Приховувала 12000 років історії людства: археологи дослідили древню ДНК і виявили неочікувану стабільність
Ученим вдалося не тільки секвенувати древню ДНК зі скельного притулку Оахерст у Південній Африці, а й дослідити зміну геномів жителів цієї місцевості. Результати дослідження здивували вчених, оскільки відрізнялися від аналогічних.
Скельний притулок Оахерст, розташований поблизу міста Джордж на південному узбережжі Південної Африки, є визначною археологічною пам'яткою, розташованою у скелі з пісковику над лісистою долиною. Ця територія є важливим об'єктом розкопок з 1930-х років, пише The Conversation.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Особливістю Оахерста є те, що він має велику історію людської діяльності, яка охоплює 12000 років. Археологи не лише виявили наскальні малюнки, кам'яні знаряддя праці та кераміку, але й знайшли останки 46 осіб — незвичайне відкриття, враховуючи, що більшість найдавніших поховань у Південній Африці, за останні 40000 років, охоплюють поховання тільки однієї людини.
Останні технологічні досягнення дозволили вченим отримати більше інформації з раніше розкопаних матеріалів. Дослідницька група, що займається Оахерстом, змогла реконструювати геноми його давніх мешканців, пропонуючи поглянути на їхні генетичні зв'язки з сучасним населенням регіону. Завдяки археогенетиці, яка вивчає стародавню ДНК, щоб виявити історичні закономірності переміщення людей, команда пролила світло на унікальну генетичну історію півдня Африки.
Команда згенерувала 13 стародавніх геномів, включаючи найдавнішу з відомих ДНК з регіону, якій приблизно 10000 років. Ці знахідки виявили особливу закономірність на півдні Африки: на відміну від багатьох інших частин світу, де нові популяції часто витісняли старі, мешканці цього регіону мали довготривалу генетичну спадкоємність. Ця тяглість охоплювала період від 10000 років тому до недавнього часу — 1 300 років тому, з мінімальним зовнішнім впливом на їхній генетичний склад.
Генетична історія Південної Африки виділяється на тлі Європи та Азії, де стародавня ДНК часто відображає значні популяційні зміни. Однак складні природні умови в Африці, такі як високі температури, перешкоджають збереженню давньої ДНК, що призвело до меншої кількості успішних досліджень порівняно з іншими континентами. Попри це, Африка залишається критично важливою для розуміння генетичного різноманіття людини, оскільки вона зберігає найбільше різноманіття людської ДНК, що є ключем до розкриття повної картини історії нашого виду.
Дослідження Оахерсту розпочалося у 2017 році із залученням експертів з біологічної антропології, археології та археогенетики. Після отримання необхідних дозволів вони відібрали зразки 13 особин, вік яких від 1000 до 10000 років був підтверджений за допомогою радіовуглецевого датування. Попри труднощі зі збереженням ДНК, команда успішно секвенувала ДНК, виявивши, що ці стародавні люди були генетично подібні до сучасних народів сан і кхохо, які досі живуть у цій місцевості.
Одним з найважливіших результатів дослідження є докази довготривалої генетичної стабільності в регіоні, навіть після прибуття нових груп близько 2000 років тому, які принесли з собою землеробство, скотарство та нові мови. Попри культурні та технологічні зміни протягом тисячоліть, генетична спадкоємність місцевого населення залишилася в основному недоторканою, пропонуючи цінну інформацію про історію людства на півдні Африки.
Раніше Фокус писав про неочікувані відкриття на стародавньому некрополі в Іспанії. Досліджуючи останки людей, яким 5600 років, археологи виявили дивний дисбаланс.
Також ми розповідали про поховання вікінгів на данському острові. Вченим вдалося виявити останки 50 людей, які чудово збереглися.