"Бойові досягнення неймовірні": чому критика контрнаступу ЗСУ невиправдана, – Forbes
Українська армія зіштовхується з величезними викликами: треба вирішувати пекельну логістику, наступати без переваги у повітрі, проходити навчання на Заході, але воно дає лише базу.
На Заході досі лунають закиди про те, що український наступ нібито повільно рухається й ЗСУ мало чого добилися. Але насправді він досягає шаленого успіху й схожий з тим, як Німеччина рвалася на Азовське море та Крим наприкінці вересня 1941 року. Про це повідомляє Forbes.
Прогрес на полі бою дійсно відбувається повільно, але прорив на полі бою може відбутись ще у цьому році. Те, що українські сили оборони роблять на полі бою насправді є неймовірним, бо зараз закладається підґрунтя для прориву. Це подібно до наступу Німеччини на Азовське море та Крим у вересні 1941 року. Тому автор виділяє три причини для оптимізму щодо наступу.
Україна досягла успіху з невеликими сухопутними силами
Українська армія пішла у наступ невеликими силами. Враховуючи протяжність фронту у 1000 км, Сили оборони зіштовхуються з підготовленою російською обороною. До того ж частина військ тримається на кордоні з Білоруссю.
Тому автор порівнює, що у 1991 році Америка виділила близько 697 тисяч бійців для участі в коаліції з майже мільйона бійців, щоб вигнати армію Іраку з 6880 квадратних миль Кувейту. Україна має набагато складніше завдання — вибити РФ, колишню наддержаву, з приблизно 62 тисяч квадратних миль. До того ж територія для наступу замінована й укріплена.
Завдання, які стоять перед Україною — монументальні, а умови для їх виконання такі, що США навіть би не стали воювати з такими силами.
Навіть невелика західна підготовка надає перевагу Україні
Близько 40 тисяч військових пройшли базову підготовку на Заході. Навчання надається невелике, бо зазвичай триває близько 5 тижнів. Для порівняння, в Корпусу морпіхів армії США потрібно близько 10 тижнів, щоб стати стрільцем. А українські військові мають за стислі терміни опанувати не тільки базу, але й виконати одне з найскладніших завдань по прориву оборони у складі зведених підрозділів.
Тому є успіхи в опануванні окремих видів озброєння, наприклад, артилерії, але є складнощі із наземною технікою, наприклад з AMX-10RC. Перші машини були втрачені майже одразу.
Наступ відбувається попри матеріально-технічний хаос
Українська армія отримує допомогу від багатьох країн, що значно ускладнює логістику. У країнах Варшавського договору перехід на натівське озброєння займає десятиліття, в Україні це відбулося "за одну ніч під постійним обстрілом й з недостатніми обʼємами допомоги".
Наразі жодна інша армія у світі не використовує таку різноманітність радянського, трофейного російського та західного озброєння. Викликом є навіть постачання боєприпасів. А окрім боєприпасів треба підтримувати всю цю техніку в бойовому стані.
Україна вирішує логістичні питання набагато краще, ніж міг би собі уявити будь-який аналітик, пишуть у виданні.
Нагадаємо, 16 серпня Фокус розбирався, чому на Заході починають готувати Україну до наступу у наступному році.
16 серпня в Генштабі повідомили про звільнення ЗСУ Урожайного в Донецькій області.