Україна намагається залучити багаті держави Близького Сходу до спільної протидії РФ, — ЗМІ
Україна активізувала контакти з країнами Близького Сходу, оскільки прагне залучити до співпраці фінансово потужні держави регіону для протидії Росії. Основна мета — переконати ці країни, які після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році переважно дотримувалися нейтральної позиції, у наявності спільних загроз та доцільності тіснішої взаємодії з Києвом.
Як пише видання The Wall Street Journal, під час візитів до Катару, Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів і Йорданії президент Володимир Зеленський презентував український досвід у сфері безпеки та наголошував на схожості викликів, з якими стикаються Україна та держави регіону. Зокрема, йдеться про використання ударних безпілотників, які застосовуються як Росією проти України, так і Іраном проти країн Перської затоки.
"Україну атакують фактично такими ж ударними дронами, як і країни Близького Сходу та регіону Перської затоки. Ми повинні об’єднати наші можливості, щоб люди могли жити в мирі в Європі, на Близькому Сході та в інших частинах світу", — цитує видання Зеленського.
У матеріалі зазначається, що після 2022 року більшість держав Близького Сходу займали стриману позицію щодо війни. Вони брали участь у дипломатичних процесах і сприяли обмінам полоненими, однак не запроваджували санкцій проти Росії та не вдавалися до її політичної ізоляції, зважаючи на її роль на світовому енергетичному ринку.
Під час переговорів українська сторона наголошувала, що атаки дронами, з якими стикаються країни регіону, мають спільну технологічну основу з ударами по Україні. У цьому контексті Київ пропонує партнерам власний досвід протидії таким загрозам, який включає використання мобільних підрозділів протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби та дронів-перехоплювачів.
За даними The Wall Street Journal, після початку іранських атак низка країн звернулася до України з проханням поділитися відповідними напрацюваннями. Зокрема, Україна направила до регіону понад 200 військових фахівців, які оцінюють рівень безпеки, аналізують захист інфраструктури та надають рекомендації щодо посилення протиповітряної оборони.
Окрім безпекової співпраці, під час візитів обговорювалися питання політичної підтримки, санкційної політики щодо Росії та Ірану, а також участі країн регіону у відбудові України та розвитку енергетичного сектору.
Безпосереднім результатом переговорів стало підписання довгострокових угод: Україна уклала 10-річні домовленості про співпрацю із Саудівською Аравією та Катаром, ще одна угода готується з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Як зазначає видання, ці домовленості передбачають, зокрема, розвиток співпраці у сфері оборонної промисловості.
Також під час переговорів порушувалося питання енергетичної співпраці, зокрема можливості довгострокових поставок енергоносіїв на тлі нестабільності глобальних ринків.
"Наші резерви прив’язані до контрактів…Але коли виникає дефіцит, цей підхід може спрацювати — або може сповільнити процес. Саме тому нам потрібні довгострокові угоди з країнами-виробниками енергії", — заявив президент України.
Співпраця Києва з країнами Близького Сходу — що відомо
Нагадаємо, що Міністерства оборони України та Саудівської Аравії підписали угоду про оборонне співробітництво, яка передбачає розвиток технологічної взаємодії, укладення контрактів та залучення інвестицій. Документ закладає основу для поглиблення партнерства у сфері безпеки, зокрема з урахуванням українського досвіду протидії ракетним і дроновим атакам, а також передбачає розширення співпраці в енергетичній галузі.
Крім того, наступного дня Україна домовилася з Катаром про взаємовигідне партнерство в оборонній сфері строком щонайменше на 10 років. Підписана між Генштабами угода передбачає спільні проєкти в оборонній індустрії, створення співвиробництв і технологічне партнерство, а також враховує український досвід протидії ракетним і дроновим атакам.
Також Фокус писав, що США не зацікавлені, щоб Україна напряму постачала свої БпЛА та зброю країнам Близького Сходу, а самі отримують їх для перепродажу. За словами депутата Сергія Рахманіна, це зумовлено політикою та комерційною вигодою США на ринку оборонних систем.