Втекти від війни. В які країни евакуюються українці та яку допомогу там отримують
Українці продовжують виїжджати з охопленої війною країни. Основним напрямком для біженців залишається Польща, по всій території якої розгорнули пункти допомоги. Але й в інших сусідніх державах евакуйованим готові надавати підтримку.
За 11 днів війни Україну залишило 1,7 млн людей. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців називає евакуацію українців "найшвидшою міграційною кризою з часів Другої світової війни".
Основні напрямки для населення, що біжить від масованих обстрілів, — сусідні Польща, Угорщина, Молдова, Словаччина, Румунія, а також інші європейські країни. Тут люди можуть розраховувати на тимчасове житло, їжу, медичне обслуговування та речі першої необхідності.
Потяги у європейських країнах перевозять біженців безкоштовно. На сайті helpbus можна знайти автобуси, що курсують від українських пунктів пропуску до Німеччини.
Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, вважає, що Євросоюз має підготуватися до прийому близько 5 млн біженців.
"Ми маємо мобілізувати всі кошти ЄС, щоб допомогти країнам, які приймають цих людей. Нам потрібно більше шкіл, більше центрів прийому, більше всього", — цитує його слова польське видання Dziennik Gazeta Prawna.
Куди евакуюються українці. Польща: 1 млн. біженців
З перших днів воєнного вторгнення російської армії Польща стала головним пунктом призначення українських біженців. Станом на 9 ранку 7 березня до країни в'їхало 1 млн. 67 осіб, повідомляє Прикордонна служба Польщі.
Українцям цілодобово надають необхідну допомогу в пунктах пропуску в Медиці, Дорохуську, Довгобичеві, Зосині, Гребенному, Корчовій, Будомежі та Крощенку. Тут можна отримати гарячу їжу, місце для ночівлі, теплі речі, медикаменти та засоби гігієни. Охочим видають направлення на тимчасове проживання в Польщі.
Усі робочі табори для біженців волонтери зібрали на одній карті.
Головним координаційним центром для біженців став Перемишль. На залізничному вокзалі міста десятки людей намагаються допомогти українцям: пропонують транспорт, дають контакти хостелів або просто забирають додому втомлених людей.
Тим, хто вже встиг відпочити і намагається знайти житло в одному з польських міст, можуть знадобитися спеціалізовані групи у Facebook. Одна з найчисленніших — Pomoc dla Ukrainy. Волонтери залишають повідомлення з інформацією про транспорт, що забирає людей від кордону, а також надають варіанти житла. Українці теж залишають заявки з проханням про різну допомогу. Ще одна схожа, хоч і не така популярна, група Podaję Dłoń Ukrainie.
7 березня польський уряд ухвалив законопроєкт про надання допомоги українцям, що евакуювалися. Документ покликаний урегулювати всі питання щодо легалізації біженців у країні.
"Є низка рішень, які допоможуть ефективно дбати про біженців з України, особливо в перші дні та місяці", — сказав Міхал Дворчик, голова канцелярії прем'єр-міністра Польщі. Йдеться про легальне перебування на території країни протягом 18 місяців. Кожному біженцю присвоять спеціальний номер із автоматичним створенням довіреного профілю. Якщо українець із таким номером покине Польщу більше, ніж на місяць, він втрачає свій статус у країні. Місцеві органи влади можуть надавати допомогу біженцям у міру сил. Законопроєкт також передбачає грошові виплати українцям протягом 60 днів, для цього укладається договір із муніципалітетом. Раніше йшлося про 40 злотих на одного біженця на день, але остаточну суму ще не визначили.
Куди евакуюються українці. Угорщина: 180 тис. біженців
Необхідну інформацію для біженців на території Угорщини можна знайти на сайті Угорської Гельсінської групи.
Починаючи з 28 лютого на угорсько-українському кордоні відкрилися центри допомоги для громадян України. Безкоштовний нічліг на території всієї країни можна знайти на карті. Тут надають чітку інформацію, скільки людей господарі готові прийняти. Наприклад: "Можемо взяти сім'ю з 2-3 дітьми. Є дитячі речі — підгузки, одяг, вітаміни. Ми говоримо англійською" або "Приймемо маму з двома дітьми. Для дитини все є, зокрема ліжечко".
Пошукати відповідне житло або іншу допомогу можна також у Facebook-групі Segítségnyújtás.
Проїзд поїздами на території Угорщини для пасажирів з українським паспортом або посвідченням особи безкоштовний. У пунктах пропуску волонтери також готові розвозити людей, які перетинають кордон, у різні точки призначення.
