Новий розділ: чому Чехія робить ставку на ізраїльські БПЛА
Вибір Чехії на користь ізраїльських Heron йде врозріз із сусідніми країнами. Польща та Румунія купують Bayraktar TB2. Угорщина купує турецький Lentatek Karayel-SU, а також дивиться на Bayraktar TB2. Однак, Міноборони Чехії виставляє умови для виробника IAI.
Армію Чехії чекають серйозні зміни, внаслідок яких більшість залишеної техніки часів холодної війни замінять на сучасні західні зразки. Планується, що Чеська Республіка матиме таку військову техніку, як основні бойові танки Leopard 2A7, БМП CV90 MkIV, САУ Caesar 8x8, ЗРК SPYDER-MR, ударні вертольоти AH-1Z і навіть до 24 бойових літаків F-35. Так, у країни з'являться високоефективні та добре оснащені збройні сили. Останні повідомлення про придбання в Ізраїлю трьох (ударних) БПЛА Heron I для чеських ВПС ще більше розширять і так передові можливості. Звичайно, все це виллється в копієчку.
Фокус переклав нову статтю Стейна Мітцера та Юста Оліманса про те, на яку країну робить ставку Чехія у питанні з БПЛА.
Вибір Чехії на користь ізраїльських Heron йде врозріз із сусідніми країнами на кшталт Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. У травні 2021 року Польща замовила 24 Bayraktar TB2, перші поставки яких очікуються наприкінці цього року. Румунія незабаром замовить 18 TB2, а Словаччина також висловила намір придбати TB2. Угорщина випробувала турецький Lentatek Karayel-SU у листопаді 2021 року, але відтоді оголосила про свою зацікавленість у придбанні БПЛА TB2. Зі свого боку, 2022 року Німеччина вирішила розширити роль своїх БПЛА Heron, повернувши їм ударні можливості після багаторічної відмови від використання озброєних безпілотників.
Хоча чеські ВПС, схоже, мають намір озброїти свої Heron за прикладом Німеччини, у планах поки придбання лише трьох БПЛА, а цього недостатньо для тривалих операцій у воєнний час. Ціна в 110 мільйонів доларів теж здається невиправданою за можливості лише трьох безпілотників. Для порівняння, Польща у травні 2021 року придбала 24 TB2, включаючи станції управління, озброєння та запасні частини, за 270 мільйонів доларів.
Експортна ціна одного TB2 оцінюється у 5 мільйонів доларів за безпілотник. Якщо припустити, що ціна комплекту складе 10 мільйонів доларів, то один TB2 буде в три з половиною рази дешевшим, ніж Міністерство оборони Чехії (МО) заплатить за Heron у разі укладання угоди.
Міністерство оборони Чехії повідомило, що воно зверталося до кількох виробників у низці країн, перш ніж зупинило свій вибір на Heron I компанії Israel Aerospace Industries (IAI). Вирішальну роль цьому рішенні могло зіграти корисне навантаження COMINT і ELINT (засобів радіорозвідки) цього типу.
З усім тим, чеське МО додало, що укладуть будь-який контракт з Ізраїлем тільки в тому випадку, якщо IAI представить пропозицію, яка включатиме участь чеської оборонної промисловості у розмірі не менш як 30% від суми контракту. Як IAI спробує цього досягти, невідомо, оскільки залучення місцевої оборонної промисловості Чехії до виробництва всього трьох безпілотників у співвідношенні 30% виглядає дещо комічно.
Зараз Чехія експлуатує невеликі розвідувальні БПЛА RQ-11B Raven, RQ-12 Wasp AE та Boeing Insitu ScanEagle, придбані у США. Чеська армія направила RQ-11B і ScanEagle до Афганістану в межах свого внеску до багатонаціональної місії в Афганістані під керівництвом НАТО. Цілком ймовірно, що Чехія має намір використовувати Heron аналогічно, а не зміцнювати ними внутрішню оборону країни. Дійсно, ВС Чехії заявили, що "обрана система [Heron] найточніше відповідає очікуваному використанню в армії та відповідає майбутнім вимогам для повномасштабного використання як на території Чеської Республіки в рамках навчання, так і для можливого використання у складі підрозділів підтримки в закордонних операціях".
Хоча придбання трьох систем Heron в Ізраїлю може відкрити новий розділ в історії застосування Чехією БПЛА, цей розділ, безсумнівно, напишуть за дуже дорогим тарифом за кількість знаків, враховуючи загальну ціну 110 мільйонів доларів. Враховуючи, що сусідні країни все частіше набувають більшої кількості невеликих, але функціонально схожих БПЛА, то, наслідуючи їх приклад, було б простіше залучити місцеву оборонну промисловість Чехії і разом з тим забезпечити бажаний ступінь інтеграції у НАТО. Незалежно від долі угоди з Ізраїлем немає сумнівів у тому, що збройні сили Чехії завершать це десятиліття на якісно іншому рівні, ніж починали його.