Розділи
Матеріали

Ядерний монстр РФ: чому за роки війни проти "Росатому" не введено санкції

Наталія Ромашова
Фото: Getty Images | "Атомний павільйон" Росатома на виставково-демонстраційному майданчику ВДНГ в Москві

Голова Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявляє, що санкції проти "Росатому" можуть поставити під загрозу ядерну безпеку світу, оскільки російська компанія надає свої послуги у багатьох країнах. Які саме держави та чому й досі сидять на ядерному гачку РФ, з’ясовував Фокус.

Голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі запевняє, що організація начебто не має повноважень щодо накладення санкцій на "Росатом". Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.

"Можливо, навіть належне введення санкцій проти "Росатому" може призвести до негативних наслідків з точки зору ядерної безпеки, оскільки вони постачають паливо та надають послуги у багатьох країнах", — зауважив пан Гроссі.

Акцентувавши на тому, що "Росатом" — один із найбільших постачальників ядерних реакторів у світі, він також констатував наступне: "Отже, усім цим клієнтам нелегко відмовитися від них. Ймовірно, ці країни засуджують Росію політично, але коли йдеться про ядерну промисловість, вони не просять про санкції, бо їм потрібні реактори для власної економіки".

Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі та генеральний директор Росатома Олексій Ліхачов дають спільну прес-конференцію за підсумками переговорів у Сочі
Фото: Getty Images

Експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що якщо окремі держави не позбудуться ядерної залежності від "Росатома", умовно кажучи, сьогодні, то вже завтра вони неодмінно стануть жертвами зухвалого шантажу з боку Кремля.

Росія вдало поєднує "ядерку" з політикою

"Слід розуміти, що не лише Європа підсіла свого часу на голку російських енергоносіїв. Розвинуті країни світу, зокрема Сполучені Штати, теж роблять помилки у цьому секторі. Зокрема, вони проґавили достатньо стрімкий, і, що важливо, достатньо професійний розвиток "Росатому". А "Росатом", на відміну від "Газпрому", "Роснафти" і т.п., є високопрофесійною, успішною структурою, яка наразі тримає майже 30% ринку нових реакторів, що створюються у світі", — наголошує у розмові з Фокусом політолог Олександр Кочетков.

"Росатом", на відміну від "Газпрому", "Роснафти" і т.п., є високопрофесійною, успішною структурою, яка тримає майже 30% ринку нових реакторів
Фото: Getty Images

Підкресливши, що ця корпорація виробляє до 40 відсотків ядерного палива, експерт констатував: "Чимало країн охоплені "щупальцями" російського ядерного монстра. Наприклад, Франція, США – вони значну частку ядерного палива отримують безпосередньо з Росії. Тому, це надзвичайно серйозна проблема. До речі, минулого року відбулася конференція п’яти країн: Франції, Сполучених Штатів, Канади, Великобританії та Японії. Зазначені держави за підсумками цього заходу, постановили поступово позбавлятися залежності від "Росатому". Вони дійсно почали робити певні кроки в цьому напрямку, але про суттєве зменшення залежності поки що говорити не доводиться".

Володимир Путін у супроводі глави "Росатома" Олексія Ліхачова під час огляду павільйону "Атом" — постійного виставкового центру, призначеного для демонстрації досягнень Росії в атомній енергетиці. Цікаві бізнесові пропозиції "Росатому" дуже вміло і професійно поєднуються з політичними питаннями глобального ґатунку
Фото: Getty Images

Поряд з тим, за словами Олександра Кочеткова, якщо говорити про країни Африки та Глобального Півдня, то вони взагалі не збираються відмовлятися від "Росатому", який постійно висуває "якісь цікаві пропозиції".

"Проблема полягає в тому, що ці самі цікаві бізнесові пропозиції "Росатому" дуже вміло і професійно поєднуються з політичними питаннями глобального ґатунку. І ця проблема не подолана, хоча світ, зокрема, й наші союзники, почали цю проблему нарешті бачити. Але можу впевнено сказати, що до вирішення ще дуже і дуже далеко – на це піде, щонайменше, десять років", — підкреслює експерт.

Власне, на шляху вирішення цієї проблеми, на переконання Олександра Кочеткова, країни, які мають тісні стосунки з "Росатомом", мають максимально зосередитися на розвитку власної атомної промисловості, видобутку/переробці сировини і так далі.

Усі можливості задля цього в розвинутих країнах є, констатує Олександр Кочетков, додаючи, що "ключова "фішка" в тому, що "Росатом" пропонував все суттєво дешевше".

