Розділи
Матеріали

Від "незграбного невдахи Землі" до грізного хижака: як за 200 років змінилися динозаври (фото)

Тая Кітова
Фото: National Museum of Wales | Ця картина, Duria Antiquor, була написана 1830 року і вважається першим твором палеомистецтва

Від дня відкриття першого динозавра на планеті минуло дві сотні років і тепер вчені згадують, як змінювалися наші погляди на цих древніх хижаків.

Від "Парку Юрського періоду" до "Прогулянок із динозаврами" в блокбастерах динозаврів, як правило, зображують грізними хижаками. Однак так було не завжди: озирнувшись на кілька сотень років назад, можна помітити, що раніше динозаври сприймалися ранніми палеонтологами зовсім інакше, ніж ми звикли сьогодні, пише Daily Mail.

Історія динозаврів, а точніше наше знайомство з ними, почалося 200 років тому, 20 лютого 1824 року. На засіданні Геологічної спільноти вчений, на ім'я Вільям Бакленд, прочитав лекцію про скам'янілості, знайдені в Стоунсфілді (Оксфордшир). Теорія дослідника полягала в тому, що палеонтологам вдалося виявити кістки давно вимерлого виду гігантської ящірки, яку вчений назвав мегалозавром, що буквально перекладається як "велика ящірка".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Набагато пізніше нам стало відомо про те, що мегалозавр насправді був одним з найбільших хижаків середньої юрської епохи та жив приблизно 168 мільйонів років тому. Тоді Бакленд припускав, що довжина "ящірки" сягала 12 метрів, а вагу її тіла можна було порівняти з масою тіла слона. Однак сучасна наука вважає, що довжина мегалозавра насправді становила лише приблизно 6 метрів і він пересувався на двох ногах, а зовсім не рачки.

Першими коли-небудь виявленими динозаврами були мегалозавр та ігуанодон, зображені на ілюстрації 1863 року
Фото: L.Hachette

На ілюстрації 1863 року, де зображені ігуаноїд і мегалозавр, можна помітити, що тварини тоді вважалися чимось на кшталт велетенських ящірок, які пересуваються рачки. Однак це було 200 років тому, за 20 років до того, як термін "динозавр" узагалі було вигадано, а тому не дивно, що вчені помилилися в деталях.

Ще 1854 року скульптор і палеохудожник Бенджамін Вотерхаус Хкінс відкрив у саду Кришталевого палацу три десятки статуй динозаврів і стародавніх ссавців. Роботи було створено під керівництвом палеонтолога Річарда Оуена, який придумав термін "динозавр", і були першими повномасштабними зображеннями динозаврів. Тоді відкриття виставки стало справжньою подією, проте сьогодні сучасному глядачеві ці роботи вчених можуть здатися вельми комічними.

Наприклад, ігуаноїдон буквально схожий на гігантську ігуану, тоді мегалозавр більше нагадує величезного варана. За словами старшої наукової співробітниці Музею природної історії в Лондоні, докторки Сюзанни Мейдмент, попри те, що сьогодні ці роботи можуть здаватися комічними, майже дві сотні років тому вони фактично були засновані на найкращих доказах, доступних на той момент.

На цій ілюстрації Адольфа Франсуа 1857 року кілька драконоподібних динозаврів борються в морі
Фото: National Museum of Wales

Коли Бакленд вперше виявив викопні кістки, у нього було лише кілька кісток стегна, трохи кісток кінцівок і щелепа — на жаль, це все, від чого могли відштовхуватися вчені. Водночас коли Гідеон Мантел уперше виявив першого ігуаноїдона, у нього було всього два зуби. Саме тому дослідникам і вченим того часу доводилося багато в чому ґрунтуватися на тому, який вигляд мали сучасні тварини.

Цікаво, що відсутність повних скелетів, попри розширення кількості знайдених скам'янілостей, призвела до деяких кумедних інтерпретацій. На ілюстрації 1869 року голова еласмозавра насправді розташована там, де мав би бути його хвіст, водночас художник намалював дріптозавру занадто багато пальців.

