Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS змінюється дивним чином: з'явився відросток довжиною 180 000 км (фото)

Наразі більшість астрономів упевнені в тому, що 3I/ATLAS — це комета, хоча й дуже дивна. При цьому дослідження показують, що вона прибула з іншої частини нашої галактики і зараз прямує геть із Сонячної системи, де об'єкт 3I/ATLAS було вперше виявлено 1 липня цього року. Астрофізик із Гарварду Аві Леб вважає, що поки що недостатньо даних, щоб із повною впевненістю сказати, чим саме є 3I/ATLAS. Наприклад, учений виявив, що яскравість об'єкта кожні 16 годин змінюється, тобто вона то збільшується, то зменшується на десятки відсотків. Поки що це складно пояснити, пише Medium.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За допомогою наземних телескопів було отримано нові фотографії міжзоряного об'єкта 3I/ATLAS, на яких добре видно не тільки яскраве ядро комети, а й довгий, добре сформований антихвіст. Це потік пилу і газу, спрямований у бік Сонця, довжина якого становить приблизно 180 000 кілометрів. Ця особливість зустрічається дуже рідко у комет і незрозуміло, чому 3I/ATLAS має таку яскраву і пряму структуру.

За словами Леба, минулі дані показали, що більша частина спостережуваного світла від 3I/ATLAS походить від світної коми, що оточує ядро об'єкта. Вона складається з газу і пилу і виникає в результаті випаровування льоду з поверхні ядра комети. Ця кома прозора, тому ядро можна побачити крізь неї. Частка загального світла, зумовлена відбиттям сонячного світла ядром, невідома, оскільки розмір ядра точно не визначений. І все ж таки припускається, що ядро відбиває частину сонячного світла.

Астрофізик каже, що якщо все світло виходить від твердої поверхні ядра, то його діаметр має становити від 10 до 23 кілометрів. Але насправді розмір ядра має бути меншим, адже більша частина світла відбивається від коми комети. Якщо припустити, що ядро комети 3I/ATLAS 3I/ATLAS становить приблизно 2,8 км, то воно відбиває менше відсотка всього сонячного світла. Якщо ядро здійснює повний оберт навколо своєї осі приблизно за 16 годин, то незрозуміло, яким чином змінюється яскравість 3I/ATLAS, яка досягає десятків відсотків, каже Леб.

За останній місяць на знімках 3I/ATLAS було видно множинні струменеві викиди, що складаються з пилу і газу. Якщо маса в струменях періодично пульсує, то утворена кома демонструватиме періодичну змінність у розсіюванні сонячного світла.

У контексті звичайної комети це може бути спричинено спрямованим до Сонця антихвостом, який виникає тільки тоді, коли велика крижана кишеня з одного боку ядра комети звернена до Сонця. У результаті кома отримуватиме пил і газ щоразу, коли крижана кишеня звернена до Сонця. Це нагадує биття серця, коли хмара газу і пилу виконує роль потоку "крові", що періодично проходить через кому протягом періоду обертання 16 годин. Якщо припустити, що швидкість викиду речовини становить 440 м/с, як показували минулі розрахунки, то довжина струменевих викидів має сягати понад 25 000 км, але вона набагато більша.

За словами Леба, якщо 3I/ATLAS — це не комета, а космічний корабель інопланетян, то пульсуючі струменеві викиди можуть не обов'язково вказувати на Сонце. Але вони можуть бути схожими на добре структурований викид, як це видно на зображеннях. Майбутні дані, що демонструють періодичне збільшення яскравості струменів 3I/ATLAS, можуть показати, чи є ці струменеві викиди природними або створені штучним двигуном.

Фокус уже писав про головні факти, які відомі завдяки недавнім спостереженням NASA за міжзоряним об'єктом 3I/ATLAS.

Також Фокус писав про те, що космічний апарат, який летить досліджувати Юпітер, зміг сфотографувати 3I/ATLAS.

Ще Фокус писав про те, що міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS може змінити курс після близької зустрічі з Юпітером.