Шляхом паломників інків: археологи досліджують маршрути ритуалів капакоча (фото)

Археологи досліджують ритуальні шляхи, якими колись ходили інки під час паломництва на вулканічні вершини для здійснення ритуалів капакоча. Ці церемонії були обрядами, які передбачали жертвоприношення дітей у храмах, що називалися уака, пише Heritage Daily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Для цих ритуалів обирали як хлопчиків, так і дівчаток, часто як частину щорічної данини, яку місцеві громади сплачували державі інків. Відбір вважався великою честю, оскільки багато дітей походили зі знатних родин, які шукали політичної прихильності.

Церемонії починалися в столиці інків Куско, де дітей водили навколо чотирьох великих статуй, що представляли Творця, Бога Сонця, Бога Місяця і Бога Грома.

Після церемоній в Куско діти вирушили в подорож до обраних уака, розташованих на священних горах і вулканах. Ці паломництва були довгими і складними, вони включали подорожі через пересічену місцевість і природні бар'єри, такі як річки.

Наразі знайдено лише кілька місць капакоча, переважно на вершинах гір на півночі Чилі, півдні Перу та північному заході Аргентини. Нещодавнє дослідження вивчало ритуальні ландшафти, пов'язані з подорожжю капакоча, з акцентом на розташуванні тамбо — станцій відпочинку, які використовували перед досягненням вершин.

Дослідники зосередилися на вулканічній групі Чачані та неактивному вулкані Пічу-Пічу. За допомогою фотограмметричних знімків і супутникового картографування вони виявили, що тамбо були організовані у дві окремі секції: більшу, нижчу за висотою, і меншу, вищу за висотою.

У Чачані нижній тамбо складався з 14 будівель, розташованих навколо центрального двору, відомого як канча. На противагу цьому, вищий тамбо мав одну споруду, побудовану на великій скелі, і остаточне сходження на вершину займало приблизно шість годин. Вздовж цього маршруту інки будували невеликі притулки для відпочинку паломників, деякі з яких частково вцілили.

Дослідження припускає, що просторове розташування тамбо відображало сакральний ландшафт і допомагало організувати паломників за соціальним рангом. Паломництво включало людей різного статусу, зокрема жерців, жертв, їхні сім'ї та інших учасників, пов'язаних з місцевим культом уака.

На місці Пічу-Пічу була схожа структура з вісьмома нижчими будівлями, розташованими навколо канча, і вищим тамбо з трикімнатною будівлею біля скелі у формі Пічу-Пічу. На думку дослідників, верхні тамбо, ймовірно, слугували ритуальними місцями для менших зібрань.

Ці церемонії включали в себе акти ворожіння, що проводилися у відокремлених місцях, які відігравали важливу роль у державі інків, оскільки вожді консультувалися з оракулами щодо важливих релігійних, політичних, військових та економічних питань.

Майбутні дослідження мають на меті провести біохімічний аналіз артефактів, знайдених у тамбо, щоб простежити походження паломників і встановити місцеву хронологію. Крім того, вчені прагнуть задокументувати інші місця, пов'язані з ритуалами капакоча, щоб виявити архітектурні зразки і краще зрозуміти, як інки керували цими церемоніями.

Раніше Фокус писав про скарби фараонів. Після виявлення першої гробниці Тутмоса II вчені знайшли ще одне поховання царя.

А також ми розповідали, як золото лідійського царя змінило сьогоднішній світ.