Зовсім не марні. Учені з'ясували, як і коли пінгвіни розвинули свої дивовижні крила (фото)
На перший погляд, крила пінгвінів можуть здатися винятково декоративними, однак насправді вони відіграють важливу роль в еволюційній історії виду.
Вік Землі налічує понад 4,5 мільярда років і за цей час вона встигла стати домівкою для неймовірної кількості видів. Деякі з них давно вимерли, інші все ще невідомі науці, а треті не перестають дивувати вчених. Наприклад, відомо, що пінгвіни не вміють літати, проте їхні крила зовсім не є декоративними, пише Popular Science.
Нове дослідження, яке виявило крихітну скам'янілість, показує, що крила пінгвінів насправді зіграли важливу роль в еволюційній історії птахів. Відомо, що скам'янілість належить викопному виду пінгвінів під назвою Pakudyptes hakataramea і тепер вона заповнила прогалину в історії між вимерлими пінгвінами й тими, що живуть нині.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Дослідники зазначають, що деякі з кісток викопного виду насправді проливають світло на те, як крила птахів еволюціонували, щоб допомогти пінгвінам стати такими швидкими плавцями. Відомо, що представники давно вимерлого виду близько 24 мільйонів років тому жили на сучасному Південному острові Нової Зеландії та були неймовірно крихітними, приблизно такого ж розміру, як і малий блакитний пінгвін. Дослідження показують, що зріст Pakudyptes сягав лише близько 25 сантиметрів, а вага — близько 900 грамів. Це також робить їх одними з наймініатюрніших пінгвінів, які коли-небудь жили на Землі.
Автори дослідження тепер виявили, що Pakudyptes володіли фізичними адаптаціями, що дають їм змогу пірнати у воду, попри те, що вони були дуже раннім видом пінгвінів. Дослідження було проведено групою вчених з Університету Отаго і Музею палеонтології Асеро в Японії, а також Наукового університету Окаями та Університету Осаки. Під час дослідження команда вивчила три кістки: плечову, стегнову і ліктьову. Усі вони були виявлені під час польових експедицій на Південному острові.
За словами команди, вони повторно вивчили кістки й виявили, що вони можуть заповнити морфологічну прогалину в історії між сучасними та викопними пінгвінами. За словами співавтора дослідження, палеонтолога Музею палеонтології Ашоро Тацуро Андо, форма кісток крил сильно різнилася, а процес, унаслідок якого крила пінгвінів набули своєї теперішньої форми та функції, все ще залишався незрозумілим. Водночас плечова і ліктьова кістки показали, як еволюціонували крила пінгвінів.
Простими словами, плечові суглоби крила Pakudyptes були дуже близькі до стану сучасного пінгвіна, проте ліктьові все ще залишалися схожими на суглоби більш давніх видів. Таким чином, вчені вважають, що цей вид дельфінів, ймовірно, демонструє, як саме відбувався цей перехід від одного типу крил до іншого.
Команда проаналізувала внутрішню структуру кісток скам'янілостей разом із даними про сучасних пінгвінів і дійшла висновку, що Pakudyptes, ймовірно, вміли пірнати. Сучасні пінгвіни добре відомі своїми чудовими здібностями до плавання — це вміння багато в чому зумовлене щільними й товстими кістками. У Pakudyptes корковий шар кістки був досить товстим. Однак медулярна порожнина, що містить кістковий мозок, була відкритою.
Пірнання і плавання Pakudyptes, ймовірно, зводяться до відмінного поєднання його кісток. Плечова і ліктьова кістки показують місця для прикріплення м'язів і зв'язок, які показують, як крила використовувалися для плавання і пересування під водою.
Раніше Фокус писав про те, що пінгвіни засинають 10 000 разів на день, але ніколи не сплять понад 5 секунд: як їм це вдається.