Битва за Україну. Головні події та битви за рік російсько-української війни
Кожен день війни наповнений подіями та героїзмом, але 24 лютого, коли виповнюється рік від дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Фокус вирішив згадати найважливіші та ключові події. Наприклад, знищення українським "Нептуном" російського крейсера "Москва" чи розгром російських морпіхів під Вугледаром.
365 днів тому, о 5 ранку 24 лютого 2022 року, російська армія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді сталося багато важливих подій, які змінювали ситуацію на полі бою. Фокус зібрав найважливіші події та битви за рік повномасштабної війни.
24 лютого 2022 року ЗС РФ почали наступ відразу з кількох напрямків:
- північ — Київська, Сумська та Чернігівська області;
- схід — Донецька, Луганська та Харківська області;
- південь — із окупованого Криму на Херсон-Миколаїв-Запоріжжя-Маріуполь.
На всіх напрямках українська армія давала жорстку відсіч окупантам, які йшли колонами техніки, як на параді. Єдиний напрямок, де ЗС РФ мали успіх із перших днів — південний. Херсон був швидко захоплений, а Маріуполь потрапив в оточення вже до початку березня. На всіх інших напрямках ворог отримав несподівану для нього відсіч, яка призвела до величезних втрат в особовому складі й техніці вже в перші дні повномасштабного вторгнення.
Фокус склав список основних подій війни з Росією в хронологічному порядку.
Битва за північ. 24 лютого — 2 квітня 2022
З території Білорусі та РФ у напрямку на Київ ворожі війська йшли з 12-кратною перевагою. Завдяки вмілій тактиці та винахідливості військового командування армія РФ не змогла захопити Чернігів, Суми та Київ. Чернігів і Суми в оточенні змогли вистояти, що зламало плани окупантів щодо швидкого оточення та взяття столиці. Нагадаємо, Києву давали 3-4 дні.
Сили оборони України дали зайти ворогові вглиб території, після чого почали методично знищувати лінії постачання. Це призвело до знекровлення ЗС РФ, а 29 березня в Міноборони РФ заявили про "кардинальне скорочення військової активності" на півночі України.
Різанина в Бучі. 24 лютого — 3 квітня 2022
Наступного дня після відходу військ РФ із півночі України у звільнених містах виявили, що ЗС РФ масово вбивали мирних жителів. Буча, Гостомель, Ірпінь стали першими жертвами російської жорстокості. Мирних людей катували, тримали в полоні та вбивали. Людям зв'язували руки та розстрілювали в потилицю.
Попередньо росіяни вбили понад 420 мирних мешканців. Влада РФ досі називає це провокацією та постановкою.
Оборона Миколаєва. 24 лютого — 12 березня 2022
Після захоплення російськими окупантами Херсона їхні війська рушили далі, щоб атакувати Миколаїв. Звідти відкривалася дорога на північ — на Кривий Ріг, а потім на захід — на Одесу. Генерал-майор Дмитро Марченко з власної ініціативи організував оборону Миколаєва, а українські захисники відкинули ворога. Місто продовжує зазнавати ракетних ударів ЗС РФ, але сухопутної загрози сьогодні практично немає.
Знищення ракетного крейсера "Москва". Ніч із 13 на 14 квітня 2022 року
Український ракетний комплекс РК-360МЦ "Нептун" уразив флагман Чорноморського флоту РФ "Москва". Ракетний крейсер був найбільшим кораблем у Чорному морі. На його борту було безліч засобів ППО, які дозволяли ЗС РФ контролювати більшу частину акваторії Чорного моря. Знищення крейсера "Москва" дозволило Україні перейти до подальшої операції з деокупації острова Зміїний. Флот РФ втратив флагман — уперше з часів війни з Японією.
Перше постачання західної артилерії. 14 квітня 2022
Сполучені Штати стали першою країною, яка анонсувала передачу Україні сучасних гаубиць М777. На той момент Захід відмовлявся постачати важкі зразки озброєння ЗСУ, щоб уникнути ескалації конфлікту. 155-мм гаубиця "пробила" перший невидимий бар'єр, відкривши шлях для інших артилерійських установок.
