Війна за лінією фронту: як ЗСУ атакують цілі в Росії без західної зброї

Допоки американці, німці чи британці вирішують, чи дозволяти України цілити про логістичним центрам та командним пунктам на території РФ західною зброєю, експерти зазначають, що кількість обстрілів поза межами лінії фронту зросла.

Прицільні удари вглиб РФ: масові атаки

Нещодавно російські військові заявили, що збили майже 60 українських безпілотників над Краснодарським краєм на південному заході Росії. Місцеві російськи чиновники сказали, що у результаті нападу було уражено нафтопереробний завод. Українські джерела уточнили, окрім підприємства безпілотники вдало долетіли до військовий аеродром у регіоні.

"Ми говоримо не про тактичні Mavic та FPV-дрони, а ті, що використовуються для нанесення ударів дальнього радіусу дії по оперативним та стратегічним об’єктам ворога, — говорить Фокусу керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук. — Такими дронами був атакований російський Новоросійськ. Під удар потрапили щонайменше чотири об'єкти, у місті зникла електрика, тимчасово припинив функціонувати громадський транспорт. За словами російських так званих "блогерів" та Міністерства оборони РФ, у цій операції брали участь понад сто безпілотників. Уявіть собі таку ескадру! Їх ж не тільки технічно треба виробляти у такій кількості, а ще мати злагоджену команду операторів, які можуть управляти нею одночасно. Очевидно, росіяни такого не очікували. При цьому що одночасно з цими ударами була нанесена ціла низка допоміжних чи відволікаючих ударів по стратегічних та енергетичних об’єктах РФ, навіть на півночі, у Ленінградській області".

Зокрема, йдеться про використання далекобійних дронів-камікадзе "Лютий". Їх запускають групам на певній відстані один від одного. Дрони заходять на ціль та вибухають. Використання такої тактики підвищує шанси на успіх місії та знищення російської інфраструктури чи військових об’єктів.

Експерт зазначає, коли українські безпілотники долітають вже до Татарстану чи Башкирії — це говорить про розширені можливості Збройних сил України.

"Поки триває дискусія між європейцями, американцями та українською стороною про можливість давати Україні наносити удари американською чи європейською зброєю по об’єктам на території РФ, Збройні сили України вже демонструють можливість наносити удари на велику глибину своїми силами, морськими та повітряним безпілотникам, по військовим об’єктам. І це серйозний аргумент, заява: якщо ви не можете нам допомогти, то ми спробуємо впоратися своїми силами", — додає він.

Експерти зауважують, що виробництво дронів — для Україні пріоритетне. Зокрема, далекобійних. Ще від початку року президент України наголосив, як важливо працювати над цим завданням. Чуємо про операції авторства Головного управління МО України, Служби безпеки України, мають бути створені Сили безпілотних систем як окремого роду військ у складі Збройних сил України. Здійснення групових нальотів свідчить про те, що виробництво дронів набирає обертів, і такі нальоти можуть стати масованими й регулярними. А це означає, що збільшується дальність, чисельність і потужність ураження.

"Зараз вибудовується комплекс, який займається розробкою, виготовленням, впровадженням дронів. Перші півроку ми бачимо постійне нарощування потужностей, але головні результати будуть вже у третьому та четвертому кварталах цього року", — зазанчає у коментарі Фокусу голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.

Для України є пріоритетними військові цілі та ті, які фінансують військово-промисловий комплекс: військові аеродроми, літаки, засоби ППО ворога. Але також важливі об’єкти, за допомогою яких функціонує російська армія — нафтобази, обладнання для первинної нафтопереробки. "Це важливо і з економічного боку, аби позбавити росіян грошей. Ці удари мають продовжуватись і будуть попри певне заперечення або нерозуміння", — уточнює аналітик.

Удари з боку РФ: залякування цивільних

Росія, яка від початку повномасштабного наступу поцілила по українським об’єктам критичної інфраструктури та військовим об’єктам, останнім часом також посилила прицільні удари.

На таку ситуацію звертає увагу видання The Times, зазначаючи, що з осені 2023 року Росія має перевагу на полі бою, що дозволяє їй розпочинати напади на різні частини лінії фронту протяжністю понад тисяча кілометрів, щоб вивчати та проривати українську оборону. Нещодавно вона відкрила новий фронт на північному сході України, поблизу Харкова, швидко захопивши кілька населених пунктів, змусивши українську армію передислокувати туди підрозділи з інших гарячих точок бойових дій. І все РФ це посилює атаками на об’єкти критичної інфраструктури. На думку, видання, Росія прагне максимально використати ситуацію.

