Бойовий план Путіна був приречений на провал. Британський генерал Даннат назвав головні помилки Росії

Генерал-лейтенант Річард Даннат очолював генеральний штаб Збройних сил Великобританії у 2006–2009 роках, був радником прем'єр-міністра Девіда Кемерона у 2009–2010. Фокус переклав статтю генерала для видання Daily Mail, виділивши ключові моменти.

Авіація не допомогла танкам і піхоті

Згідно зі старим військовим афоризмом, "жоден план не витримує першого контакту з ворогом". У разі вторгнення Росії в Україну план був приречений ще до того, як досягнуто першого контакту.

Володимир Путін дуже охоче повірив власній пропаганді: що його армія сучасна, добре оснащена, добре навчена й блискавичний удар по Україні буде швидким, успішним і практично безкровним. Тим не менш, російські воєнні дії в Україні були плачевними — просто сором для професії військового.

Втрати росіян оцінюються від 7 000 до 14 000 осіб — це 15% від усіх сил вторгнення, — а їхня танкова колона, що розтягнулася на 40 миль на північ від Києва, за місяць практично не просунулася вперед.

Не дивно, що Міністр оборони Росії Сергій Шойгу зник із поля зору громадськості, пославшись на "проблеми із серцем". І, мабуть, є ще кілька високопоставлених офіцерів, які зі страхом чекають на черговий дзвінок із Кремля.

Початкова путінська стратегія вторгнення — тристороння атака на південь від кордону з Білоруссю до Києва, на північ від Криму в бік Донбасу та загальна атака на захід — була надто амбітною і вимогливою до ресурсів.

Крім того, необхідний швидкий наземний рух був зумовлений перевагою Росії у повітрі, чого вони досі не досягли завдяки тактично вміло побудованій системі ППО України.

Повітряні операції не вдалося інтегрувати із сухопутними військами. Їхні танки потрібно підтримувати піхотою та артилерією і захищати засобами ППО.

Але, незважаючи на повідомлення про те, що Росія готувалася до вторгнення вздовж кордонів України, протягом кількох тижнів, коли було розпочато першу атаку, взаємодія між повітряними та наземними військами була відсутня.

Танки стали легкою здобиччю

Що ще гірше, російські танки Т-90 і Т-72 часів холодної війни легко ушкоджуються протитанковим озброєнням і важко піддаються ремонту.

На це наклався тиловий хаос: перебої постачання лінії фронту предметами першої необхідності, такими як паливо, вода, боєприпаси, для підтримки сил, що наступають. Це призвело до кошмару затиснутих, як колоди танків на північ від Києва.

Якби українці мали більше авіації, то ця 40-мильна колона машин могла б зробити сумнозвісні сцени на Басра-роуд в Іраку 1991 року схожими на пікнік у парку.

І чому росіяни не розгорнули свої сучасні танки Т-14 "Армата"? Чому ці танки четвертого покоління з їхніми ракетами з лазерним наведенням були відсутні на полі бою, залишається загадкою. Можливо, як і в багатьох сучасних машин, Т-14 все ще є проблеми технічною доробкою.

Проте плани й обладнання — це лише два з трьох елементів загальної бойової сили, а третій елемент — це людський фактор.

Психологічний тиск на солдатів та офіцерів

Немає жодних сумнівів у тому, що російські підрозділи були навмисно дезінформовані про те, що операція має стати чимось на зразок миротворчої місії і що російські війська зустрінуться як визволителі.

З відеороликів у соціальних мережах ми бачили, що коли російські військові стикаються з реальністю, вони бачать, що українці сповнені рішучості захищати свою націю — ці молоді росіяни шоковані та часто деморалізовані.

Більше того, відсутність у структурі російської армії сильного молодшого офіцерського та сержантського корпусу призвела до того, що молоді призовники залишилися без керівного складу нижчої ланки, що становить кістяк успішних армій.

Це, зі свого боку, чинить додатковий тиск на офіцерів усіх рангів, змушуючи їх іти вперед і вести своїх солдат, про що свідчать добре задокументовані випадки загибелі в бою майже 20 полковників і генералів.

Збільшенням цього величезного списку жертв, безсумнівно, була дуже погана безпека зв'язку. Занадто багато російських підрозділів вдаються до використання незахищеної української мережі мобільного зв'язку 3G, що робить перехоплення для Києва відносно простим і дозволяє визначити цілі для точної атаки.

Перед обличчям цих слабкостей українці зробили все, що не зробили росіяни.

Незважаючи на те, що росіяни переважають у чисельності й озброєнні, українці з успіхом використовували свої старі танки Т-64 та Т-72 у поєднанні з численними та сучасними протитанковими засобами та засобами ППО, що поставляються із Заходу.

Залишається головне питання: чим це закінчиться?

Незважаючи на відносний успіх українців досі, великі батальйони Росії цілком можуть розтрощити свого меншого супротивника, але ціною підвищених витрат.

Не маючи змоги прорватися в центри міст на землі й точно не в Київ, росіяни будуть змушені стояти осторонь та обстрілювати свого ворога, можливо, майже до повного знищення, як Маріуполь.

Тим часом разюче лідерство президента Володимира Зеленського й ефективність його сил у стримуванні росіян дають можливість виграти час за столом переговорів.

Варто сподіватися, що результат прийде швидше раніше, ніж пізніше.

Що ще відомо про дії та мотиви Путіна

• Психіатр доктор Кеннет Деклева, який займається дослідженням психології світових лідерів, вважає, що Путін недооцінив ризики, почавши вторгнення в Україну, перебуває в "луна-камері", де не чує інших думок, а також був упевнений, що Зеленський втече за 2-3 дні. Також Деклева розповів, як президент РФ може ухвалювати рішення, проаналізував зовнішній вигляд Путіна та припустив, яким шляхом можна провести успішні переговори.
• Ізоляція та параноя Путіна не лише пояснюють, чому Росія не демонструє високих результатів на полі бою; вони також говорять про те, що російський лідер може віддати перевагу ескалації конфлікту замість того, щоб закінчити його шляхом переговорів — навіть у той час, коли процес врегулювання набирає обертів. Майже 70-річний російський лідер розглядає війну як можливість поновити домінування Росії на світовій арені. Фокус переклав новий текст Дмитра Альперовича, присвячений президенту РФ Володимиру Путіну, його параної та його нещодавнім політичним рішенням.
• Путін особисто підготував і затвердив план вторгнення в Україну, заявив заступник голови Ради безпеки РФ, президент країни в 2008-2012 роках Дмитро Медведєв.
• У Росії зняли з посади командувача першої танкової армії Західного військового округу Сергія Киселя. Генерал-лейтенанта звільнили у зв'язку з провалом так званої "спеціальної військової операції", залученням солдатів-строковиків до бойових дій в Україні, величезними втратами серед військовослужбовців і невиконанням поставлених завдань.