Великі білі акули наближаються до людей: кількість хижаків зросла у 2,4 раза
Дослідники фіксують, що атлантичні великі білі акули просуваються до східного узбережжя США та Канади. Науковці попереджають, що серферам та любителям пляжного відпочинку слід бути обережнішими.
У рамках нового транскордонного дослідження з 2014 до 2023 року вчені відстежували 260 великих білих акул, оснащених акустичними датчиками. Це дало змогу вченим отримати найчіткішу на сьогодні картину того, як і чому акули просуваються все глибше в канадські води, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Акули наближаються до людей
Результати дослідження показують, що кількість спостережень великих білих акул біля берегів Галіфакса, Нова Шотландія, збільшилася у 2,4 раза з 2018 до 2022 року, а вздовж протоки Кабота, що розділяє Нову Шотландію і Ньюфаундленд, — майже вчетверо. Тепер дані вказують, що колись рідкісні в Новій Англії та Атлантичній Канаді, ці гігантські морські хижаки тепер зустрічаються дедалі частіше, на превеликий подив рибалок, серферів і пляжників.
Відомо, що великі білі акули (Carcharodon carcharias) мешкають у великому географічному ареалі, включно з більшістю помірних і субтропічних прибережних і відкритих вод по всьому світу, за винятком полярних регіонів. Ці тварини також відомі своїми масштабними міграціями океанами Землі, іноді долаючи тисячі кілометрів всього за кілька місяців.
Однак попри пристрасть до подорожей, білі акули, як правило, залишаються в межах окремих популяцій. У попередніх дослідженнях учені розділили акул на три основні групи:
- у Південній півкулі навколо Австралії та Південної Африки;
- у північній частині Тихого океану;
- у Північній Атлантиці.
Цікаво, що ці популяції рідко перетинаються в океані й майже ніколи не схрещуються.
Чому акули просуваються вздовж узбережжя Канади?
Основне питання полягає в тому, чому північноатлантична популяція розширюється далі вздовж узбережжя Канади? У новому дослідженні вчені озвучили кілька можливих пояснень.
Одним із можливих чинників називають зміну клімату. Підвищення температури повітря в Північній Атлантиці призводить до підвищення температури поверхні моря і скорочення морського льоду, роблячи води більш привабливими для великих білих акул.
Іншим можливим чинником може бути доступність здобичі. В останні десятиліття популяція сірих тюленів в Атлантичній Канаді відновилася завдяки природоохоронним заходам. Більша популяція тюленів означає більше здобичі, що є привабливою пропозицією для цих вищих хижаків.
Переміщення акул також порушує питання про те, чи слід жителям Східного узбережжя і Канади готуватися до нападів акул. На щастя для людей, агресивні зіткнення вкрай рідкісні, а загальна кількість нападів у світі знижується. Наприклад, у 2024 році в усьому світі було зареєстровано всього 47 неспровокованих нападів акул — найнижчий показник за майже 30 років.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що темна акула вперше напала на людину: вчені вважають, що люди самі винні в цьому.
Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, коли акула вперше напала на людину.