Експерт: "Світ дійсно сидить на ядерному гачку Росії, оскільки саме РФ постачає на світовий ринок приблизно 53% усього збагаченого урану"
Фото: Getty Images

"Хай там як, але ядерним країнам, як свого часу Європі, яка відмовлялася від російського газу, доведеться піти на певні витрати, наростити виробництво всього, що необхідне для функціонування ядерних електростанцій. Приміром, американці на території Швеції облаштували підрозділ заводу "Westinghouse" (він, до речі, належить японській корпорації Toshiba). Так ось, лише ця єдина структура здатна виробляти паливо для колишніх радянських реакторів, яких достатньо багато і в світі, і в Україні, до речі, теж. Таке виробництво слід нарощувати, оскільки один завод не може задовольнити усі потреби. До речі, Україна в нього, слава Богу, в пріоритеті – інші стоять у черзі", — наголошує експерт.

Він також переконаний, що цивілізованому світу потрібно максимально вкладатися у власне виробництво, "а далі вже пропонувати країнам, що розвиваються конкурентоздатні до "Росатому" умови".

"Конкурувати з росіянами тут буде дійсно достатньо важко, але це цілком реально. І в цьому плані слід "бити" по безпековій компоненті, адже "Росатом" певним чином наразі позбавлений найсучасніших технологій", — підсумовує Олександр Кочетков.

Як вибити у росіян ядерний гачок

Зі свого боку виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "На превеликий жаль, потрібно констатувати, що світ дійсно сидить на ядерному гачку Росії, оскільки саме РФ постачає на світовий ринок приблизно 53% усього збагаченого урану. Це – якщо не монополія, то десь дуже близько до неї. Втім, вельми показово, що більшу частину цього урану Російська Федерація отримує з Казахстану, бо у самої РФ власного урану не надто багато. З одного боку, це дає можливість працювати з Казахстаном і вибивати таким чином у Росії цей ядерний гачок. Але з іншого боку, слід усвідомлювати, що це об’єктивно досить тривалий процес".

Говорячи про те, наскільки тривалим може бути цей процес і чи його, власне, вже запущено, Олександр Леонов, зазначив наступне: "Певною мірою так, процес пішов. Наприклад, втрата Францією уранових копалень у Нігері, не говорить – кричить про необхідність пошуку урану і я думаю, не дарма пан Макрон нещодавно літав у Казахстан. А той факт, що в американському Конгресі прийняли рішення щодо обмеження російського урану – "перша ластівка" того, що Захід шукає варіанти. До речі, багато європейських країн (крім Угорщини) теж шукають можливості, які дозволять їм відмовитися від російських ТВЕЛів. Тобто, процес йде, але очевидно, що Захід не буде діяти дуже різко в цій ситуації".

Країни Африки та Глобального Півдня не збираються відмовлятися від "Росатому". Президент Болівії Луїс Арсе під час церемонії підписання угод з Uranium One Group (U1G), дочірньою компанією Росатома, та китайською Citic Guoan Group
Фото: Getty Images

Підкресливши, що про санкції відносно "Росатому" у світі говорять, починаючи з 2022 року, експерт додав: "Це дійсно важливо, оскільки "Росатом" — фактично єдина російська високотехнологічна компанія, яка залишилася без санкцій. Як так виходить? А так, що в тому ж МАГАТЕ, приміром, дуже багато росіян на різних посадах, починаючи від першого заступника (Михайла Чудакова — ред.), який раніше займав високу посаду в "Росатомі", закінчуючи середніми ланками. Це теж одна з причин того, що МАГАТЕ, м’яко кажучи, дуже кволо реагує на багато серйозних речей, таких, наприклад, які стосуються Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), де РФ порушила усі можливі і неможливі норми".

З тим, аби змінити ситуацію, зокрема, й мінімізувати залежність світу від "Росатому", на переконання Олександра Леонова знадобляться роки "інтенсивної і системної праці".

При цьому, як зауважує експерт, є ще один бік цієї проблеми: "Річ у тім, що коли російські ТВЕЛи відпрацьовуються, вони відправляються на зберігання в могильники РФ. Але коли закінчується контракт, Росія має право повернути ядерні відходи в країну, яка їх відправляла. Це теж велетенська проблема, до якої слід готуватися усім, оскільки РФ цим буде шантажувати".

Власне, тому, наголошує Олександр Леонов світу потрібно мати весь технологічний ланцюг – від переробки урану, його збагачення до захоронення відходів "для того, щоб забрати у Росії можливості шантажувати будь-яку країну".