Куди евакуюються українці. Молдова: 83 тис. біженців
Основний пункт прийому біженців у Кишиневі організували у виставковому центрі Moldexpo. Тут волонтери приймають одяг і продукти від місцевих жителів як гуманітарну допомогу для українців, які втекли від війни. За весь час міграції тут зареєстрували понад 12 тис. біженців. Наразі у двох павільйонах центру, залі урочистостей та військової частини перебувають близько 900 осіб.
6 березня стало відомо, що муніципалітет Кишинева додатково облаштовує ще 400 місць для розміщення переселенців у будівлі колишнього кінотеатру та 300 місць у залі для гандболу.
"Як і в інших центрах для біженців ми з представниками HORECA забезпечуватимемо щоденним харчуванням, а також предметами першої необхідності", — заявив генеральний примар Іон Чебан.
Як розповідає українське видання "Грати", на молдавській платформі 999.md (аналог української OLX) з'явилася рубрика із житлом для біженців. Найчастіше місцеві як оренднау плату просять умовний 1 євро, хоча є й ті, хто намагається нажитися на біді сусідів і, навпаки, збільшує ціни на квартири для приїжджих — до 1 тис. євро на місяць.
За десять днів по всій Молдові з'явилося багато приватних ініціатив допомоги біженцям. Наприклад, ком'юніті EcoVillage Moldova об'єднала всю громаду села Ришкова для забезпечення житлом та харчуванням українців.
Багато з тих, хто потрапив до Молдови, не планує залишатися тут надовго і їде до інших країн. Муніципалітет Кишинева для цих цілей виділив три автобуси для рейсів до Румунії та два — до Німеччини.
Куди евакуюються українці. Словаччина: 128 тис. біженців
На кордоні є кілька об'єктів тимчасового розміщення людей.
У Словаччині житло найкраще шукати на спеціальній платформі, розміщеній на сайті Міністерства транспорту та будівництва. Тут є як список державних точок розміщення, так і пропозиції готелів.
Послуги з розміщення пропонують у всій країні. Наприклад, в місті Кежмарок ночівлю можна знайти в музеї Червоного монастиря (Червени Клаштор), для біженців є 36 безкоштовних ліжок. А в місті Жиліна місцева влада пропонує розташуватися в будівлі Державного камерного оркестру, там є 9 ліжок.
Однак переважно держава пропонує для розміщення великі офісні приміщення, спортзали або спеціально розгорнуті табори. Пересічні словаки селять біженців у своїх квартирах чи заміських будинках. Можливі варіанти можна пошукати в групі на Facebook.
Прессекретар МОЗ Словаччини Зузана Еліашова розповіла, що всіх біженців безкоштовно забезпечуватимуть ліками та дієтичним харчуванням. Водночас міністр охорони здоров'я Словаччини Володимир Ленгварський зазначив, що система охорони здоров'я країни повністю готова до розв'язання всіх питань, пов'язаних із міграційною хвилею.
Куди евакуюються українці. Румунія: 79 тис. біженців
Громадяни України із закордонним паспортом можуть в'їхати до країни на 90 днів. Ті, хто в'їжджають до країни без документів, мають право подати заяву про надання притулку на прикордонному пункті пропуску.
Всю необхідну інформацію про перебування в країні можна переглянути на сайті dopomoha.ro українською мовою.
Діана Дамша, волонтерка із румунського міста Бая-Маре, що знаходиться за 60 км від українського кордону, вже понад тиждень допомагає українським біженцям. Вона зустрічає людей на пунктах пропуску та розміщує їх у місцевому центрі міжнародної громадської організації Initiatives of Change.
"Це місце, де вони можуть просто зупинитися, поїсти та відпочити після перетину кордону. І тут вони можуть уже спокійно вирішити, що їм робити далі", — розповідає громадська діячка в коментарі Фокусу. В будинку можна розмістити вісім людей, і він майже завжди затребуваний. Люди зупиняються на одну-дві ночі та їдуть далі.
"У когось є родичі в інших країнах, тому вони їдуть до Угорщини чи Німеччини", — пояснює Діана. Також багато хто просто дзвонить або пише до громадського центру, щоб проконсультуватися, дізнатися додаткову інформацію про пересування країною або перебування в Румунії.
За словами співрозмовниці Фокусу, в пунктах пропуску цілодобово перебуває велика кількість волонтерів, які надають підтримку людям, які прибувають. Зокрема там чимало перекладачів, які допомагають із комунікацією між біженцями та чиновниками чи громадськими особами.