Моторошна акула тримала океан у страху за 15 млн років до появи мегалодона: якою вона була (фото)
Дослідники виявили, що величезна моторошна акула борознила простори океану задовго до появи китів, великих білих акул і гігантського мегалодона. Яким було одне з найстрашніших чудовиськ крейдяного періоду.
В епоху динозаврів — до появи китів, великих білих акул і мегалодона — величезна жахлива акула нишпорила у водах біля узбережжя сучасної північної Австралії в пошуках їжі. Вчені виявили скам'янілі рештки хижака на пляжі недалеко від міста Дарвін і вважають, що акула, імовірно, була найбільш раннім мегахижаком із сучасної лінії акул — борознила океан на 15 мільйонів років раніше, ніж виявлені раніше величезні акули, пише PHYS.org.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Мегахижак, що жив до появи мегалодона
За словами співавтора дослідження, старшого куратора палеобіології у Шведському музеї природничої історії Бенджаміна Кіра, стародавній предок сучасної великої білої акули, яка досягає 6 метрів завдовжки, ймовірно, був приблизно 8 метрів завдовжки.
Зазначимо, що кардабіодонтиди — стародавні, мегахижі акули, поширені в пізньому крейдяному періоді, після 100 мільйонів років тому. Однак нова знахідка відсуває часові рамки виявлення величезних кардабіодонтидів.
Історія акул налічує близько 400 мільйонів років, проте ламноподібні, предки сучасних великих білих акул, з'являються в палеонтологічному літописі близько 135 мільйонів років тому. У той час як вважається, вони були маленькими й сягали всього близько метра в довжину. Тому відкриття того, що ламноподібні вже стали гігантськими до 115 мільйонів років тому, стало несподіваним.
Відомо, що хребці величезної стародавньої акули було виявлено на узбережжі недалеко від Дарвіна на крайній півночі Австралії, на дні стародавнього океану, що простягався від Гондвани до Лавразії. Цей регіон, як відомо, багатий викопними свідченнями доісторичного морського життя.
У результаті, лише п'ять хребців поклали початок пошукам, що дають змогу оцінити розміри їхніх власників. За словами вчених, хребці були виявлені ще в 1980-х і 1990-х роках і сягали в довжину близько 12 сантиметрів, але потім були випущені з поля зору і зберігалися в музеї.
Зазначимо, коли справа стосується акул, виявлення хребців — справжня знахідка для палеонтологів. Річ у тім, що скелети акул здебільшого складаються з хрящів, а не кісток — тому викопні рештки хижаків зазвичай являють собою зуби, які акули скидають упродовж усього життя. При цьому важливість хребців полягає в тому, що вони дозволяють судити про розміри акул.
Розміри стародавніх акул — усе ще загадка
Під час дослідження вчені використовували математичні формули для оцінки розмірів вимерлих акул, таких як мегалодон — масивний хижак, який, як вважається, сягав 17 метрів у довжину. Але рідкість хребців означає, що на питання про розміри древніх акул відповісти складно.
За словами Кіра, знадобилися роки, проте вчені все ж змогли відтворити ймовірні розміри та форми хижака. Вчені вважають, що стародавня акула виглядала як сучасна гігантська акула — ймовірно, така модель будови тіла і є історією успіху еволюції акул протягом мільйонів років.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що одні з найгрізніших хижаків в океані здивували вчених.
Раніше Фокус писав про те, що вчені вивчають таємне глибоководне життя в Карибському морі.