Платив спецагентам ГРУ: у Британії підозрюють у шпигунстві екскерівника Wirecard Яна Марсалека

У 2020 році німецька компанія Wirecard, яка займалась наданням фінансових послуг, повідомила про банкрутство. Поліція ФРН оголосила в розшук одного з керівників компанії — Яна Марсалека. Через три роки після банкрутства британські слідчі запідозрили, що чоловік може бути російським шпигуном, діями якого керувало ГРУ Міноборони РФ. З'ясувалось, що він міг фінансувати мережу спецагентів у Сполученому Королівстві. Про ситуацію пише видання Spiegel.

Видання вказує, що у Лондоні оприлюднили судові документи у справі Марласлека і так званих "болгарських шпигунів". У документах наведено докази того, що чоловік з 30 вересня 2020 року по 8 лютого 2023 року був причетний до збору інформації на користь ворога. Припускають, що його діяльність могла нашкодити безпеці держави.

У серпні 2023 року у Британії затримали трьох громадян, які певний час проживали в Болгарії, нагадали в Spiegel. Правоохоронці підозрюють, що вони були агентами ГРУ Міноборони РФ. У Spiegel пояснюють, як саме Марсалек може бути причетний до справи.

Ян Марласек з Wirecard: деталі справи

Марсалек — виконавчий директор компанії з надання фінансових послуг Wirecard. У 2020 році компанія оголосила про банкрутство і про втрату 1,9 млрд євро. Слідство з'ясувало, що керівники компанії навмисно завищували вартість акцій і цим повністю зруйнували її фінансове становище. Генеральний директор Маркус Брану був арештований, а Марсалек встиг утекти.

Три роки правоохоронці намагались затримати директора-втікача. Тим часом у Британії спецслужба MI5 займалась розслідуванням діяльності російської шпигунської мережі, ідеться у статті. З'ясували, що підозрювані — ексгромадяни Болгарії — видавали себе за журналістів низки видань, зокрема Discovery Channel та National Geographic. Крім фальшивих "прескарт", під час обшуку виявили загалом 19 підроблених документів. Серед них — посвідчення особи, які використовували для відкриття рахунків у банках.

Деталі діяльності підозрюваних у шпигунстві не наводяться. Лише вказано, що у одного з них виявили обладнання для спостереження. Крім того, стверджують, що затримані можуть бути причетні до вбивства та викрадення людей. Також називають імена — Орлін Руссєв (45 років), Бізер Джамбазов (41 рік) та Катрін Іванова (31 рік).

Очільником цієї групи був Орлін Русєв — власник IT-компанії, яка спеціалізувалась на стеженні. Саме через нього слідчі вийшли на Яна Марсалека, пише видання. Характерним є те, що чоловік співпрацював зі шпигунською мережею і до, і після того, як було викрито оборудку у Wirecard. Зокрема, Русєв надав йому спеціальні мобільні телефони та інші особливі "ноу-хау", ідеться у статті.

Метою шпигунів було стеження за людьми, які виступали противниками режиму президента Росії Володимира Путіна, підозрюють британські слідчі. Деталей щодо ролі Марсалека немає, лише припускають, що він міг фінансувати діяльність спецагентів Кремля.

Західні та російські опозиційні ЗМІ зуміли з'ясували, що Марсалек отримав російський паспорт та близько 60 разів приїжджав до Росії. Також є інформація, начебто коли він тікав, то його таємно вивезли літаком до Мінська. Крім того, у 2022 році утікач проживав у Москві під охороною ФСБ.

Нагадуємо, 19 липня польські спецслужби викрили групу російських спецагентів. З'ясували, що група складалась з 15 осіб, які мали вчиняти диверсії на залізниці. Крім того місяцем раніше, у червні видання Bild припустило, що Кремль готується переправити до Німеччини нову шпигунську мережу. Їхнім завданням може бути стеження за військовими об'єктами.