Розділи
Матеріали

60 тисяч українців заробляли на обмані росіян у кол-центрах: ЗМІ дізнались, як працювала схема

Дарина Позняковська
Основний кістяк таких офісів становила молодь віком від 18 до 25 років (Ілюстративне фото) | Фото: pexels.com

Станом на квітень 2026 року в шахрайських кол-центрах в Україні могли працювати майже 60 тисяч людей. Після 1 серпня, за словами одного з керівників такого кол-центру, закрилися всі офіси, оскільки правоохоронці почали масово проводити обшуки.

Про це йдеться у матеріалі видання “Українська правда”, журналісти якого анонімно поспілкувалися з керівником кол-центру, що ошукував громадян Росії.

Співрозмовника назвали Степаном. За його словами, основний кістяк таких офісів становила молодь віком від 18 до 25 років, яка шукала першу або другу роботу. Через нестачу працівників до кол-центрів також брали 16-річних.

За даними співрозмовників УП в одній з українських спецслужб, на початку серпня 2026 року в Україні працювало щонайменше 2 тисячі таких офісів. У Нацполіції повідомили, що станом на кінець серпня слідчі провели понад 500 обшуків і оголосили про підозру 28 людям. Водночас у поліції не надали інформації про кількість закритих кол-центрів.

У кожному офісі, за словами Степана, могло працювати до 200 людей. Серед них були оператори першої лінії, так звані клоузери, технічні працівники, а у великих структурах — HR-відділи, бухгалтери, фінансисти, служби безпеки та фахівці з реклами.

Схема роботи передбачала кілька етапів. Спочатку оператор телефонував жертві, представлявся працівником ФСБ або банку та повідомляв про нібито спробу оформити на неї великий кредит. Якщо людина погоджувалася продовжити розмову, її передавали клоузеру, який видавав себе за старшого слідчого або представника Центрального банку.

Жертву переконували зняти заощадження або взяти кредит і переказати гроші на спеціальні реквізити. Після надходження коштів їх переводили в криптовалюту, а потім доставляли в Україну та обмінювали на готівку для виплати зарплат і прибутку організаторам.

За словами Степана, керував роботою офісу директор. Він розподіляв регіони для дзвінків, обирав скрипти та вирішував, кому передати розмову. Технік відповідав за IP-телефонію, програмне забезпечення для підміни номерів та інші технічні процеси.

Адвокат і колишній співробітник кіберполіції Андрій Галич розповів УП, що працівники таких офісів могли отримувати від 50 до 130 тисяч гривень на місяць. Оператор першої лінії мав ставку від 600 доларів, а з бонусами його дохід становив щонайменше 1000 доларів. Ефективні працівники могли заробляти в середньому 2–3 тисячі доларів, а дозвонювачі вищої ланки — до 10 тисяч доларів на місяць.

Водночас високі доходи не гарантували працівникам стабільності. Степан зазначив, що під час вимушених простоїв деякі працівники залишалися без грошей і не могли платити за оренду житла. За його словами, лише одиниці відкладали зароблене, інвестували або купували нерухомість.

Після початку повномасштабної війни мережа таких офісів швидко розрослася. Якщо раніше основним напрямком був російський ринок, то через війну та посилення систем захисту платежів частка роботи по РФ, за наведеними в матеріалі оцінками, впала приблизно до 20%. Близько 80% роботи шахраїв тепер припадає на країни Заходу.

Українські офіси також почали працювати з європейськими ринками. Для роботи по Польщі спочатку залучали поляків, а потім за кілька місяців перенавчали їх чеської мови.

НАБУ і САП паралельно провели операцію “Карфаген” щодо злочинної організації, до якої, за версією слідства, були причетні працівники Офісу Генерального прокурора. Слідство стверджує, що вони отримували гроші за невтручання в роботу шахрайських кол-центрів та забезпечували їм силове прикриття.

Президент Володимир Зеленський також вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі для рядових працівників шахрайських кол-центрів, якщо буде доведено, що вони усвідомлювали незаконність своєї діяльності.

За словами Галича, керівникам організованих злочинних угруповань може загрожувати від 7 до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна. Нижчі ланки, зокрема клоузери та оператори, можуть підпадати під положення про шахрайство в особливо великих розмірах.

Експерт Гліб Вишлінський зазначив, що шахрайські кол-центри створюють високооплачувані робочі місця та стимулюють споживання, але не сплачують податків. За його словами, така індустрія також сприяє корупції, оскільки представники держави та правоохоронних органів можуть отримувати гроші за захист незаконного бізнесу.

Проблема шахрайських кол-центрів, за даними матеріалу, вже вийшла за межі внутрішнього кримінального ринку. Їхніми жертвами стають громадяни країн ЄС, через що європейські лідери звертаються до української влади з вимогою припинити діяльність таких офісів.

Що відомо про операцію «Карфаген»

4 вересня 2026 року НАБУ і САП заявили про проведення спецоперації “Карфаген”. За даними правоохоронців, у справі йдеться про злочинну організацію, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генерального прокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні неправомірної вигоди за невтручання в діяльність шахрайських кол-центрів, а також у легалізації майна.

6 вересня Вищий антикорупційний суд визначив Сергію Кропиві запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 млн грн. 7 вересня суд також обрав запобіжні заходи двом іншим фігурантам провадження. Кропива є заступником керівника одного з департаментів Офісу генерального прокурора. За версією слідства, він був одним із керівників злочинної організації, яка отримувала гроші за «кришування» шахрайських кол-центрів та легалізовувала незаконно отримані кошти.

При цьому згадки Данила Сліпчука в судових матеріалах та слова прокурора про його ймовірну роль у діяльності групи самі по собі не свідчать про доведену вину. Остаточне рішення щодо його дій, як і дій інших фігурантів справи, має ухвалити суд. Данило Сліпчук — головний спеціаліст відділу адміністрування мереж та технічного захисту інформації Департаменту інформаційних технологій Офісу генерального прокурора. За версією слідства, він допомагав Кропиві: перевіряв адреси кол-центрів, збирав інформацію про них та виконував інші технічні й інформаційні завдання. Водночас сама згадка Сліпчука в матеріалах справи та твердження прокурора про його можливу роль не означають доведення його вини — остаточну оцінку має надати суд.

Також 6 вересня під час засідання ВАКС у межах справи “Карфаген” прокурор САП назвав президента ФК “Харків” Богдана Бойка одним із фігурантів розслідування. За словами прокурора, з Бойком безпосередньо координували питання, пов’язані з роботою кол-центрів. Зокрема, йшлося про конкретні адреси та виконання міжнародних правових доручень.