"Інформацію перевірять": в МВС відповіли, чи могла РФ стежити за українцями через камери
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголосив, що дані з відеокамер спостереження на українських дорогах не могли передаватися до інших країн, а система комплексного захисту є досить надійною.
Дані журналістського розслідування про те, що в Україні роками працювали відеокамери із програмним забезпеченням від російського виробника, ретельно перевірять. Про це в ефірі телемарафону повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Він наголосив, що інформація з камер спостереження на українських дорогах не могла передаватися до інших країн.
"У Міністерстві внутрішніх справ України, наші технічні працівники чітко говорять, що наша інформація не могла попасти на будь-який сервер іншої країни", — йдеться у повідомленні.
За словами Клименка, камери, які знаходяться на дорогах, можуть лише фотографувати автомобіль, а система комплексного захисту інформації є досить надійною.
Камери мали азійське походження та гіпотетично могли передавати інформацію
"Інша справа, що та інформація, яка була висвітлена в журналістському розслідуванні, звичайно, потребує ретельного дослідження та вивчення. В тому числі, цим буде займатися і МВС", — наголосив він.
Міністр внутрішніх справ зазначив, що багато камер мали азійське походження, тобто "гіпотетично дійсно могли передавати інформацію".
"І це питання не тільки до спецслужб, а й до комунальних служб, які встановлювали ці камери і якими, в тому числі, користується і МВС", — додав Клименко.
За його словами, попереду чекає велика робота, аби "перевірити цю інформацію, ще раз подивитися на цю проблему і спробувати дати відповідь".
"Найближчим часом ми дамо спільну відповідь щодо подальшого технічного захисту інформації, зокрема й з відеокамер", — заявив міністр.
Спецслужби РФ, ймовірно, роками отримували відео з камер по Україні: деталі
Нагадаємо, за інформацією розслідувачів проєкту "Схеми", в Україні до вторгнення Росії у 2022 році встановили тисячі відеокамер, сигнал з яких надходив на сервери російських спецслужб. Системи спостереження наглядали за ЧАЕС, міськими вулицями у Полтаві і в низці інших населених пунктів країни. Камери вільно продавались на торговельних майданчиках, купувались пересічними громадянами і комерційними компаніями різного масштабу.
Журналісти з'ясували, що в Україні активно продавались відеокамери спостереження, на які встановлювалось програмне забезпечення TRASSIR від російської компанії DSSL. Разом із фахівцями побачили, що відеопотік, перед тим, як потрапити на екран, наприклад, смартфона, надсилається на проміжні сервери.
Окрім того, встановили, що сервери розташовані у Москві і належать компаніям "Диджитал Нетворк" та "ВК". Компанії володіють кількома російськими ресурсами — пошуковою системою, соцмережею, поштовим сервером.
Тим часом у листопаді польські правоохоронці висунули обвинувачення у шпигунстві 16 громадянам. Підозрювані роз'їжджали країною, шукали військові об'єкти та об'єкти інфраструктури і надсилали ці дані до російських кураторів.
Нагадуємо, 28 листопада стало відомо про масове отруєння працівників ГУР, причому серед постраждалих була дружина Кирила Буданова Маріанна. 6 грудня представник розвідки розповів, що агенти Кремля застосували "брудні інструменти".