Українськи експерти переконані: Росія цілить, зокрема, по енергетичним об’єктам з метою залякування цивільного населення та підштовхування української влади до перемовин.

"Удари по енергетиці — це спроба зламати нашу волю до спротиву та залякати вже сьогодні. Не дарма кажуть, що після таких ударів буде важка зима. Ще літо не починається, а люди вже в паніці та страху. А найбільший страх це очікування страху. Мета ворога — посіяти паніку під страхом мобілізації, холодної зими, чергових авіаційних ударів, прориву оборони та фронту. Працюють російські військові, ІПСО та пропагандисти — всі, як єдина команда. І вони вміють це робити. Залякування — їх профіль", — говорить Павло Лакійчук.

При цьому в 2022 році в України не було навіть можливості відповідати на атаки РФ. Україна не мала жодного безпілотника, яким би ми могли вразити ціль до 300 кілометрів в глиб Росії. А 300 кілометрів — це армійська глибина, та такій відстані розташовуються військові об’єкти.

"Зараз РФ продовжує здійснювати свої планові обстріли, знищуючи українську цивільну інфраструктуру. І вони продовжуватимуть це робити до того часу, доки в них залишатимуться ресурси. Логіка дуже проста. Це терор цивільного населення, — додає й голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан. — Вони зрозуміли, що ракетними обстрілами не зламають нашу обороноздатність, а військових цілей не досягнуть. Крім того у нас, дійсно, велика армія — знає, як поводитись в умовах ракетних обстрілів. Тому вони звертають увагу на цивільне населення та об’єкти критичної інфраструктури. Це — терор".

Але загальна ціль — підірвати боєздатність ЗСУ.

"Підірвати єдність, зламати наш дух. Це не порожні слова, існує цілий напрямок у військових для того, щоб деморалізувати противника, — продовжує експерт. — Росіяни розуміють що, якщо армію не вдається деморалізувати, то її завдання — деморалізувати суспільство, яке буде чинити тиск на своє військово-політичне керівництво, аби воно пішло на швидше припинення війни. На умовах РФ. Тому з тих чи інших причин росіяни вважають, що наше суспільство може відмовитись від продовження війни".

І терор тільки тоді успішний, коли йому вдається залякати.

В очікуванні дозволу бити по території РФ

Коли говоримо про удари по території РФ, то зазначаємо: Україна застосовує винятково вітчизняну зброю. Дозволу, на офіційному чи неофіційному рівні, застосовувати західні зразки далекобійних зразків у Збройних сил немає.

"Допомагають тому, хто перемагає. Коли українські військові наносять удари по військовим об’єктам в глибині території РФ, по нафтопереробним заводам та нафтобазам, і Росія не може це стримати — це перший аргумент, що наносити подібні удари можна і треба", — вважає керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Він переконаний: страх ескалації та червоні лінії, про які весь час говорять західні політики та експерти, на прикладі українських ударів аж по території Башкирії — фальшиві.

"Другий аргумент для наших партнерів, аби ті дозволили використання своєї зброї для нанесення ударів по території РФ: після ударів по Харкову та області почалась нова хвиля наступу. Треба говорити про можливість для України накопичувати зброю та бити превентивно. Натомість наші партнери зв’язують руки. Один з експертів привів чудову аналогію, мовляв, всім сподобалось, як Олександр Усик бився з Тайсоном Ф’юрі, а тепер уявіть, що одна рука Усика була прив’язана до його тіла. Так зараз виглядають ЗСУ. І це дієвий аргумент міжнародникам", — продовжує Лакійчук.

Українські експерти загалом говорять, що заборона використовувати західне озброєння по території РФ безглузда. Особливо у той час, коли при кордону розташоване скупчення військ. І лише безпілотників, навіть далекобійних, Україні не вистачає, аби наносити удари по цим військам.

І ми могли б нанести по ним удари, вважає Кузан.

"Звісно, у нас немає такої кількості української зброї, аби ми могли її використовувати по скупченням, а отже нам доведеться знищувати ворога на своїй території західним озброєнням. Інші дії потребують консенсусу більшості партнерів. Тому ефективність росіян є на сьогодні вищою, ніж могла би бути. Звичайно, якби ми отримали дозвіл і спокійно застосовували зброю в режимі війни, незважаючи на адміністративні кордони, ми б отримали перевагу. Обмеження не можна пояснити жодними військовими чи логічними міркуваннями. Це є виключно політичні міркування", — пояснює голова Українського центру безпеки та співпраці.

Тобто головне рішення, якими вправними Збройні сили України не були, у високих кабінетах. Змінити ситуацію допоможе лише зміна політичної кон’юнктури країн-партнерів.