Вбиває все живе у своїх межах: учені занепокоєні зростанням "мертвої зони" Мексиканської затоки
Наша планета переживає низку серйозних змін глобального характеру через діяльність людини, через що у світі з'являється безліч страшних наслідків. Один із них — виникнення і швидке зростання мертвих зон, які буквально виснажують і знищують екосистему всередині себе.
Мертва зона Мексиканської затоки, область із низьким вмістом кисню, згубна для морського життя, цього року збільшилася до 10790 квадратних кілометрів, що вже майже дорівнює площі штату США — Нью-Джерсі. Таке розширення області, що згубно впливає на все життя всередині своїх кордонів, не на жарт стривожило вчених, пише The Byte.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Збільшення, зафіксоване вченими, які співпрацюють із Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), здебільшого пов'язане з багатими поживними речовинами стоками з річки Міссісіпі. Незважаючи на те, що ця зона є 12-ю за величиною в історії, вона перевершує попередні прогнози і підкреслює поточні проблеми, пов'язані зі скороченням її розмірів.
Цього року мертва зона перевищує прогнозовані 6920 квадратних км, зберігаючи середній п'ятирічний показник, який удвічі перевищує цільовий розмір на 2035 рік. Ненсі Рабале, професорка Університету штату Луїзіана й одна з головних учених із дослідження мертвих зон, висловила здивування тим, що щоліта розмір і розподіл мертвих зон змінюються, що свідчить про складність і динамічність цієї проблеми.
Мертві зони виникають через забруднення довкілля поживними речовинами, здебільшого через сільськогосподарські стоки та міські стічні води, які спричиняють надмірний ріст водоростей. Коли водорості відмирають, вони виснажують запаси кисню у воді, створюючи гіпоксичні умови. Це призводить до значних екологічних наслідків, включно зі зміною раціону харчування риб, скорочення темпів зростання і популяції креветок, що негативно позначається як на морській екосистемі, так і на рибній промисловості.
Діяльність людини є основним чинником виникнення мертвої зони в затоці, хоча такі зони можуть виникати і природним шляхом. Стоки поживних речовин з ферм і міст потрапляють у річку Міссісіпі та зрештою досягають затоки, сприяючи цвітінню водоростей, що й призводить до гіпоксії живих істот. У глобальному масштабі кількість мертвих зон збільшилася в чотири рази з 1950 року, а зміна клімату посилює цю проблему.
Підвищення температури та зміна характеру опадів посилюють стік поживних речовин, що робить необхідним ретельний моніторинг цих зон. Ніколь ЛеБоф, помічник адміністратора Національної океанічної служби NOAA, наголосила на важливості вимірювання гіпоксії як показника здоров'я океану та її наслідків у мінливих кліматичних умовах. Для боротьби з мертвою зоною, що розширюється, необхідні ефективні стратегії управління і скорочення. Довгостроковий збір і аналіз даних допоможе особам, які ухвалюють рішення, скорегувати свої підходи, щоб пом'якшити вплив на прибережні ресурси і спільноти, вважають вчені.
Раніше Фокус писав про те, скільки тварин мешкало на Землі за всю її історію. Обчислити точну кількість усіх тварин, які коли-небудь жили на планеті, складно, але у вчених є приблизна оцінка.
Також Фокус писав про те, що в Китаї народилися рідкісні гігантські панди-близнюки. Понад 30 років знадобилося вченим, щоб зберегти цей вид — поява панд-близнюків дає надію на відновлення популяції.