Перше засідання групи "Рамштайн". 26 квітня 2022
Важлива подія під час війни — перше засідання контактної групи "Рамштайн". На американській авіабазі в Німеччині зібралося понад 40 міністрів оборони країн світу, щоб обговорити допомогу Україні. Рішення "Рамштайну" покликані допомогти Україні перемогти у війні проти РФ на полі бою.
Битва за Харків. 24 лютого — 5 травня 2022
Харків розташований за 40 км від російського кордону, що, за планом російського командування, мало дозволити швидким наскоком захопити обласний центр. У перші дні невеликі групи ворога проникали в Харків, але вже до березня їх відкинули від міста, а потім Сили оборони України поступово вибили окупантів із околиць Харкова. Остаточно сухопутна загроза для міста зникла після вересневого контрнаступу на Харківщині. Проте обласний центр, як і Херсон із Миколаєвом і Запоріжжям, продовжує страждати від ракетних ударів ЗРК С-300.
Оборона Маріуполя. 24 лютого — 20 травня 2022
Однією з найважливіших у російсько-українській війні стала битва за Маріуполь. Українські захисники відволікали за різними оцінками від 10 до 18 тисяч російських військових. Це дозволило ЗСУ відстояти Київ і не дати окупантам кинути додаткові сили на Запоріжжя. Оборона Маріуполя завершилася 20 травня, дотепер у полоні перебувають сотні українських бійців із різних підрозділів і бригад.
"Жест доброї волі" та звільнення острова Зміїний. 30 червня 2022
Російські війська після втрати крейсера "Москва" хотіли влаштувати на острові Зміїний фортецю, насичену ППО. Українські військові протидіяли цьому всім набором засобів. Тимчасово захоплений острів бомбардували авіація та безпілотники, атакували артилерія та десант. Зрештою ЗСУ змусили окупантів тікати, що дозволило відкрити зернову угоду. Окупанти назвали свою втечу з острова Зміїний "жестом доброї волі".
Битва за Сєвєродонецьк-Лисичанськ. 28 лютого — 24 червня 2022
Для російських військ було важливо захопити Сєвєродонецьк — тимчасовий адміністративний центр Луганської області. З 26 травня бої точилися вже в Сєвєродонецьку. Російські війська влаштували вогневий вал, випускаючи по 60 тисяч снарядів на добу. Проте українські військові змогли перемолоти найкращі частини ЗС РФ, яких кидали на штурм, перед тим як відійти з міста на нові позиції.
Постачання перших HIMARS. 23 червня 2022
Західні ЗМІ пишуть, що постачання американських РСЗВ змінили хід війни. Українські військові отримали високоточну й далекобійну зброю, яка дозволила знищувати російські склади озброєння, командні пункти, логістичні вузли, живу силу ворога та низку інших важливих військових ланок російської військової машини.
Вибухи в окупованому Криму. 9 серпня 2022
В окупованому Криму в Новофедорівці пролунало кілька вибухів. Удар дав кілька важливих речей для України — підняття морального духу, виконання військових завдань на півострові, а також посіяв паніку серед росіян, які мешкають в українському Криму. Після цього невідомі БПЛА не раз знищували військові об'єкти й цілі ЗС РФ у Криму.
Бліцкриг ЗСУ в Харківській області. 1-12 вересня 2022
Українське політичне керівництво провело успішну операцію щодо дезінформації військ РФ. Публічно заявлялося про плани вести контрнаступ у Херсонській області, командування ЗС РФ перекинуло свої найбоєздатніші частини на південь України. Це дозволило провести наступ у Харківській області, що призвело до каскадного обвалу оборони ЗС РФ і майже повного звільнення Харківської області. ЗСУ змогли звільнити важливий дорожній вузол Ізюм і залізничний вузол Куп'янськ. Війська РФ, відступаючи, покинули сотні одиниць техніки.
