Китайське керівництво припускає, що економічні обмеження можуть ввести проти Пекіна у разі загострення ситуації з Тайванем.
Регулятивні органи Китаю провели 22 квітня екстрену нараду за участю представників центрального банку КНР, міністерства фінансів, національних банків, що працюють на території Китаю, та міжнародних кредиторів. Метою наради було захистити свої валютні резерви у розмірі $3,2 трлн у разі можливих економічних санкцій із боку Заходу щодо Китаю. Про це повідомляє британська газета Daily Mail.
Побоювання китайського керівництва пов'язані з можливими санкціями у разі, якщо Китай здійснить військове вторгнення до Тайваню. Китайські чиновники припускають, що такі ж заходи можуть бути вжиті проти Пекіна у разі регіонального воєнного конфлікту. На тлі жорстких економічних санкцій Заходу щодо Росії Міністерство фінансів країни заявило, що адміністрація президента Сі Цзіньпіна була приведена в стан "бойової готовності" до несподіваного заморожування долара.
Стратегія китайських чиновників полягає у тому, щоб змусити підприємства-експортерів відмовитися від доларових активів в обмін на юані з метою збільшення кількості своєї національної валюти у відношенні до долара.
Крім того, було розглянуто варіант скоротити квоту в 50 000 доларів США, яку китайським громадянам дозволено купувати щороку для закордонних поїздок, освіти та інших офшорних покупок.
Втім, деякі учасники наради засумнівалися у тому, що США зможуть застосувати до Китаю як до другої за величиною економіки світу, такі ж санкції, як до Росії. На думку керівника директора Orient Capital Research в Гонконгу Ендрю Коллієра, США важко ввести масштабні санкції проти Китаю, оскільки це буде схоже на взаємне гарантоване знищення в ядерній війні.
Екстрене засідання було проведено після того, як Великобританія та США провели переговори на найвищому рівні, під час яких обговорювалося питання, як упоратися з кризою в Азії у разі, якщо Китай вторгнеться на Тайвань.
"Якщо Китай нападе на Тайвань, поділ китайської та західної економік буде набагато серйознішим, ніж роз'єднання з Росією, тому що економічний слід Китаю торкається всіх частин світу", — цитує Financial Times одного з учасників зустрічі.
Раніше повідомлялося, що 26 квітня представник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив про незацікавленість Китаю у розв'язанні третьої світової війни. Водночас він вважає, що Європа потрапила у вир геополітичних конфліктів через 30 років після закінчення холодної війни.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна запропонувала Китаю стати гарантом безпеки у майбутньому договорі з Росією про нейтральний статус та відмову від вступу до НАТО. За словами чиновника, така пропозиція для Китаю — це знак поваги та довіри від України.