Зрада відміняється: комісія ООН не знайшла ознак геноциду в Україні, і це нормально, — експертка

У четвер, 16 березня, незалежна міжнародна комісія при ООН опублікувала звіт про розслідування злочинів росіян в Україні під час повномасштабної війни. У документі підтверджуються факти скоєння воєнних злочинів та зазначаються ознаки злочинів проти людяності. Проте журналістів зацікавило інше. Під час пресконференції, присвяченої розслідуванню, голова комісії Ерік Мьосе заявив, що експерти ООН не виявили доказів щодо скоєння Росією геноциду в Україні.

Цитата члена комісії швидко та широко розійшлася у ЗМІ, спровокувавши хвилю критики від української сторони.

"Це ООН померло. Як і багато інших міжнародних інститутів. Україна після війни сама має брати на себе функцію правосуддя", — написав у себе в Facebook політичний експерт і партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній.

Різко відреагував на слова Мьосе і радник голови ОП Михайло Подоляк.

"Ми з вами розуміємо, що таке міжнародні інститути. На жаль, вони просякнуті російськими грошима, російським впливом і часто виступають неформальними лобістами Росії або намагаються замаскувати злочини, які скоює Росія", — заявив він в ефірі національного телемарафону, передає "24 канал".

Водночас координаторка Медійної ініціативи з прав людини Ольга Решетилова у коментарі Фокусу наголосила, що комісія ООН якісно виконала свою роботу, а "зрада", що розганяється, — це результат неправильної комунікації української влади і, як наслідок, завищених очікувань суспільства.

"Ми зіткнулися з наслідками власної пропаганди та інформаційної кампанії. Тому що одна справа — зробити політичну заяву про те, що відбувається геноцид проти українців, і зовсім інша — довести це з юридичної точки зору", — пояснює Решетилова.

Некоректна риторика влади

Як стверджує правозахисниця, міжнародні експерти спочатку дуже обережно, а потім дедалі наполегливіше говорили Києву про те, що в Україні поки що немає достатньо доказів вчинення геноциду російською стороною.

"Це справді так. Тому що якщо почитати визначення геноциду, то там йдеться про знищення дуже конкретних груп за расовою, національною або релігійною ознакою. Росія ж знищує політичну націю, яка включає різні національності, різні релігійні і навіть расові групи", — коментує експертка.

Решетилова наголошує, що довести саме факт здійснення геноциду дуже складно. Трохи простіше постає питання із закликами до геноциду, і в українських судах уже справді розглядаються такі справи щодо російських пропагандистів.

Причиною завищених очікувань українців стали гучні та необдумані заяви представників керівництва країни, продовжує співрозмовниця Фокусу.

Справді, політики неодноразово використовували для позначення дій російської сторони слово "геноцид". Так, 24 лютого, у річницю вторгнення, голова Офісу президента Андрій Єрмак писав: "Ми не боялися тоді, а вони сьогодні бояться нас. Бо знають, що відповідальність за злочини, вбивства, геноцид обов'язково буде".

Решетилова звертає увагу і на некоректні заяви з боку ОП про міжнародний трибунал щодо злочину агресії РФ, за створення якого виступає Україна. Так, у листопаді минулого року Єрмак сказав, що лише створення такого спеціального судового органу допоможе притягти до відповідальності та покарати всіх винних.

"Коли ми говоримо про правосуддя в контексті війни, ми повинні усвідомлювати, що це надтонка матерія та надскладні процеси. І говорити ось так з легкістю, що ми всіх злочинців притягнемо до відповідальності, — це дуже неправильна комунікація. Тому що трибунал про злочин агресії притягне до відповідальності лише кількох осіб із керівництва РФ, у кращому разі. А всі воєнні злочинці, ті, хто чинив злочини проти людяності та, можливо, геноцид, не будуть охоплені трибуналом з агресії", — пояснює правозахисниця.

Воєнні злочини та злочини проти людяності

Попри скандал, що розгорівся, звіт комісії ООН — якісно виконана робота експертів. Документ "правильний та сильний", уточнює Решетилова.

"Там зафіксовано дуже багато фактів злочинів, скоєних росіянами проти українців. Вони названі воєнними злочинами та злочинами проти людяності, що також дуже важливо", — зазначає правозахисниця.

При цьому Решетилова впевнена, що сьогоднішній висновок комісії не є остаточним результатом. У майбутньому, якщо достатньо доказів буде зібрано, факт здійснення геноциду в Україні також може бути визнаний на міжнародному рівні.

Зокрема, на це може вплинути незаконне переміщення українських дітей на територію РФ, що є одним із проявів геноциду. Але ці злочини ще розслідуються та фіксуються.

Нагадаємо, з 1 квітня Росія терміном на один місяць займе місце голови у Раді безпеки ООН. Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко у коментарі Фокусу розповів, які повноваження у зв'язку з цим будуть мати країна-агресор.