Лиманська операція. 5 вересня — 2 жовтня 2022
Під час контрнаступу на Харківщині до 5 вересня українські військові дійшли до села Старий Караван. Протягом наступних тижнів ЗСУ змогли оточити ЗС РФ у Лимані Донецької області, а 1 жовтня — вийти на околиці міста. Так Україна змогла убезпечити Слов'янськ і Краматорськ від подальшого просування окупантів із півночі.
Оголошення часткової мобілізації до РФ. 21 вересня 2022
Після проведення низки успішних операцій української армії Кремлю стало зрозуміло, що ЗС РФ не вистачає особового складу. Тому в Росії вирішили піти на оголошення часткової мобілізації, яка виявилася безстроковою. За планом окупанти мали мобілізувати 300 тисяч солдатів. Частину з них одразу кидали в бій, щоб поповнити втрати. До лютого 2023 року ЗС РФ відправляють на штурм позицій українських військ "живі хвилі" солдатів для штурму.
Вибух на Кримському мосту. 8 жовтня 2022
Уранці 8 жовтня на Кримському мосту, який з'єднує окупований півострів із материковою частиною РФ, пролунали вибухи. Внаслідок цього обвалилися дві півсекції автомобільної частини мосту, а також сталася пожежа на його залізничній частині. Ця атака ускладнила логістику російських військ на півдні України та позитивно позначилася на моральному дусі українців. Росія та особисто Володимир Путін звинуватили у вибуху на Кримському мосту українські спецслужби.
Початок ракетного терору. 10 жовтня 2022
Російські війська використовуючи авіацію, наземні установки, кораблі, пізніше й іранські дрони-камікадзе Shahed-136, почали атакувати українську критичну інфраструктуру. Перша масована атака відбулася 10 жовтня, коли російські війська запустили 84 ракети, 43 з яких збили сили ППО. У Росії назвали удари відповіддю на вибух на Кримському мосту, а також заявили, що об'єкти інфраструктури нібито є "легітимною ціллю".
Контрнаступ ЗСУ в Херсонській області. 19 липня — 11 листопада 2022
Контрнаступ української армії в Херсонській області розпочався 19 липня, коли ЗСУ вперше завдали ракетного удару по Антонівському мосту — головному шляхопроводу, який з'єднував Херсон із лівобережною частиною України. Відтоді ЗСУ методично били по логістичних шляхах російських військ, а також поступово просувалися по правій частині Херсонської області, що дозволило убезпечити Миколаїв.
Визволення Херсона. 11 листопада 2022
Багато аналітиків стверджують, що ключ до цієї війни розташований на півдні України, тому визволення Херсона стало стратегічною перемогою України. Цьому передували постійні удари ЗСУ по логістиці ворога, а також повільне, але методичне просування українських військ до міста. Наразі війська РФ на помсту постійно б'ють по Херсону, через що частина місцевих жителів виїжджає з обласного центру. Російські війська пішли не лише з Херсона, а й із усієї правобережної частини України, що не дозволить ворогові пробити сухопутний коридор на Одесу.
Атака стратегічної бази авіації РФ в Енгельсі й "Дягілєво". 5 грудня 2022
Ранок 5 грудня в Росії почався з вибухів на базах стратегічної авіації в Енгельсі й "Дягілєво" в Рязанській області. Заявляється, що атаку здійснив український безпілотник "Стриж", який спеціально модернізували для далекобійних ударів. Вдалося пошкодити щонайменше один літак Ту-95МС. Після цього були й інші атаки, які показали, що РФ не має глибокого безпечного тилу. Важливо наголосити, що бази стратегічної авіації є частиною ядерної тріади ворога.
Ембарго на російську нафту в ЄС. 5 грудня 2022
5 грудня набуло чинності нафтове ембарго Євросоюзу на придбання російської нафти. Під заборону потрапили постачання морем. Також запроваджено цінову стелю в 60 доларів за барель. Якщо ціна закупівлі буде більшою, нафту заборонено купувати й перевозити. Ембарго призвело до того, що на 1 лютого ціни на нафту марки Urals впали з $85 до $50 за барель. Захід позбавився російської залежності, а Індія та Китай стали основними покупцями продукції.