На цій ілюстрації голова еласмозавра (внизу ліворуч) прикріплена там, де має бути хвіст
Фото: Wikimedia Commons

Експерти зазначають, що м'які тканини, зокрема м'язи та жир, не зберігаються в літописі скам'янілостей, а тому палеохудожники могли робити динозаврів такими худорлявими або кремезними, як вважали за потрібне. У результаті це призвело до появи надзвичайно незвичного на вигляд мегалозавра, а тиранозавр на малюнках 200-річної давнини, схоже, і зовсім дотримувався екстремальної дієти.

За словами професора Мейдмент, вчені часто звертаються до нащадків динозаврів — птахів і крокодилів. Наприклад, якщо у крокодила і птаха присутній один і той самий м'яз, вони, ймовірно, отримали його від спільного предка, а тому він, найімовірніше, є і в динозавра. Такий метод може допомогти в деяких особливостях, проте палеонтологи все ще залишаються в невіданні, коли йдеться про такі особливості, як губи та щоки.

За словами палеонтолога з Единбурзького університету, професора Стівена Брусатта, досліджуючи літопис скам'янілостей, сьогодні науці відомо набагато більше про те, який вигляд могли мати динозаври. Однак сучасні палеонтологи також не відразу зрозуміли все правильно.

Коли 200 років тому було названо й описано перших динозаврів, їх уявляли як рептилій, що розрослися і стояли прямо як ссавці. З роками сприйняття змінилося, в якийсь момент динозаври стали стереотипно сприйматися як гігантські, повільні, дурні, покриті лускою рептилії. Фактично їх зображували як гігантських крокодилів і ящірок.

Проте з часом це змінилося — тепер ми знаємо, що стародавні хижаки насправді були набагато спортивнішими, енергійнішими та динамічнішими, ніж вважалося раніше. Дослідники також зазначають, що однією з найбільших помилок людства стало те, що "у динозаврів було пір'я".

Брусатт також зазначає, що в першому фільмі "Парк Юрського періоду" динозаврів було показано зеленими або коричневими, а також лускатими, що насправді дуже далеко від правди. Сьогодні палеонтологи знають про те, що у багатьох динозаврів дійсно було пір'я. Наприклад, у вчених є тисячі скам'янілостей покритих пір'ям динозаврів, більшість з яких було поховано внаслідок кількох катастрофічних вивержень вулканів у Китаї, які закарбували багато деталей їхніх кісток і пір'я.

Цікаво, що першу скам'янілість пернатого динозавра було виявлено вченими всього через три роки після виходу першої частини "Парку Юрського періоду", вона показала, наскільки далеким він був від правди. Наприклад, у фільмі велоцирапторів було показано лускатими та зеленими, але насправді їхні тіла були вкриті пір'ям. Науковці зазначають, що далеко не всі види насправді мали пір'я, проте тіла багатьох стародавніх хижаків насправді були вкриті шаром різнокольорового пір'я.

Ми також можемо помилятися в тому, що стосується кольору динозаврів. Вчені визнають, що надзвичайно складно визначити колір хижаків, навіть якщо частини їхньої шкіри скам'яніли. Водночас наука може отримати вельми гарне уявлення про те, якого кольору були пернаті динозаври — для цього вчені використовують електронний мікроскоп, що сканує.

За словами менеджерки Музею природної історії Оксфордського університету, докторки Емми Ніколлс, попри те, що сьогодні нам багато що відомо про життя цих стародавніх хижаків, вчені все ще продовжують вести суперечки про те, який вигляд десятки мільйонів років тому мали динозаври. Наприклад, вони дискутують на тему того, чи були у них губи — це важливо з погляду нашого розуміння того, як вони їли.

Раніше Фокус писав про те, що вчені переписують і збагачують історію динозаврів: топ 5 найцікавіших відкриттів 2023 року.