Були на ЧАЕС: ФСБ стежила за українцями через софт і відеокамери, — розслідування (фото)

В Україні до вторгнення РФ у 2022 році встановили тисячі відеокамер, сигнал з яких надходив на сервери російських спецслужб. Системи спостереження наглядали за ЧАЕС, міськими вулицями у Полтаві і в низці інших населених пунктів країни. Камери вільно продавались на торговельних майданчиках, купувались пересічними громадянами і комерційними компаніями різного масштабу. Чи є на сьогодні небезпека від російських електронних систем, з'ясували розслідувачі проєкту "Схеми". Результат розслідування виклали на порталі "Радіо Свобода".

Журналісти з'ясували, що в Україні активно продавались відеокамери спостереження, на які встановлювалось програмне забезпечення TRASSIR від російської компанії DSSL. Разом з фахівцями побачили, що відеопотік, перед тим, як потрапити на екран, наприклад, смартфона, надсилається на проміжні сервери.

Встановили, що сервери розташовані у Москві і належать компаніям "Диджитал Нетворк" та "ВК". Компанії володіють кількома російськими ресурсами — пошуковою системою, соцмережею, поштовим сервером. До серверів усіх цих компаній має вільний доступ ФСБ РФ відповідно до законодавства країни-агресора, наголосили розслідувачі.

Війна РФ — деталі проникнення на об'єкти в Україні

Провівши пошук у системі електронних закупівель Prozorro та інших системах, журналісти побачили, що камери з програмним забезпеченням TRASSIR встановили ще до початку війни на ЧАЕС. Також — на вулицях Полтави, Херсона, Нікополя, для адміністрації морських портів України та морської пошуково-рятувальну службу в Одесі, для "Дніпростандартметрології", та інших установ стратегічного значення.

Тобто, припустили автори, до вторгнення російські спецслужби могли вільно бачити, що відбувається у полі зору камер. Крім того, власник софту має патенти на розпізнавання облич, розпізнавання зображень — отже, ФСБ РФ могли в деталях побачити, що саме переміщується вулицями населених пунктів.

Прикметним є те, що на ЧАЕС софт купували після 2014 року — це показують експортні бази даних Importgenius. Загалом в Україні з 2016 по лютий 2022 року було продано десятки тисяч відеокамер з російським ПЗ, наголосили розслідувачі.

Крім того, у мережі досі можна відшукати перелік комерційних компаній, які скористались російським софтом: "Велика кишеня", "Нова пошта", Kernel, P&G, ТВ-канал "1+1", "Укрбуд", Алло, "Цитрус", "Ельдорадоʼ та ін. Не у всіх компаній програми і камери використовуються — дехто відмовився через різні причини, наголосили розслідувачі.

Власник компанії, яка встановлювала системи спостереження

Також журналісти назвали ім'я власника української компанії "ТРАССІР ЄС", яка стверджує, що не має ніякого стосунку до майже однойменної компанії у РФ. Чоловіка звати Олег Кіяшко, він має російський паспорт і є співвласником серверів TRASSIR у центрі Москви.

Автори розслідування також припустили, що аналог російського софта може і досі поширюватись в Україні. Зокрема, аналогічні послуги почала надавати румунська компанія AziTrend, яка користується камерами, прошитими програмним забезпеченням з РФ.

Висновки щодо небезпечності відеокамер

Журналісти зробили кілька висновків щодо ситуації з камерами спостереження, які можуть передавати дані в Росію.

1. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України ("Держспецзв’язок") попередила державні органи влади, що російський софт TRASSIR пов'язаний з ФСБ РФ.
2. "Держспецзв’язок" ще раніше заборонила перелік російських IP-адрес, тому доступу до російських серверів у софту відеокамер не було.
3. За потреби, користувачі могли продовжити використовувати софт, якщо для доступу вмикали VPN.
4. Якщо система відеоспостереження локальна і не підключена до зовнішніх серверів, то інформація до ФСБ РФ не надходила.

Зазначимо, на початку жовтня ЗМІ провели розслідування щодо російської шпигунської мережі у Європі. З'ясували, що п'ята частина шпигунів досі перебуває за межами РФ і живе у Швейцарії.

Тим часом у листопаді польські правоохоронці висунули обвинувачення у шпигунстві 16 громадянам. Підозрювані роз'їжджали країною, шукали військові об'єкти та об'єкти інфраструктури і надсилали ці дані до російських кураторів.

Нагадуємо, 28 листопада стало відомо про масове отруєння працівників ГУР, причому серед постраждалих була дружина Кирила Буданова Маріанна. 6 грудня представник розвідки розповів, що агенти Кремля застосували "брудні інструменти".