Путін боїться конкуренції з генералами, які воюють проти України — ЗМІ

Російські провладні ЗМІ не випадково залишають за кадром дії командувачів окупаційних військ в Україні, розповідаючи про "подвиги" російських солдат, пише "Медуза". Три близькі до адміністрації президента РФ джерела видання пояснюють це тим, що Володимир Путін боїться, що деякі генерали можуть здобути "зайву популярність".

Одне з джерел стверджує, що російський диктатор, пам'ятаючи досвід 90-х років, не хоче, щоб у Росії з'явився "другий генерал Лебедь".

Як генерали завойовували популярність

Здобувши на рубежі 80-90-х років популярність завдяки участі у військових конфліктах у Грузії, Азербайджані, Придністров'ї та Чечні, генерал-лейтенант Олександр Лебедь пішов у політику. Був депутатом Держдуми, у 1996 році брав участь у виборах президента РФ, набравши 14,7% голосів. Голоси виборців Лебідь обміняв на посаду голови Ради безпеки, підтримавши кандидатуру Бориса Єльцина. Як глава РБ генерал підписав мирний договір із чеченським керівництвом, так закінчилася перша чеченська війна. У 1998 році Лебідь виграв вибори, ставши губернатором Красноярського краю і там же загинув чотири роки потому у вертолітній аварії.

"Медуза" нагадує, що крім Лебедя під час воєн у Чечні широку популярність здобули генерали Геннадій Трошев, Володимир Шаманов, Віктор Казанцев і Костянтин Пуликовський. Усі вони дозволяли собі незалежну поведінку. Шаманов у 2000 році теж пішов у політику та був обраний губернатором Ульянівської області. Трошев у 2002-му вступив у публічний конфлікт із тодішнім міністром оборони Сергієм Івановим, відмовившись виконувати його наказ про призначення головою Сибірського військового округу. Зрештою Шаманова звільнили з посади керівника Північно-Кавказького військового округу, потім він став радником президента "з питань козацтва". Казанцев і Пуликовський отримали посади повноважних представників президента у федеральних округах.

"На війні з Україною таких медійних генералів немає. До того ж, пропагандистські ЗМІ навіть не повідомляють, хто саме керує російською армією", — констатує Медуза.

Кремлівська преса не звертає увагу навіть на міністра оборони Сергія Шойгу. Джерела видання впевнені, що в Росії чимало людей підтримують війну проти України, тому, якби якийсь генерал постійно з'являвся в новинах, він неминуче став би популярним.

Один зі співрозмовників "Медузи" сказав, що в 1990-і роки популярні в народі генерали могли істотно впливати на політичну ситуацію. Тому й зараз такий персонаж міг би виступити з думкою, відмінною від заяв Путіна, і до нього прислухалися б. "А офіцерів і солдат багато — це не великі постаті, про них можна розповідати нескінченно", — констатує він.

Нагадаємо, Володимир Путін уже кілька разів змінював командувачів російських військ, що воюють в Україні. Наприкінці червня британська розвідка повідомила про усунення командувача Повітряно-десантних військ ЗС РФ, генерал-полковника Андрія Сердюкова, і командувача військ Південного військового округу Росії Олександра Дворнікова.

У березні міністр оборони РФ Сергій Шойгу надовго зникав із телесюжетів, хоча він із тих людей, які люблять світитися у ЗМІ.