Названо тварину, яка змінює еволюцію в реальному часі: атакує види певних кольорів

Нове дослідження команди з Лундського університету в Швеції показує, що всього один варіант може зруйнувати стабільну систему всередині виду за напрочуд короткий проміжок часу. Відкриття було зроблено на прикладі однієї агресивної форми поширеної європейської ящірки, яка витіснила інші види, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Спостереження показали, що на приблизно 240 популяція стінних ящірок і більш ніж 10 000 особин спостерігається чітка закономірність зникнення квітів з місць, де вони існували раніше. За словами еволюційного біолога з Лундського університету Тобіаса Уллера, вони з командою прослідкували дані і результати показали, як одна форма витіснила інші.

За словами вчених, там, де поширилася ця більша й агресивніша форма, жовті та помаранчеві варіанти скоротилися і часто зникали з місцевих груп. Ця закономірність перетворює знайому історію виживання на попередження, але тварина, що стоїть за нею, потребує більш пильного вивчення.

Йдеться про звичайну стінну ящірку (Podarcis muralis) — невелику європейську рептилію, що мешкає на більшій частині Європи і поблизу Середземного моря. У цього виду білі, жовті та помаранчеві горла утворили колірні морфи — успадковані колірні типи, пов'язані з різною поведінкою.

Зелених ящірок часто називають ящірками-халками — вони більші й агресивніші в локальній боротьбі за територію та партнерів. Тепер спостереження показують, що після того, як ящірки-халки потрапляють у популяцію, жовті та помаранчеві форми втрачають соціальний простір, який допомагав їм виживати.

За словами вчених, колір горла мав значення для цього виду, бо він сигналізував не лише про прикрасу під час бійок, залицяння та захисту території. Суперник міг реагувати на ці кольори до контакту, що зменшувало кількість зіткнень і визначало доступ до партнерів. Вчені також виявили, коли жоден тип не мав постійної переваги, кожен колір міг відновитися після того, як ставав рідкісним. Водночас стабільна різноманітність залежала від цього протистояння, тому новий конкурент міг зруйнувати всю систему.

Однак агресія змінила ситуацію, бо ящірки-халки не просто приєдналися до старої гри з кольором як ще один гравець. За словами Воллера, агресивна поведінка порушує тонко налаштовані соціальні системи, які раніше давали змогу співіснувати кільком колірним стратегіям.

Замість того щоб залишати місце для кількох тактик, домінування дало перевагу одному набору параметрів: розміру, кольору та поведінці. Ця перевага потім поширилася завдяки успіху в спаровуванні, оскільки отримання доступу до партнерів також просуває гени вперед у популяції.

У випадку з ящірками-халками, більші розміри й агресивна поведінка об'єдналися воєдино. Більш ранні дослідження ДНК простежили цей набір до минулого змішання між спорідненими лініями стінних ящірок протягом багатьох поколінь. Таке змішання може передавати корисні комбінації ДНК між спорідненими лініями, даючи локальній формі перевагу, коли умови підходять.

За словами Уллера, результати їхнього з колегами аналізу показують, як співіснування кількох різних колірних морф, те, що було стабільним упродовж мільйонів років, втрачається в дуже короткі еволюційні терміни. Така стабільність може здаватися надійною, але вона залежить від передбачуваної реакції суперників один на одного. Водночас порушення цих реакцій може призвести до того, що та сама система, що зберігала різноманітність, швидко почне втрачати її зсередини.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені знайшли предка більшості сучасних плазунів.

Раніше Фокус писав про те, що найдивніша риба Антарктиди розкриває ключовий етап еволюції.

Під час написання використовували матеріали Science, Earth.com.