу та кидати виклик традиційному мисленню", — написали в Reuters.

Імовірно, така реакція змусила Макрона порозумітися, і вже 4 березня в ексклюзивному інтерв'ю новинному порталу Novinky він однозначно запевнив, що Франція найближчим часом не відправить свої війська в Україну.

"Я завжди чітко говорив про наші рамки: ми не воюємо проти російського народу і відмовляємося входити в логіку ескалації", — підкреслив Макрон.

Новий виток

Однак 7 березня в L'Independant з'явилася інформація про те, що французький президент виступив перед депутатами "з картою в руках", і заговорив про формат військової підтримки України в разі просування російських військ до Києва або Одеси. Про деталі зустрічі Макрона з лідерами партій відомо небагато, але лідер комуністичної партії Франції Фаб'єн Руссель повідомив, що президент згадав сценарій, "який може ініціювати інтервенцію". А координатор "Нескореної Франції" Мануель Бомпар заявив, що "приїхав на зустріч стурбований і поїхав ще більш стурбованим".

На цьому тлі прозвучав коментар міністра збройних сил Себастьяна Лекорню, який 8 березня в ефірі BFMTV-RMC заявив, що питання про відправлення бойових наземних військ в Україну не існує. Він уточнив, що французький президент не висловлювався на користь "спільної війни".

Тим часом схема військової присутності французьких військових може передбачати навчання українських солдатів, розмінування, організацію кіберзахисту, військове виробництво тощо. Тобто фактично йдеться не про пряме військове зіткнення з російською армією, а про підтримку обороноздатності Збройних сил України на різних рівнях.

Реакція сторін

Польща

Коментуючи нещодавні заяви Емманюеля Макрона, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що ідея розміщення військ НАТО на території України не є чимось "неймовірним". За його словами, Заходу необхідно "здійснити творчо продуману і асиметричну ескалацію" для того, щоб глава Кремля відчував страх, а не Захід боявся Путіна.

Італія

Зі свого боку міністр оборони Італії Гвідо Крозетто, коментуючи ініціативу французької влади щодо відправлення контингенту західних військ на територію України, заявив, що Захід не може собі дозволити, щоб Росія перемогла в українському конфлікті. Однак заяви окремих лідерів про відправку сил НАТО не можуть робитися від імені всього Північноатлантичного альянсу.

"Ні Франція, ні Польща не можуть говорити від імені всього НАТО. Альянс від самого початку позначив свою позицію про невтручання в цей військовий конфлікт", — підкреслив Крозетто.

Німеччина

Більш категорично висловився з цього питання міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Під час свого візиту до Гельсінкі 8 березня він заявив, що дебати про те, щоб ввести західні війська на територію України, мають припинитися.

Пісторіус переконаний у тому, що Київ необхідно підтримувати в інший спосіб, наприклад, надсиланням більшої кількості зброї та боєприпасів, а відправлення іноземних військових для допомоги в боротьбі з російськими військами потрібно зняти з порядку денного.

"Ніхто насправді не хоче введення військ в Україну, зараз триває дискусія про це, тож ми маємо припинити її на цьому етапі", — наголосив він.

Україна

З цього питання висловилися й українські офіційні особи. Так, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю литовському інформаційному агентству Elta висловив думку, що Макрон став першим, хто озвучив очевидне — якщо Росію не зупинити в Україні, війна прийде в Європу.

"Дискусія, яку спровокувала ця заява з Парижа, зекономить Європі багато часу на усвідомлення того, що потрібно зробити більше. Не тільки для України, а й для Європи", — переконаний Кулеба.

Секретар РНБО України Олексій Данілов 8 березня сказав, що він "абсолютно не виключає" появу на території України військових підрозділів тих чи інших країн, якщо уряди цих держав ухвалять відповідне рішення. За його словами, розміщення в Україні військ західних країн цілком можливе, проте існує низка дипломатичних моментів, які потребують узгодження.

Росія

Офіційні особи Російської Федерації з приводу заяв Макрона очікувано заговорили про ескалацію і прямий конфлікт із НАТО. Зокрема, спікер Кремля Дмитро Пєсков 26 лютого заявив, що якщо військові Альянсу з'являться на території України, то прямий збройний конфлікт між РФ і блоком НАТО стане неминучим.

А 7 березня заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Медведєв прокоментував слова французького лідера щодо так званих "червоних ліній".

"Макрон заявив: "Немає більше червоних ліній, немає більше обмежень" щодо підтримки України. Тоді це означає, що у Росії більше не залишилося червоних ліній для Франції, — написав експрезидент РФ, завершивши свій коментар словами латинського виразу "In hostem omina licita", що перекладається як "Щодо ворога все дозволено".

Які війська Франція може відправити в Україну

У зв'язку із заявами французького президента виникає логічне запитання — які саме війська Париж може відправити в Україну? Наприклад, може йтися про підрозділи Сухопутних військ, які складаються з піхотних, артилерійських, бронетанкових підрозділів, а також із військ "Марін" (Troupe de marine), інженерних підрозділів і частин матеріального, медичного та технічного забезпечення. Туди ж входить і "Іноземний легіон".

При цьому варто зазначити, що Сухопутні війська Франції є одними з найчисельніших у Європі — за деякими даними, їхня чисельність сягає 114 тисяч бійців.

Виходячи зі слів Лекорню, який згадав операції з розмінування, можна припустити, що в Україну можуть направити військовослужбовців інженерних частин. Зокрема, існує підрозділ EOD, що перебуває в прямому оперативному підпорядкуванні Генерального штабу Збройних Сил Франції. Вони виконують завдання з розмінування на військових полігонах, а також на зовнішніх театрах військових дій.

У воєнний час, дії EOD передбачають можливість швидкого очищення зон доступу або створення транспортних коридорів. Залежно від цілей розмінування може бути обмежене виключно нейтралізацією протитанкових мін, або навіть очищенням протипіхотних мін, які, як відомо, широко застосовуються в російсько-українській війні.

Висновки

Низка експертів висловили припущення, що сміливі заяви Парижа слід розглядати в контексті російсько-французьких відносин, що склалися після подій в Африці. Річ у тім, що протягом 2023-го Росія та її парамілітарні утворення витіснили французів із багатьох країн на цьому континенті, наприклад, у Нігерії. На думку головної консультантки Національного інституту стратегічних досліджень Аліни Гриценко, останнім часом стало зрозуміло, що Париж просто так не полишить дії Москви і шукатиме спосіб, щоб відповісти.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов, аналізуючи заяви французької сторони, зазначив, що контингент НАТО все ж може з'явитися в Україні. Однак тут ідеться лише про війська окремо взятої країни, у цьому випадку — Франції, з якою в України є відповідна оборонна угода.

Резюмуючи, Снєгирьов підкреслив, що політика Парижа свідчить про те, що для НАТО жодних "червоних ліній" щодо Москви вже не залишилося, але у військового блоку є колективне розуміння ситуації, а не конкретно позиція президента Емманюеля Макрона.

Важливо

Час для "Альфи": як США можуть змінити підхід допомоги Україні