Битва за Бахмут. Із 7 липня до теперішнього часу
Одна з головних битв зараз розгортається довкола Бахмута. Росії вдалося наситити війська живою силою, а ПВК "Вагнер" — ув'язненими. Позиції українських військових штурмують хвилі живої сили російських окупантів. Генштаб ЗСУ не виключає виведення військ із Бахмута, оскільки головне — зберегти життя українських бійців. За словами командування, Сили оборони перемелюють там найсильніші частини ЗС РФ.
Розгром російських морпіхів під Вугледаром. 14 серпня — теперішній час
155-а і 40-а бригади морської піхоти ЗС РФ намагалися щоразу штурмувати Вугледар. Проте внаслідок останнього наступу в січні та лютому 2023 року вони втратили понад 100 одиниць техніки, з яких близько 36 танків. Наступ росіян захлинувся. За даними британської розвідки, ці дві бригади повністю втратили боєздатність через величезні втрати. Окрім морпіхів, Вугледар штурмують "вагнерівці", російський спецназ та інші частини окупаційних військ.
Анонс постачання ПРО Patriot. 20 грудня 2022
Через регулярні масовані обстріли ЗС РФ з української інфраструктури Захід почав посилювати протиповітряну оборону України. До грудня 2022 року ЗСУ вже мали сучасні комплекси IRIS-T і NASAMS, проте вони не здатні збивати балістичні ракети. Американський Patriot здатний перехоплювати подібні цілі, але раніше такі постачання здавалися нереальними через дорожнечу та складність ЗРК. Також комплекси передадуть Німеччина та Нідерланди.
Російські війська втратили 100 тисяч бійців убитими. 22 грудня 2022
22 грудня Генеральний штаб ЗСУ відрапортував про ліквідацію 100 000 бійців російської армії. Це означає, що ЗС РФ ще не мали воєн у сучасній історії з такими втратами, вони давно перевищили Чеченські війни, вторгнення в Грузію та інші конфлікти за участю російської армії.
Російське командування вже давно не публікує дані про офіційні втрати, але деякі блогери кажуть, що фактично професійних солдатів у ЗС РФ уже не залишилося. Переважну більшість в армії тепер становлять мобілізовані. Загальна кількість втрат може перевищувати 200 000 осіб.
Анонс передачі БМП і танків Україні. 4 й 24 січня 2023
4 січня президент Франції Емманюель Макрон анонсував передачу бойових броньованих машин AMX-10RC, після цього США анонсували передачу своїх M2 Bradley та БТР Stryker, а Німеччина — БМП Marder. Після цього Великобританія анонсувала передачу роти танків Challenger 2, а США М1 Abrams. Під тиском союзників Німеччина дозволила постачати в ЗСУ танки Leopard 2 та старіші Leopard 1. Це зруйнувало ще одну невидиму стіну на шляху допомоги Україні. Сили оборони зможуть сформувати бронетанковий кулак для звільнення окупованих територій.
Армія РФ втратила 9000 одиниць техніки. 2 лютого 2023
Російські окупанти щодня втрачають у рази більше техніки, ніж українська армія. За даними проєкту Oryx, задокументовані втрати РФ становлять уже понад 9000 одиниць. Таку кількість техніки не мають деякі країни Європи. Українські бійці знищують російську техніку з усіх наявних видів озброєнь, починаючи від невеликих коптерів із гранатами до ударів авіації.
Візит Джо Байдена до України. 20 лютого 2022
Незадовго до роковин початку повномасштабної війни в Україну прибув президент США Джо Байден. Цей неоголошений візит став символічним для Києва. Візит Байдена до Києва — це перша поїздка американського лідера в Україну за 15 років, окрім цього, Джо Байден пішов на порушення протоколів безпеки та приїхав до української столиці отягом. Також це перший візит для президента США в державу, що воює, де критично важливі об'єкти не контролюють американські бійці.