Таємничий глибокий сніг покриває крижаний супутник Сатурна: як він потрапив туди

Учені з різних університетів США провели нове дослідження снігового покриву крижаного супутника Сатурна Енцелада. Розрахунки, що ґрунтуються на вимірі розмірів серії западин на цьому супутнику, показують, що поклади крижаних частинок, викинуті з полярних гейзерів, можуть у деяких місцях досягати глибини 700 метрів. Такого явища не можуть пояснити активні виверження на Енцеладі, тому вчені вважають, що в минулому тут відбувалися активніші процеси кріовулканізму, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Енцелад є супутником діаметром 500 км, який покритий крижаною оболонкою, і вчені вважають, що під нею ховається океан із рідкої солоної води. І в цьому океані потенційно може існувати життя, яке ще належить виявити.

Через сильний гравітаційний уплив Сатурна на супутнику, там, де тонша крижана кора, а саме в районі Південного полюса, з'являються тріщини. Сюди проникає під тиском рідка вода, яка розширює тріщини, після чого відбуваються виверження крижаних частинок у космос.

Частина цих частинок відлітає до Сатурна та підтримує існування знаменитих кілець планети, а важчі частки падають назад на поверхню Енцелада й утворюють кучугури, які астрономи визначають як одну з форм місцевого реголіту (тобто ґрунту).

Ученим вже відомо, що з розломів на поверхні супутника формуються круглі й еліптичні ями, деякі з яких досягають одного кілометра в діаметрі. Вони виникли внаслідок розширення тріщин у корі під пухкими наносами реголіту.

Ширина та глибина цих ям може надати деяку інформацію про властивості й формування реголіту, що потрапив сюди, в тому числі приблизно визначити його товщину. Розрахунки показали, що товщина снігу тут становить у середньому близько 250 метрів, а в деяких місцях сягає приблизно 700 метрів.

Але нинішні викиди крижаних частинок не можуть пояснити такої кількості снігового покриву, а отже, як вважають учені, у минулому на Енцеладі швидкість випадання снігу була набагато вищою. Вчені вважають, що або на супутнику Сатурна відбувалися дуже сильні крижані виверження, або були й інші процеси кріовулканізму, тобто супутник був активнішим у цьому плані. Але, можливо, обидва ці процеси існували одночасно.

Розуміння того, наскільки товстим і пухким є сніговий покрив на Енцеладі, дуже важливо для того, щоб правильно приземлити на його поверхню майбутні космічні апарати. За словами вчених, розуміння того, як розвивалася кріовулканічна активність на супутнику Сатурна, дає нове розуміння еволюції одного з найдальших світів у Сонячній системі.

Фокус уже писав про те, що дослідження вчених показують, що на Енцеладі дійсно може існувати життя.

А виявити ознаки цих життєвих форм, як уже писав Фокус, можна навіть без посадки на поверхню Енцелада космічного апарату.

Про те, як у Сатурна, а також інших планет Сонячної системи з'явилися кільця, Фокус уже писав.

Що стосується пошуків позаземного життя на інших планетах, то Фокус писав про те, що в NASA розповіли про новий космічний телескоп, який зможе виявити заселені світи.