Розділи
Матеріали

"Примусова" мобілізація для працівників СБУ: у Раді пояснили, чи можна так "карати" (відео)

Олена Бурдейна
Фото: apostrophe.ua | Комітет з питань свободи слова обговорив мобілізацію фігурантів скандальних справ

У Верховній Раді відзначили, що керівники у органах влади не мають важелів, щоб обмежити вплив фігурантів скандальних справ. Інколи вони можуть їх лише звільнити.

Народним депутатам варто з'ясувати, яким чином працівники СБУ, причетні до тиску на журналістів, раптом опинились на фронті. Якщо вони мобілізувались добровільно, то проблем не виникає. Однак мобілізація як покарання — це неприпустимо. Про те, як оцінюють у Верховній Раді мобілізацію фігурантів скандальних справ, стадо відомо завдяки онлайн-трансляції на сторінці Facebook Комітету з питань свободи слова.

10 квітня у Верховній Раді відбулось засідання Комітету з питань свободи слова. Під час засідання народні депутати вислухали журналістів, які скаржились на дії СБУ. Зокрема, ішлося про стеження за працівниками проєкту Bihus.info та вручення повістки одному з медійників "Слідство.інфо". Медійники були присутні під час засідання та пояснили нардепам деякі аспекти справи.

Політики торкнулись питання, чи не стала мобілізація засобом покарання для фігурантів. Ярослав Юрчишин припустив, що працівники Служби безпеки України дійсно могли добровільно побажати долучитись до бойових дій. Якщо сталось саме так — то проблеми немає. Однак він висловив припущення, чи не стала відправка на фронт покаранням. На його думку, так діяти не можна.

"Насправді створення враження, що відрядження на фронт може використовуватися в певних структурах як покарання — дуже небезпечна практика. І ми зараз на рівні керівництва намагаємося пояснити, що так робити не варто", — сказав політик.

З іншого боку, голова комітету відзначив, що у керівництва інколи немає важелів, щоб обмежити вплив фігурантів скандальних справ. Єдиний доступний законний важіль — це, наприклад, звільнення.

"В керівника структури в принципі немає важелів, окрім запуску внутрішньої перевірки і відсторонення людини, іншої можливості добитися того, щоб людина менше впливала на своїх підопічних і не перешкоджала слідству", — заявив Юрчишин.

Мобілізація в Україні — деталі скандальних справ

Зазначимо, під час засідання Комітету ішлося про дві скандальні справи, які стосувались СБУ та працівників медіа.

У лютому 2024 року стало відомо про стеження за командою проєкту Bihus.info. У мережі з'явились відео, зняті прихованою камерою у зоні відпочинку під Києвом. На відео можна було побачити деяких працівників проєкту, які начебто вживали заборонені речовини. Після проведеного розслідування з'ясувалось, що за Bihus.info стежили близько року, при чому цим займалась група з 30-40 осіб зі структури СБУ. Згодом правоохоронці, які брали участь у стеженні за журналістами, раптом мобілізувались і сталі недосяжні для правосуддя — потрапили на фронт.

У квітні 2024 року працівники СБУ відреагували на розслідування журналістів "Слідство.інфо", які займались статками голови департаменту кібербезпеки СБУ. За одним з журналістів стежили, а потім вручили повістку увечері посеред торговельного центру. Пізніше знов стало відомо, що фігурант розслідування та інші причетні особи також опинились на фронті.

Нагадуємо, 10 квітня СБУ затримала відразу двох членів забороненої партії ОПЗЖ за підозрою у співпраці з РФ. Зокрема, у Одеській області затримали депутата Бахмутської міськради, який входив в ОПЗЖ, а раніше був у "Партії регіонів". Крім того, на Донеччині затримали ще одного чоловіка — чинного депутата міськради, який шпигував за Силами оборони.